facebook

Аудіоплеєр

Готово до відтворення прямого ефіру.

--:--
--:--

«Мова — унікальний спосіб бачити реальність»: про що «Мова драконів» С. Ф. Вільямсон

Це новий випуск проєкту «Книжкова полиця» з Тетяною Курмановою на Громадському радіо про «Мову драконів» С. Ф. Вільямсон — юнацьку антиутопію про альтернативний Лондон, драконів і сегреговане суспільство.

«Мова — унікальний спосіб бачити реальність»: про що «Мова драконів» С. Ф. Вільямсон
Додати Громадське радіо як бажане джерело в Google
--:--
--:--
Відкрити аудіофайлВідкриває вихідний аудіофайл у новій вкладці.

«Страх породжує ненависть, а вона пригнічує не лише драконів, а й людей»: «Мова драконів»

С. Ф. Вільямсон 

«Мова драконів» — дебютний роман британської письменниці, яка зростала і зараз живе у Франції, вивчала італійську в університеті, багато років працювала літературною перекладачкою. За словами авторки, саме любов до мов і перекладу стала натхненням для першого роману майбутньої дилогії (а можливо і трилогії). 

Мені дуже імпонує, що авторка наполягає, що мова — унікальний спосіб бачити реальність, і її неможливо звести до простого перекладу слів. Що переклад, як і письменництво — це акт творіння», — розповідає філологиня Тетяна Курманова. 

«Ти можеш сказати одне й те саме сотнею різних способів. Іноді виявляється, що один із цих способів такий унікальний для певного перекладача, що його неможливо відтворити. Жоден інший перекладач не використає ті самі слова, той самий ритм, той самий зворот.Тож перекладати це завжди створювати щось нове».

«Це янг-едалт література: тут дрібка від «дарк академії» з тропами «від ворогів до коханих», «межа добра і зла». І це таки добротна юнацька антиутопія. Тут ми бачимо альтернативний світ, а конкретніше — Лондон — 1923 року, де люди живуть поряд із драконами.  І, звісно, все складно: колись відбулась різанина, тепер між расами діє так звана Мирна угода, яка на папері обіцяє гармонію між драконами й людьми, і запроваджує для людей класову систему. 

Головна героїня книги — Вівʼєн — молода обдарована студентка, яка мріє стати перекладачкою драконівських мов (А їх, до речі, величезна кількість)». 

«Дракони здатні з разючою швидкістю вивчити кілька мов. Драконенята вивчають щонайменше три мови вже в перший рік життя. Але водночас вони спілкуються й іншими способами».

«Вів — представниця другого класу в чітко сегрегованому світі. Тут існує три класи людей: перший — родини аристократів, політична еліта, яка живе в розкошах. Другий клас — середній, де життя непогане, є можливість вчитись в університетах, займатись непоганою роботою, і третій клас — тут люди з низів, які буквально виживають у гетто, без нормальної їжі та ліків. І цю нерівність Вівʼєн сприймає не просто як даність, а як справедливий і чесний світ.

Героїня на початку книги думає, здебільшого, лише про себе, вона дуже честолюбна і готова на все заради своєї мрії — стати перекладачкою.  Заради мрії вона навіть зрадила найкращу подругу. «Я — яскравий, стиглий фрукт, блискучий ззовні, але гнилий зсередини», каже вона про себе. Але всі плани дівчини руйнуються в одну мить: раптово батьків Вів арештовують за державну зраду, що карається смертю. 

Щоб спробувати врятувати близьких, дівчина укладає угоду з драконихою-злочинницею Чуманою, випускає її з неволі, і цим порушує Мирну угоду людей та драконів. Премʼєр-міністерка дає героїні шанс врятувати родину: вона разом з іншими студентами завербована в таємний підрозділ. Задача Вів —  розшифрувати ехолокацію: код драконів, який насправді є мовою, та ще й неймовірно складною. Попереду — випробування, інтриги, терези між добром і злом і… війна». 

«Це акт видової сегрегації, якого Британія не бачила із часів підписання Мирної угоди та запровадження класової системи, яка розділила наше суспільство на безліч жорстоких і неприродних протилежностей: людина проти дракона, корінний житель проти іммігранта, багатий проти бідного».

«Мені здається, що підлітки знайдуть у цій книзі багато алюзій на сучасний світ: тут і міфотворчість як інструмент пропаганди, і маніпуляція владою, і наслідки відсутності медіаграмотності, питання вибору і відповідальності за нього. 

До слова, Вів, як тисячі наших співгромадян, почала думати про дії влади, про наслідки політичної боротьби лише тоді, коли вони торкнулись її безпосередньо: «Лише зараз, коли вивчення драконівських мов забороняють і для другого класу, тобто для мене, я стала перейматися».

На мою скромну думку, це справді хороше юнацьке фентезі, у «Мові драконів» — багато актуальних питань, які можна обговорити з підлітками. (Тому сміливо беріть книгу для читацьких клубів).

Тут відкритий фінал, і особисто я вірю у перемогу коаліції, бо боротьба, а не хробацьке існування — це вже пів справи. 

«Люди не повинні боятися своїх премʼєр-міністрів. — Це прем’єр-міністри повинні боятися свого народу».

Продовження серії повинно вийти вже цього року, думаю, що видавництво READBERRY його обовʼязково перекладе.

Читайте «Мову драконів» С. Ф. Вільямсон, якщо хочете розшифрувати койнаменс, шукаєте баланс між правдою і міфом, прагнете справедливості й не боїтесь пізнати темні сторони себе», — радить авторка проєкту «Книжкова полиця» Тетяна Курманова.


Нові випуски та повтори програми «Книжкова полиця» з Тетяною Курмановою слухайте в етері Громадського радіо щодня о 9:25 та 16:45. 

Партнер проєкту «Книжкова полиця» — READBERRY, бренд видавничої групи Ранок. Бери й читай!


 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися