Через недосконалу діагностику Гепатиту, з крові хворих виготовляються лікувальні препарати, - Коваль

Держава закуповує недостатню кількість ліків для хворих на гепатити, та має місце застаріла система діагностики цього захворювання на початкових стадіях, тому що виявляють тільки маркери, а не вірус

Ведучi

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Дмитро Коваль

Через недосконалу діагностику Гепатиту, з крові хворих виготовляються лікувальні препарати, - Коваль
https://static.hromadske.radio/2017/12/hr_kyivdonbass-2017-12-10_koval.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/12/hr_kyivdonbass-2017-12-10_koval.mp3
Через недосконалу діагностику Гепатиту, з крові хворих виготовляються лікувальні препарати, - Коваль
0:00
/
0:00

Як побороти гепатити в Україні, в якій існує епідемія цього вірусу? Ми запитали в експерта громадської організації «Медичний проектний центр» Дмитра Коваля.

Вікторія Єрмолаєва: Давайте для початку визначимо, наскільки ця хвороба розповсюджена в Україні?

Дмитро Коваль: Точної цифри не знає ніхто, ні в Україні, на за її межами. Але вважається, що рівень захворюваності складає 3,7% – це понад 2 мільйони осіб.  

Вікторія Єрмолаєва: Проблема неточних даних полягає у тому, що багато пацієнтів не діагностовано?

Дмитро Коваль: Це також проблема не тільки України, але, якщо взяти до прикладу Велику Британію, то там, виявляючи вірус, людину одразу починають лікувати. В Україні ж потрібно стати в чергу, до речі препаратів закупівлі 2016-го року досі немає в клініках, тих препаратів, які закуповують за бюджетні кошти, вкрай мало, їх менше, ніж тих хворих, про яких ми знаємо.

 Вікторія Єрмолаєва: Отже, ми говоримо, що в країні епідемія гепатиту, а ви стверджуєте, що в Україні немає ліків у лікарнях ще з 2016-го року? Наразі закінчується 2017-ий рік, і в лікарнях вже мали б бути ліки 2017-го року.

Дмитро Коваль: Закупівельний процес 2017-го року щойно розпочався в грудні. На сайті Міністерства охорони здоров’я зазначено, що, в залежності від препаратів, від 48% до 53% препаратів вже поставлено в лікувальні заклади. Але ми маємо прямий контакт з обласними спеціалістами, які працюють в створених гепатоцентрах по всій Україні, і від них зворотній зв’язок про те, що по декілька десятків курсів хтось отримав, а в деяких регіонах їх взагалі ніхто не отримав.  

Вікторія Єрмолаєва: З чим можна пов’язати таку ситуацію?

Дмитро Коваль: Я не знаю, з чим. Якщо чесно, в мене були сподівання, що з 2016-го року все буде добре і буде розширюватися доступ пацієнтів до лікування. Адже завдяки діям громадських організацій і Міністерства охорони здоров’я суттєво знижена вартість на препарат, який для України став препаратом вибору. Якщо в Європі вартість курсу цього препарату для однієї людини коливається від 45 до 64 тисяч євро, то в Україні цей курс для держави коштує 900 доларів. Цей препарат є в роздріб, і він коштує близько 1,5 тисячі доларів.

Також в нас з’явилася терапія для людей, які не мали надії. Це люди з гепатитом та нирковою недостатністю. Адже серед людей, які знаходяться на гемодіалізі, 64%-80% хворіють ще й на гепатит. А препарати, які містять в собі софосбувір (яким лікується решта хворих не гепатит), протипоказані цим людям. Один шлях – препарати, які підходять для цих людей, але вони не зареєстровані в Україні, і другий варіант – ми з іншою компанією домовилися про суттєве зниження вартості американського препарату, тепер його вартість складає 2800 доларів за курс, а була – 120 тисяч. Це великий прогрес, і я чесно не розумію, чому такою можливістю Україна не користується.

Ми не маємо наразі ключової складової, ми не розуміємо, яка кількість хворих потребує лікування. Інструментом такого розуміння може бути національний реєстр

Вікторія Єрмолаєва: Чи достатньо ліків закуповують для таких хворих?

Дмитро Коваль: Ні. Коли затверджували державну програму і з’ясовували потребу, у всі регіони України було відправлено запит, яка кількість хворих потребує термінового лікування по життєвих показах. Ми отримали цифру – 22 647 осіб. Це і Гепатит В і Гепатит С. І Гепатиту С було 14,5 тисяч. Під час дії програми у людей збільшилася довіра до того, що держава щось почала робити, і вони почали звертатися до державних лікувальних закладів, ставати в чергу. Таким чином, станом на кінець 2015-го року вже було 105 тисяч людей, у яких було підтверджено діагноз. За державні кошти куплено близько 10-11 тисяч курсів, і звичайно, цього не вистачає.

Вікторія Єрмолаєва: Ви у своєму матеріалі на Українській правді писали, що є ряд пунктів, які Україна має виконати, щоб боротися з гепатитами. З чого потрібно почати?

Дмитро Коваль: Перше питання, яке потрібно вирішити – це питання управління. Щоб управління було якісним і нормальним, потрібно мати стратегічний план дій – що? як? коли? де? і якими засобами?

Ми не маємо наразі ключової складової, ми не розуміємо, яка кількість хворих потребує лікування. Інструментом такого розуміння може бути національний реєстр. Адже існує ситуація, коли люди переселись зі сходу країни, і хочуть продовжити лікування в іншому місті, але зробити цього не можуть. Тому що лікування здійснюється виключно за місцем реєстрації особи. Крім того, залишився радянський підхід збору заявок в регіоні про потребу в препаратах. По-перше, людський фактор, можуть бути банальні помилки. В разі запровадження реєстру, ми маємо в онлайні інформацію про потреби, відсутність у маніпуляціях і та далі.

Крім цього, потрібна профілактика передачі. В нас є така складна тема – служба переливання крові. Там непогані лікарі, але застарілий метод діагностики. Дуже багато сперечань було щодо впровадження сучасних методів, які визначають саме вірус в крові, адже зараз визначаються тільки маркери. Недолік цього методу в тому, що є «негативне вікно». Це коли вірус в організм вже потрапив, але організм ще не виробив речовини у відповідь на наявність цього вірусу і ці речовини не визначаються лабораторно – вірус є, але кров вважається нормальною.

Недолік цього методу в тому, що є «негативне вікно». Це коли вірус в організм вже потрапив, але організм ще не виробив речовини у відповідь на наявність цього вірусу і ці речовини не визначаються лабораторно – вірус є, але кров вважається нормальною

Вікторія Єрмолаєва: І цю кров переливають іншим громадянам?

Дмитро Коваль: Навіть складніше – зараз прямих переливань майже немає, готуються препарати крові. І ця кров може інфікувати десяток людей. Так, сучасний метод більш дорожчій, але існують методики обстеження донорської крові.

Велике значення має розширення доступу до лікування, адже щоб зупинити зростання поширення захворювання, потрібно вилікувати не менше половини всіх інфікованих в країні під час епідемії. Це означає, що не буде зменшуватися кількість, просто зупиниться зростання. А для того, щоб почала зменшуватися кількість, потрібно лікувати 72-75% від тих, хто захворів.

Тому в багатьох країнах проводиться кампанія «Зроби тест». У Великій Британії у 2008-09-му роках, коли декілька громадських організацій впровадили кампанію «Зроби тест», відбувся значний стрибок у виявленні захворюваності. Це не означає, що люди різко інфікувалися, вони просто дізналися по своє захворювання через таку кампанію. В нас існують експрес-тести у великих мережевих аптеках, але щоб комплексно вирішити цю проблему, має долучитися держава. До прикладу, в нас в 90-ті роки, коли я навчався в медичному університеті, виникала так звана онконастороженість. Якщо лікар не розуміє чогось у стані пацієнта – перевір, чи немає онкологічного захворювання. Так само і під час гепатитів, особливо, під час вірусного Гепатиту С. Його недаремно називають «лагідним вбивцею», адже він маскується під багато захворювань, і печінка – не єдиний орган, який страждає. Є випадки, коли людина десятки років лікується від аутоімунних захворювань – ревматоїдного артриту, нирки лікує, і нічого не допомагає, а потім роблять аналіз і виявляється, що це Гепатит. Тому має виникнути гепатонастороженість. В лікувальних закладах можливо, і це дешевше навіть, ніж експрес-тести, якщо буде на потоці визначатися хоча б хворим хірургічних стаціонарів. Тобто будь-який хворий, який йде на операцію, буде обстежений перед операцією.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковму файлі або відео.