Аваков може призначити голову Нацполіції незалежно від конкурсу, — Банчук

21

Як проходить конкурс на главу Нацполіції та хто може претендувати на цю посаду за формальними критеріями?

Ведучі

Лариса Денисенко,

Ірина Славінська

Гостi

Олександр Банчук

Аваков може призначити голову Нацполіції незалежно від конкурсу, — Банчук
https://static.hromadske.radio/2017/01/hr_kyivdonbass-17-01-10_banchuk.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/01/hr_kyivdonbass-17-01-10_banchuk.mp3
Аваков може призначити голову Нацполіції незалежно від конкурсу, — Банчук
0:00
/
0:00

У студії Олександр Банчук — експерт Центру політико-правових реформ.

Лариса Денисенко: Хто за формальними критеріями може бути головою Нацполіції?

Олександр Банчук: Це дуже чітко визначає закон про Нацполіцію: це має бути особа, яка відповідає загальним вимогам до поліцейського (не менше 18 років, хороший фізичний стан, фізичне та психічне здоров’я). Більш важливі вимоги: має бути повна вища юридична освіта (я не розумію, для чого керівнику поліції юридична освіта), не менше семи років стажу роботи в галузі права, не менше п’яти років на керівних посадах. Стаж у галузі права, керівні посади закон не деталізує.

Олександр Банчук «Громадське радіо»

Лариса Денисенко: Чим має займатися людина у галузі права?

Олександр Банчук: Вимог нема. Кожен орган, який проводить певні конкурси, це тлумачить. Ми розуміємо, що стаж у галузі права — адвокат, суддя, прокурор, нотаріус. Від самого початку, коли було обговорення закону про Національну поліцію, ми пропонували, що не потрібні вимоги щодо юридичної освіти і стажу роботи в галузі права. В нормальних європейських країнах такого нема. Є окрема галузь — підвищення кваліфікації поліцейських (у них своя система освіти, це не вища освіта). Той, хто проходить від патрульного на середню ланку, далі може претендувати на керівника поліції, наприклад, графства в Англії чи федеральної землі в Німеччині.

Вимагати для керівника поліції юридичну освіту — нонсенс. Навіть наші кроки реформування вищої правничої освіти йдуть до того, що юристи — це тільки чотири класичні професії (адвокат, прокурор, нотаріус і суддя). Особи з юридичною освітою матимуть стаж тільки в цих чотирьох галузях, і вони нічого не розумітимуть в поліцейській діяльності: як управляти поліцейськими, організовувати поліцейські операції. Якщо це залишити, приходитимуть люди, які не будуть розуміти особливості поліцейської діяльності.

Є така подвійність освіти у відомчих навчальних закладах у міністерстві, що вони одночасно дають дипломи про вищу освіту за спеціальністю правоохоронна діяльність і за спеціальністю правознавство.  Міністерство робить спроби, був навіть проект постанови Кабміну, щоб прирівняти правоохоронну діяльність до галузі знань право. Але таким кроком і фіксуванням необхідності наявності юридичної освіти міністерство далі хоче утримувати відомчі навальні заклади. Певним чином це заробляння грошей — утримання великого бюджету, статус, значення для суспільства.

Ірина Славінська: Чи ці вимоги до кандидатів не прописані під когось

Олександр Банчук: Ні. Ці вимоги чітко визначені в законі. Єдина мета, чому збереглося з юридичною освітою, — інтерес міністерства зберегти вищі навчальні заклади внутрішніх справ, де була можливість готувати правознавців і правоохоронців. Але цей інтерес не підлаштований під цей конкурс.

Ми говоримо про конкурс, але формально — це не конкурс. Тут також є проблема закону про національну поліцію. Я представляю організацію Центр політико-правових реформ, ми входимо в Реанімаційний пакет реформ. Коли пройшло кілька днів після відставки з посади Хатії Деканоідзе, була заява, ми вимагали від міністра не просто просунути свою кандидатуру і запропонувати її уряду, а провести хоча б щось в межах чинного законодавства — певний відбір, щоб громадськість розуміла, чому та чи інша особа подається як кандидат на цю посаду. І вони дослухалися і запропонували формат: три українця і три іноземця у складі конкурсної комісії. Але проблема діяльності комісії полягає в тому, що ми не знаємо етапів конкурсу, регламенту, навіть результати роботи комісії — міністр може прийняти, а може не прийняти кандидатуру.

Ірина Славінська: Міністр може не вибрати жодну з запропонованих кандидатур

Олександр Банчук: Так. Або вибрати того, кого вони не запропонують. Я думаю, це була відповідь міністра на заяву і критику громадськості. Якби міністерство і міністр особисто був зацікавлений в конкурсі, в тому, щоб справді вибрати найбільш професійну, політично незаангажовану людину, міністерство одразу погодилося запровадити стандартну процедуру конкурсу.

Ірина Славінська: Подано 64 кандидати, чи є серед них технічні?

Олександр Банчук: Я не знаю. Ми очікуємо кроку від комісії, щоб вона оприлюднила перелік кандидатів на посаду. Проблема відбору полягає в тому, що ми не знаємо, які кроки будуть далі, чи будуть проводити співбесіди з усіма, чи вимагатимуть плану змін в поліції.

Лариса Денисенко: Що мається на увазі: досвід на керівній посаді

Олександр Банчук: Йдеться про те, що людина має хоча б ази того, як керувати певною кількістю людей. А далі вже обиратиме конкурсна комісія, в кого досвід роботи на керівній посаді триваліший і більше підходить для посади.

Ірина Славінська: Наскільки можливо обрання на посаду голови Нацполіції людини, яка не брала участь в конкурсі

Олександр Банчук: Це рекомендаційний характер: і процедура, і рішення конкурсної комісії. Міністр не обмежений, щоб взяти когось запропонованого. Але важливо, щоб особа, яку він рекомендуватиме на затвердження урядом, відповідала формальним критеріям: вища юридична освіта, не менше семи років стажу у галузі праву, не менше п’яти на керівних посадах. Міністр міг і не оголошувати конкурс, але таким чином він хотів відповісти на заклик від громадськості.