Чому закон про люстрацію відправили на експертизу Венеціанської комісії? — коментує Максим Маньковський

Низка «регіоналів» або, як я їх називаю, залишки «старої системи», яку ми ніяк не можемо вичистити подали клопотання до Венеціанської комісії щодо Закону «про люстрацію. Напривеликий жаль, деяка частина цих людей повернулася до влади завдяки своїм депутатським мандатам. На привеликий жаль, люди не розібралися і голосували знову за них, знову їх завели до Верховної Ради. Так от, останню каденцію минулої ВР Україну у моніторинговій комісії представляла пані Льовочкіна, вона була зам голови. Ну і, звісно, спромоглася на те, що закон про очищення влади, який був опублікований 16 жовтня, вона вже 3 жовтня від цієї комісії подала до Венеціанської комісії клопотання з приводу певних моментів, які вона чи комісія в її обличчі, вважають не європейськими і такими, які суперечать правам людини. Але я наголошую на одному моменті: на момент подання до Венеціанської комісії цей Закон не те що не був опублікований і прийнятий, він не був переведений. Тому, як вони могли його подавати до Венеціанської комісії – це взагалі детективна якась історія.

Венеціанська комісія рекомендує, що, наприклад, деякі параметри і положення цього закону треба до змінити, бо вони порушують, наприклад, права людини. Дійсно, Україна може дослухатися до цих порад або ні. Але тут існує інша проблема. Ну, наші суди ми знаємо чим займаються і як вони працюють, вони не хочуть змінюватися. Тому навіть коли наші суди знову почнуть приймати рішення, коли люди будуть подавати позови і спробувати поновитися на своїх посадах – це діло таке. А от коли будуть подані позови до Європейського суду і суд зверне увагу на рекомендації Венеціанської комісії, от тоді можуть бути певні проблеми.

Для нас нема секрету, що європейські суди, система, вона працює. Ми спілкуємося з колегами з інших держав, які вже провели люстрацію, вони дають поради і ми бачимо, що вони мають сенс бути впровадженими, але в маленькому нюансі. Дійсно, в Європі ще стигла демократія і суди, які можуть вирішувати це питання. В Україні зовсім інша ситуація і в Європі, напри великий жаль, не зовсім її розуміють.

Дуже складна ситуація з люстрацією було в Польщі, Чехії. Дуже багато звернень було до європейських судів, Венеціанської комісії. Але ми не можемо ці приклади брати і переводити на Україну. Але я хотів би поговорити про те, чим ця ситуація з Венеціанською комісією є ненормальною. Бо я вже казав про пані Льовочкіну, яка в останній день своєї каденції подає заяву до Венеціанської комісії. Але я ще хотів звернути увагу на представника Венеціанської комісії пана Ківалова, який до сих пір не змінний. Я вважаю, що це ганьба для України. І Венеціанська комісія повинна була вислухати пана Ківалова, який є противником цієї люстрації. Він повинен був докладати Венеціанській комісії як проходить у нас люстрація і ми знаємо, що він сказав. І тому сьогодні до цієї комісії від України поїхали голова департаменту з питань люстрації Тетяна Козаченко, Єгор Соболєв, який був мотором цієї люстрації.

Ми йдемо по європейському шляху і це добре, тому маємо прислухатися до рекомендацій Венеціанської комісії. Ми дійсно хочемо стати правовою державою, і коли судді і суди не хочуть змінюватися, тоді громадяни не повинні йти по цьому шляху. Тому, коли ця комісія зробить зауваження, то ми маємо прислухатися до них. Коли буде створений прецедент в європейських судах, то нам буде дуже важко виправдовуватися потім. Проблема буде в тому, що, я знаю коли в Польщі, Чехії була проблематика, коли люди поновлювалися на своїх посадах і потім виплачували їм заробітну плату за той період, який вони не працювали. І ми дуже не хочемо, щоб це було у нас. І так ми зараз бачимо, що скільки супротивників люстрації, тому що ця система, яка ще не змінилася, зараз це єдина загроза. Антикорупційні закони працюють, але ми не бачимо таких гучних справ. А люстрація в усіх на слуху. Люди не завжди розуміють, що таке люстрація, але це для людей символ змін. І коли ми ці зміни не зможемо провести, очікування, які є у людей ми не зможемо втілити в життя, я вважаю це буде поразкою не тільки для держави, а й для людей.

Ми пригадуємо, що коли у нас приймаються закони, нам постійно кажуть, що ми подамо клопотання до Венеціанської комісії, щоб вона перевірила, бо люди розуміють, що Європа – це для нас приклад. Люди знають, що у Європі верховенство права, тому є певні сподівання. Тому, з одного боку це піар-компанія, а з іншого вони сподіваються на якісь дії. Бо подання в комісію це один момент, а інший бік – це подання звернення суддів до Конституційного суду. Тобто, вони працюють різними шляхами. Вже в жовтні місяці до нас доходила інформація, що дуже багато чиновників сподіваються на Венеціанську комісію, Конституційний суд і на те, що Верховна рада внесе зміни до цього закону. Дуже багато чиновників переводились на нижчі посади, щоб уникнути, відтягнути цей процес. Тому я вважаю, що це комплексна програма, яка грає проти люстрації.

Задіяні дуже великі сили. Коли б рік тому нам хтось сказав, що ми зможемо скинути Януковича, ну ми в це не повірили. Тому я впевнений, що у нас це вийде. Я постійно про це наголошую, що наш закон очищення влади не є ідеальним. Його можна вдосконалювати. Але в ньому закладені певні принципи, які повинні діяти. Ми можемо говорити про коми, крапки. Ми можемо говорити про певних суддів. Дійсно, там є деякі моменти, але є те, що судова система – вона перша, має стати незалежною гілкою. Якщо ми зможемо цього домогтись, то далі люстрація піде дійсно. Ми постійно кажемо суддям: зрозумійте, якщо ви зараз не підете і не поснете змінюватись, якщо ви зараз не очищитесь, то завтра до вас прийдуть люди і почнуть свій суд. Тому ми пропонуємо вам дійсно піти по тому шляху і збережіть себе. І ми все-таки сподіваємось, що інстинкт самозбереження подіє.

Вони не вміють по-іншому працювати. Ця система за роки незалежності була вибудувала в такому стилі. Я не хочу сказати, що всі судді погані. До речі, сьогодні я розмовляв з членом комісії по люстрації суддів, вона каже, що почали переглядати справи навіть по майданівцям. І там були судді, у яких були окремі думки. Я далекий від думки, що всі судді погані, але система їх засмоктує, система працює так, що вона не дає цим людям змінитися. Я згадував про закон «про поновлення довіри до суддів». Там у судах, де приходили громадські активісти і спостерігали за процесом, вибирали нових голів суддів. І дуже багато суддів підходило і дякували людям. Тому, це все буде залежати від громадських активістів. Не тільки від держави.

Люди, які розробляли цей закон, які були рушійною силою цього закону, які вистраждали цей закон, вони поїхали розмовляти з представника Венеціанської комісії. Доносити свою думку. Наскільки у них це вийде – побачимо завтра. Зараз у мене дуже насторожена позиція. Я не знаю чого очікувати. Скажу чесно, в понеділок на засіданні громадської ради з питань люстрації ми розбирали це питання. Є моменти, які венеціанська комісія хоче донести до нас.