Інна Совсун зареєструвала у ВР законопроєкт про цивільні партнерства
Законопроєкт про цивільні партнерства у березні 2023 року зареєструвала народна депутатка Інна Совсун. Знаючи, наскільки важкою буде робота з лобіювання. Проєкт проходить у ВР під № 9103 і назвою «Про реєстровані цивільні партнерства». Мета законопроєкту — дати можливість одностатевим парам в Україні узаконювати свої стосунки.
«Станом на сьогодні такі пари є, але українська держава їх не бачить. В юридичній площині їх не існує. Не існує їх, тому що немає жодного механізму, яким чином дати можливість їм, власне, легалізувати свої стосунки», — пояснює Інна Совсун.
Ветеран війни Росії проти України, який бився за Гостомель та звільняв Харківщину Олег Жабінець, впевнений, що це несправедливо, і ділиться своєю історією з війська.
«Хлопця батько вигнав у 18 років із дому через те, що він гей. І вони з 18 років не спілкувалися. Цей хлопець пішов у військо, у нього там був партнер, і цей хлопець, на жаль, загинув. Юридично вони між своїм партнером, його хлопцем, вони один одному взагалі ніхто. І кошти за виплату після загиблого отримав його гомофобний батько, з яким вони з 18 років не спілкувалися. Спільно нажите майно, звісно, можна якось врегулювати у нотаріуса, але це, по-перше, запарно, а по-друге, це не те. Якщо я загину, мій чоловік не зможе розпорядитися моїм тілом. Можливо, родина загиблого, наприклад, моя родина, якби я загинув, навіть не покликала б його на мої похорони і не сказала б, де я взагалі похований. Я навіть не знаю, чому суспільству це потрібно пояснювати. Це найелементарніші права, які ЛГБТ-спільнота в Україні, на жаль, на цей час немає», — пояснив Олег Жабінець.
Слухайте також: «Суспільство повинно бачити, що ЛГБТК+ спільнота також воює»: історії двох військових
Законопроєкт № 9103 — лише перший крок до рівних прав для одностатевих пар. Він зовсім не торкається питання дітей, не йдеться про право на усиновлення чи інші права та обов’язки. І також, якщо в когось з партнерів чи партнерок є дитина, вона не ставатиме дитиною пари автоматично у разі укладення цивільного партнерства.
Команда народної депутатки почала працювати над законопроєктом № 9103 у червні 2022-го. Тоді їхня робота була в першу чергу пов’язана з міжнародною діяльністю: інтерв’ю різноманітним медіа, організації візитів іноземців.
«Моя юристка Марія Клюса вклала величезний ресурс. У неї була гігантська Excel-таблиця, де всі країни Європи, показано де, як, що врегульовано, де є партнерство, де є шлюби, де партнерство одностатеве, де двостатеве теж дозволені. Прямо велетенський обсяг роботи. Це не простий законопроєкт. Насправді більша частина законопроєктів, які парламентарі подають, дуже маленькі за обсягом. Вони можуть бути значними, незначними, але вони не є великими. А тут треба було з нуля створити законопроєкт. Це не поправка в якийсь інший, це от з нуля взяти і написати. Місяців 7-8 вона писала, потім ми ще декілька місяців проводили консультації з громадськими організаціями, правозахисними, організаціями ЛГБТ людей і т. д. Після цього ми вже виходили публічно з цим законопроєктом», — розповідає Інна Совсун.
Зрештою, вдалося зареєструвати проєкт, ще й зібрати 17 підписів колег по парламенту, які готові були підписати.
«Пам’ятаю, коли у нас завершився термін реєстрації, ми з Марією сиділи у мене вдома на кухні, і вона така: «Я така засмучена, так мало людей підписало». Я кажу: «Маріє, я була впевнена, що підпише лиш дві людини!». Насправді 17 — в той момент вже здавалося багато», — сміється Інна Совсун.
Уже минуло 15 місяців і кількість людей, які підтримують цей законопроєкт, зростає, каже вона. І навіть є депутати, які зізнаються: «Я ось тоді не ризикнув підписати, треба було підписати його». Є частина людей, які прямо ідеологічні супротивники.
«Звичайно, тих, хто радикальні, ми не переконаємо. На щастя, це невелика частина парламентарів. Але що мене втішило, наприклад, коли нещодавно ми намагалися перенести цей законопроєкт з Комітету правової політики в Комітет євроінтеграції, нам не вдалося це, Комітет відмовився це голосувати. Але після цього Ігор Фріс, який активно виступає проти цього законопроєкту, написав пост в Фейсбуці, де він вже не писав про те, що це суперечить християнській моралі. Не застосовував типову свою риторику, яку він застосовував два роки. А писав, що ці питання можна вирішити в інший спосіб. Можна врегулювати договорами у нотаріуса, завірити, ще щось. Я розумію, що конкретно для одностатевих пар зміна риторики геть нічого не змінює. Але навіть серед супротивників з’явилося розуміння, що якісь речі говорити геть непристойно. Ну от непристойно — в країні, яка хоче бути членом Європейського Союзу, говорити те, що вони говорили ще рік-півтора тому», — запевняє Інна Совсун.
