«Наша робота не змінилась, змінився масштаб» — керівник гуманітарної місії «Проліска»

Соціальні автобуси від «Проліски», як один з ключових проєктів організації

«Після початку повномасштабного вторгнення діяльність гуманітарної місії «Проліска» не змінилася за змістом, але значно масштабувалася. Ми допомагаємо людям так само, як і раніше: евакуація, реагування після обстрілів, психологічна підтримка, облаштування місць для переселенців. Просто масштаби зросли. Якщо з 2014-го команда працювала переважно на Донеччині та Луганщині і мала 10 польових офісів, то нині ми охоплюємо вже 13 областей, дев’ять із яких — прифронтові.

За часів з 2014-го ми започаткували такий проєкт, як соціальні автобуси. Вони їздили до населених пунктів, де не було регулярного транспортного сполучення, сервісів соціального та адміністративного характеру. Їх запустили ще у 2016 році. Ми вивозили людей до райцентрів чи центрів громад, де можна було отримати потрібні послуги. Це було про інтеграцію людей назад у суспільство. Бо коли ми спочатку втрачаємо людей, то слідом втрачаємо території. Перші два автобуси поїхали до Славного, це район Мар’їнки, і Невельського, район Донецького аеропорту. До 2022 року цією програмою було охоплено близько 100 населених пунктів Донбасу, а нині — вже понад 700 сіл у дев’яти областях, де проживають 350 тисяч людей».

Окремий напрямок — евакуація громадян з прифронтових територій

«У 2014 році ми дуже активно евакуйовували людей. З часом, звісно, ситуація дещо стихла і вже після 24 лютого 2022 року вона знову стала активною. Саме останнім часом «Проліска» активно вивозить людей з Дніпропетровщини та Донеччини. Працює понад 150 співробітників і волонтерів, які щоденно виїжджають у прифронтові громади. Команда «Проліски» також облаштовує місця тимчасового проживання для переселенців. З початку повномасштабного вторгнення підтримано близько 500 таких локацій. Від початку цього року ми підтримали 31 місце тимчасово проживання і там створено понад 2000 нових місць. Це вивільнило ресурс, куди можна селити людей, які евакуйовуються. Ми маємо показувати, що ці люди потрібні державі».

Серед евакуйованих — сім’ї з дітьми та маломобільні люди. Саме останні потребують найбільшої уваги. «Нині в Україні сотні закладів, які утримують літніх та маломобільних людей завдяки підтримці волонтерів і релігійних організацій. Але державна програма їх майже не охоплює. Якщо не змінити урядову постанову, ці установи можуть залишитися без фінансування, і десятки тисяч людей опиняться без догляду».

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі.