7 гріхів кандидатів у Верховний суд

У студії «Громадського радіо» — керівник комунікаційного напрямку кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!» Лілія Дроздик.

Михайло Кукін: Головний гріх кандидатів — це корумпованість. Правильно?

Лілія Дроздик: Цей гріх ми поставили на 1 місце, тому що найбільше інформації стосується причетності до корупції чинних суддів, які є кандидатами у Верховний суд, та інших претендентів на посади. Хоча щодо адвокатів та науковців такої інформації менше.

Конкурс дав можливість прийти у Верховний суд адвокатам та науковцям з 10-річним досвідом роботи, але ж більша частина кандидатів — саме чинні судді. По окремим кандидатам у нас є дуже багато питань. Ми переживаємо, щоб цей конкурс не став просто переставлянням людей з місцевого рівня у Верховний суд. Тому зараз дуже важливо поширювати інформацію про кандидатів та забезпечувати контроль за конкурсом.

Поки що Вища кваліфікаційна комісія демонструє відкритість. 16 лютого кандидати написали тест на знання права. Сьогодні в них другий етап письмового конкурсу — практичне завдання, в результаті виконання якого кандидати мають написати судове рішення. Здавалося б, це не має бути для них складністю. Але результати письмового тесту нас вразили. Значна кількість суддів не знають права.

Двоє чинних суддів Верховного суду не набрали мінімального прохідного балу.

Наприклад, голова Верховного суду Ярослав Романюк склав тест на 67,5 з 90 можливих балів. Тоді як судді з місцевих та регіональних судів складали тест на 87 балів.

Ірина Ромалійська: А яким є прохідний бал?

Лілія Дроздик: 60 балів.

Михайло Кукін: Але навіть знання права і вміння написати грамотне рішення суду — це ще не запобіжник від корупції.

Лілія Дроздик: Однозначно. Питання корупції та питання безкарності за цю корупцію — це дуже велика проблема. В медіа з’являється інформація про затримання суддів за хабарництво, але нікого так і не посадили.

Пов’язаний з корупцією гріх, який ми виділили у кандидатів, — це кругова порука. Йдеться про те, що судді всередині системи захищають самі себе. Коли почали говорити про те, що судді виносили неправомірні рішення проти майданівців, колеги цих суддів виносили рішення на їхню користь і повертали їх на посади.

Михайло Кукін: Серед 653 кандидатів до Верховного суду є й такі, що не тільки покривали інших, а й самі виносили рішення щодо майданівців?

Лілія Дроздик: Так. Окремим аспектом ми виділили служіння режиму Януковича.

Ірина Ромалійська: Чому це служіння режиму Януковича, а не служіння владі загалом?

Лілія Дроздик: Це формулювання більш зрозуміле громадськості. Насправді йдеться і про служіння теперішній владі. Саме тому не можна просто провести рокіровку у судовій системі, потрібно залучати нових людей.

Чому ми виділили саме Януковича? Тому що йдеться про приклади яскравих справ часів Януковича. Це і судді які виносили рішення проти Майдану, і судді, які підтримували закони 16 січня, і судді, які виносили політичні рішення проти Луценка і Тимошенко.

Михайло Кукін: Є конкретні прізвища?

Лілія Дроздик: Про кожного суддю можна прочитати на нашому сайті. Зокрема тут йдеться про голову Верховного суду Романюка, який після прийняття законів 16 січня публічно виступив на їх підтримку.

Ірина Ромалійська: Ми вже поговорили про корупцію, служіння режиму Януковича та кругову поруку. Які гріхи ви ще виділили?

Лілія Дроздик: Ще один гріх — винесення сумнівних рішень. Ми не говоримо про те, що ці рішення були неправомірними. Але є низка рішень, до яких у нас багато питань. Наприклад, це земельні рішення, коли під забудову віддавалися ділянки біля Софії Київської.

Також у окремих суддів є звичка будувати родинні мережі в рамках судової системи. Зв’язки — це один з семи гріхів кандидатів у Верховний суд. Є рекламні агентства повного циклу. У суддів також є повний цикл послуг. У них є родичі серед адвокатів, нотаріусів, прокурорів, суддів різних інстанцій. Таким чином у процесі ухвалення рішень суддями може застосовуватись конфлікт інтересів.

Ірина Ромалійська: Які ще гріхи залишилися?

Лілія Дроздик: Також йдеться про сумнівні статки суддів. Ми не хочемо сказати, що бідний суддя — хороший суддя. У нас виникають питання щодо правомірності накопичення великих статків.

Останній гріх — це кримінал. У нас є інформація про те, що одного з кандидатів у Верховний суд звинувачували у тому, що він на смерть збив жінку з дитиною. Справу проти нього закрили, але факт існування такого прецеденту ми вирішили висвітлити.

5 кандидатів у Верховний суд були виключені з конкурсу через те, що проти них відкриті чинні кримінальні провадження. Зокрема це суддя Ємельянов.