За її словами, окремі партнери України під час зустрічей запитують, на якому етапі законопроєкт про реєстровані цивільні партнерства.
Читайте також: «Нема жодного закону, який би захистив одностатеві пари» — ветеран про цивільні партнерства
Інна Совсун розповідає, що активним противником законопроєкту є Всеукраїнська Рада Церков. Вона протягом 10 років блокувала процес ратифікації Стамбульської конвенції.
«Стамбульська конвенція — про запобігання всіх форм насильства, гендерно обумовленого. Яким чином церква може бути проти запобігання насильству? Але 10 років вони тримали це питання і не було можливості його проголосувати в Раді», — нагадує депутатка.
Організації, наближені до Ради Церков регулярно роблять розсилки депутатам проти законопроєкту, який стосується прав ЛГБТ-спільноти.
«Особливо перші місяці після реєстрації мені частина депутатів казали: „Ти що, взагалі ніяк, ніколи, тому що ти б уявила, скільки мені приходить листів“. Ну і тоді ми почали просити звертатися до громадських організацій, які підтримують нас, казати: „Пишіть теж листи, щоб всі знали, що є ті, хто за“. Бо виходить так, що і Рада церков, і інші організації, вони виділили величезну кількість грошей для лобіювання того, аби цей законопроєкт не прийняли», — додає вона.
За її словами, Рада Церков продовжують використовувати свій політичний вплив. Вони приходять, кажуть: «А от подивіться, який відсоток українців каже, що вони релігійні. Значить, ми представляємо позицію всіх цих людей».
«Але це маніпулятивно, тому що, вочевидь, що є частина людей, які є релігійними, в ширшому сенсі цього слова. І не обов’язково конкретно по цьому питанню, будуть співміряти свою позицію з позицією церкви», — впевнена депутатка.
Слухайте також: Українське суспільство готове, але влада консервативніша — правозахисник про цивільні партнерства
Гомофобія — це частина національної ідеї Росії, нагадує Інна Совсун.
«В дискусіях з парламентарями, це мій фінальний аргумент, якщо ніякі інші не спрацювали. І, до слова, він інколи спрацьовує. У мене були кейси, де люди такі: „Ну що ж ти починаєш, ну добре, вже відчепись“. Тобто цей аргумент спрацьовує на людей, що „ми ж не хочемо бути як Росія“», — додає Інна Совсун.
За її словами, Росія активно просуває наративи проти ЛГБТ-спільноти.
Вона помічає вплив великих сум грошей, які вкладені в рухи людей, організації, що займаються боротьбою проти ЛГБТ людей, проти надання їм рівних прав і можливостей.
«Російське ІПСО, яке активно працює в Твіттері, в Тік-Тоці, воно прямо, коли видно, хвилями йде. Але це також частково грає проти них. У мене були парламентарі, які казали: „Якщо Путін проти, то я буду за“. Хтось не помічає, але як тільки люди розуміють, що це російська пропаганда, то ступінь відторгнення настільки високий, що це може мати протилежний ефект», — підсумовує народна депутатка.
Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій звернулася до голови Верховної Ради, виступивши проти чергової спроби легалізації в Україні реєстрованих партнерств.
«Можемо прогнозувати, що у випадку ухвалення законопроєкту наступним кроком лобістів одностатевих відносин стане ініціювання можливості усиновлення дітей одностатевими парами, з усіма вкрай негативними наслідками для формування особистості таких дітей та з позбавленням їх природного права на виховання у повноцінній сім’ї — маючи і батька, і матір», — йдеться у зверненні.
ВРЦіРО також вважає неприпустимими будь-які законодавчі ініціативи, які «несуть загрози як для інституту сім’ї, так і для ціннісних підвалин українського суспільства в цілому, його моральних і духовних засад». Крім того, на переконання Ради Церков, легалізація одностатевих реєстрованих партнерств жодним чином не сприятиме подоланню демографічної кризи, зокрема через нібито природну неспроможність одностатевих пар до народження дітей.
Нагадаємо, Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів опитування про сприйняття ЛГБТ людей та їх прав в Україні. Дослідники зазначають, що ставлення суспільства до ЛГБТК+ повільно, але послідовно, покращується. Показники 2024 року порівняно з попередніми 2023 і 2022 роками змінилися несуттєво. Загалом, сумарна кількість тих, хто ставиться байдуже, позитивно або невизначено — 68 %. Але переважає саме байдуже ставлення — 47 %. При цьому вже 70,4% населення вважає що ЛГБТК+ люди повинні мати ті самі права, що й решта громадян України. Це на 3,1% більше, ніж у 2023 році, та на 6,7% більше, ніж у 2022.
«Хтось когось любить» – авторський проєкт виконавчої продюсерки та ведучої Громадського радіо Ани Море. У кожному випуску ми розвінчуємо міфи про ЛГБТКІ+ людей в Україні, говоримо про виклики та знайомимо з особистими досвідами. Дивіться проєкт на YouTube та слухайте на подкаст-платформах.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі