Не «тримайся», а «я поруч»: Ірина Шафарук про підтримку онкоодужуючих

Фармацевтка й косметологиня Ірина Шафарук понад 20 років працювала поруч з онкологами — і весь цей час бачила, як жінкам бракує не лише медичних протоколів, а й підтримки, безпечних порад для догляду та права залишатися собою. В ефірі Громадського радіо вона розповіла, як особиста історія стала поштовхом до створення українського бренду та безкоштовних рекомендацій для людей, які стикаються з онкологією.

«Я бачила безвихідь і розчарування»

Ірина зізнається: довго шукала справу, яка поєднає медицину й відчуття сенсу. Поворотним моментом стала історія мами — у 38 років вона захворіла на рак молочної залози:

«Я бачила молоду прекрасну жінку, яка не мала змоги використовувати якусь інформацію психологічну, косметологічну… Я бачила цю безвихідь і розчарованість тим, що вона не може змінити те, що з нею сталося».

Після цього Ірина почала працювати з онкологами та пацієнтками — і щоразу поверталася до думки: у період лікування людині потрібна не тільки «хімія» та стаціонар, а й підтримка, повага та зрозумілі відповіді на щоденні питання.

Універсальний догляд і українські виробники: як з’явився бренд

Переходячи в косметологію, Ірина співпрацювала з різними брендами, але відчувала брак «універсальності» — особливо для українських жінок, які навіть у складні періоди залишаються в русі.

«Максимум, що українська жінка на ходу може зробити — це намастатись кремом і побігти далі. І треба був універсальний продукт… навіть з одним кремом», — каже Ірина.

Пошуки рішень привели до співпраці з українськими виробниками активів та науковою командою, пов’язаною з Куяльником. Формули тестували й коригували, зокрема під час перебування Ірини в Німеччині — і вже після повернення в Україну з’явилася готова продукція.

Про що мало говорять під час онкоодуження

На думку Ірини, ключове — поєднувати психологічну підтримку з темою зовнішності та самоцінності. Вона наголошує: українські жінки часто хочуть виглядати добре навіть під час лікування — а суспільство не завжди до цього готове.

«Нам не потрібно “тримайся”. Нам треба сказати: “ми поруч, ми йдемо з тобою до твоєї мети”».

Ірина також говорить про поширені міфи — коли люди переконані, що під час лікування «нічого не можна». Натомість, за її словами, важливо мати грамотні рекомендації та обов’язково узгоджувати будь-які рішення зі своїм лікарем.

Безкоштовні рекомендації для догляду: що це і для кого

Ірина розробила алгоритми та рекомендації з догляду за шкірою обличчя і тіла для людей, які проходять лікування, а також для близьких і доглядальників.

«Кожна людина — жінка, чоловік, донька, мати — можуть зайти на сайт і безкоштовно скачати ці рекомендації… Там прописано, які ситуації критичні, коли треба звертатися до лікаря, а коли ми зможемо обійтись одним кремчиком».

Вона підкреслює: рекомендації звіряли з міжнародними гайдлайнами та перевіряли онкологи — але консультацію зі своїм лікарем вони не замінюють.

«Це не на часі» — фраза, яка ранить

Ірина говорить і про інше: онкоодуження під час війни — це «дві війни». Вона згадує досвід, коли зверталася до бізнесів із пропозиціями підтримки, а у відповідь чула: «не на часі».

«Онкоодужуюча пацієнтка не має часу сказати: “вибачте, це не на часі”. Вона буде продовжувати свою боротьбу — з вами або без», — переконана Ірина.

Жінка радить уникати тригерних фраз і не удавати підтримку, якщо людина не готова до неї.

«Найкраще — сказати: “Я поруч, якщо я потрібен/потрібна”. Якщо ти не готовий допомогти — відійди чесно».

Також може бути доречно пропонувати конкретні дії (підвезти, допомогти з покупками, побути з дитиною) — але лише якщо ви справді зможете це зробити.

«Крім того, мова звертання також має значення: ми “онкоодужуючі”, а не “онкохворі”».

Слухайте розмову повністю у доданому аудіофайлі