Аваков може призначити голову Нацполіції незалежно від конкурсу, — Банчук
Як проходить конкурс на главу Нацполіції та хто може претендувати на цю посаду за формальними критеріями?
У студії Олександр Банчук — експерт Центру політико-правових реформ.
Лариса Денисенко: Хто за формальними критеріями може бути головою Нацполіції?
Олександр Банчук: Це дуже чітко визначає закон про Нацполіцію: це має бути особа, яка відповідає загальним вимогам до поліцейського (не менше 18 років, хороший фізичний стан, фізичне та психічне здоров’я). Більш важливі вимоги: має бути повна вища юридична освіта (я не розумію, для чого керівнику поліції юридична освіта), не менше семи років стажу роботи в галузі права, не менше п’яти років на керівних посадах. Стаж у галузі права, керівні посади закон не деталізує.
Лариса Денисенко: Чим має займатися людина у галузі права?
Олександр Банчук: Вимог нема. Кожен орган, який проводить певні конкурси, це тлумачить. Ми розуміємо, що стаж у галузі права — адвокат, суддя, прокурор, нотаріус. Від самого початку, коли було обговорення закону про Національну поліцію, ми пропонували, що не потрібні вимоги щодо юридичної освіти і стажу роботи в галузі права. В нормальних європейських країнах такого нема. Є окрема галузь — підвищення кваліфікації поліцейських (у них своя система освіти, це не вища освіта). Той, хто проходить від патрульного на середню ланку, далі може претендувати на керівника поліції, наприклад, графства в Англії чи федеральної землі в Німеччині.
Вимагати для керівника поліції юридичну освіту — нонсенс. Навіть наші кроки реформування вищої правничої освіти йдуть до того, що юристи — це тільки чотири класичні професії (адвокат, прокурор, нотаріус і суддя). Особи з юридичною освітою матимуть стаж тільки в цих чотирьох галузях, і вони нічого не розумітимуть в поліцейській діяльності: як управляти поліцейськими, організовувати поліцейські операції. Якщо це залишити, приходитимуть люди, які не будуть розуміти особливості поліцейської діяльності.
Є така подвійність освіти у відомчих навчальних закладах у міністерстві, що вони одночасно дають дипломи про вищу освіту за спеціальністю правоохоронна діяльність і за спеціальністю правознавство. Міністерство робить спроби, був навіть проект постанови Кабміну, щоб прирівняти правоохоронну діяльність до галузі знань право. Але таким кроком і фіксуванням необхідності наявності юридичної освіти міністерство далі хоче утримувати відомчі навальні заклади. Певним чином це заробляння грошей — утримання великого бюджету, статус, значення для суспільства.
Ірина Славінська: Чи ці вимоги до кандидатів не прописані під когось
Олександр Банчук: Ні. Ці вимоги чітко визначені в законі. Єдина мета, чому збереглося з юридичною освітою, — інтерес міністерства зберегти вищі навчальні заклади внутрішніх справ, де була можливість готувати правознавців і правоохоронців. Але цей інтерес не підлаштований під цей конкурс.
Ми говоримо про конкурс, але формально — це не конкурс. Тут також є проблема закону про національну поліцію. Я представляю організацію Центр політико-правових реформ, ми входимо в Реанімаційний пакет реформ. Коли пройшло кілька днів після відставки з посади Хатії Деканоідзе, була заява, ми вимагали від міністра не просто просунути свою кандидатуру і запропонувати її уряду, а провести хоча б щось в межах чинного законодавства — певний відбір, щоб громадськість розуміла, чому та чи інша особа подається як кандидат на цю посаду. І вони дослухалися і запропонували формат: три українця і три іноземця у складі конкурсної комісії. Але проблема діяльності комісії полягає в тому, що ми не знаємо етапів конкурсу, регламенту, навіть результати роботи комісії — міністр може прийняти, а може не прийняти кандидатуру.
Ірина Славінська: Міністр може не вибрати жодну з запропонованих кандидатур
Олександр Банчук: Так. Або вибрати того, кого вони не запропонують. Я думаю, це була відповідь міністра на заяву і критику громадськості. Якби міністерство і міністр особисто був зацікавлений в конкурсі, в тому, щоб справді вибрати найбільш професійну, політично незаангажовану людину, міністерство одразу погодилося запровадити стандартну процедуру конкурсу.
Ірина Славінська: Подано 64 кандидати, чи є серед них технічні?
Олександр Банчук: Я не знаю. Ми очікуємо кроку від комісії, щоб вона оприлюднила перелік кандидатів на посаду. Проблема відбору полягає в тому, що ми не знаємо, які кроки будуть далі, чи будуть проводити співбесіди з усіма, чи вимагатимуть плану змін в поліції.
Лариса Денисенко: Що мається на увазі: досвід на керівній посаді
Олександр Банчук: Йдеться про те, що людина має хоча б ази того, як керувати певною кількістю людей. А далі вже обиратиме конкурсна комісія, в кого досвід роботи на керівній посаді триваліший і більше підходить для посади.
Ірина Славінська: Наскільки можливо обрання на посаду голови Нацполіції людини, яка не брала участь в конкурсі
Олександр Банчук: Це рекомендаційний характер: і процедура, і рішення конкурсної комісії. Міністр не обмежений, щоб взяти когось запропонованого. Але важливо, щоб особа, яку він рекомендуватиме на затвердження урядом, відповідала формальним критеріям: вища юридична освіта, не менше семи років стажу у галузі праву, не менше п’яти на керівних посадах. Міністр міг і не оголошувати конкурс, але таким чином він хотів відповісти на заклик від громадськості.