facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чому журналісти сумніваються в ефективності використання сотень мільйонів гривень на екопроекти на Донеччині?

У 2017 році підприємству «Донецький регіональний центр поводження з відходами» було виділено 600 мільйонів гривень на боротьбу з екологічними проблема регіону. Проте журналісти результатів не побачили

Чому журналісти сумніваються в ефективності використання сотень мільйонів гривень на екопроекти на Донеччині?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

В цьому році комунальне підприємство «Донецький регіональний центр поводження з відходами» за результатами тендера уклало дві угоди з організацією Lab Ria Active на впровадження автоматизованої системи моніторингу навколишнього середовища на суму 58 мільйонів гривень.

Але місцеві журналісти писали, що гроші на поліпшення моніторингу навколишнього середовища розподіляються непрозоро.

В нашій студії Ліна Плющакова, редактор газети «Екологія промислового краю» та технічний директор Українського наукового інституту технічної екології.

Наталя Соколенко: Виділяється 58 мільйонів гривень на те, щоб посилити автоматизовану систему моніторингу довкілля у Донецькій області. Розкажіть вашу оцінку цієї події. Що має змінитися для мешканців Донеччини?

Ліна Плющакова: Все почалося з 2015-го року, коли Україна підписала Угоду про Асоціацію з ЄС. Додаток 30 було присвячено стану довкілля і економічній політиці, яка повинна впроваджуватися в національне законодавство України. Серед іншого,  ми зобов’язалися імплементувати таку директиву, як директива про якість атмосферного повітря.  Але, на жаль, наше законодавство ще не має відповідних актів. А саме директивою ЄС про якість атмосферного повітря і передбачено, яким чином повинна запроваджуватися система моніторингу. 

Наталя Соколенко: Європейська система моніторингу повітря передбачає цілодобовий забір зразків повітря. Тобто ми  постійно маємо стежити за станом повітря, миттєво реагувати на підвищення вмісту якихось шкідливих речовин у повітря, миттєво виявляти джерело, хто скидає в атмосферу шкідливі речовини. На цей постійний моніторинг і виділені ці 58 мільйонів гривень. А в чому проблема? Чому це не втілюється за європейським сценарієм?

Ліна Плющакова: У нас для впровадження системи моніторингу відсутні будь-які підстави. А в нас не визначені зони агломерації, в нас не визначена якість атмосферного повітря, у нас не розроблено планів щодо досягнення кращої якості повітря, не визначені ті служби, які повинні реагувати у випадку, якщо система моніторингу виявляє певні перевищення показників якості повітря.

Почему постоянно выделяются миллионы предприятию, которое является на сегодня убыточным и по которому открыто уголовное производство о растрате бюджетных средств, и где говорится об офшорных схемах?

Наталя Соколенко: До нашої розмови приєднується директорка інформаційної агенції «Вчасно» Марія Давиденко. І на сайті «Вчасно» ми знайшли публікацію під назвою: «Еще 58 миллионов гривен потратят на мониторинг окружающей среды Донецкой области, который расследует прокуратура». Розкажіть, що саме розслідує прокуратура?

Марія Давиденко: Действительно, у нас есть очень много вопросов по поводу деятельности Департамента экологии и природных ресурсов обладминистрации. Потому что уже был выделено 42 миллиона бюджетных средств на запуск этой системы мониторинга. По результатам работы заведено уголовное производство о растрате бюджетных средств чиновниками Донецкой ОГА. То есть по факту первый этап выделения денег у нас сопровождается большими скандалами и расследованиями в области.

Всех возмущает тот момент, что выделяют еще большую сумму на КП «Донецкий региональный центр по обращению с отходами», который, кстати, постоянно получает деньги от Донецкой ОГА на экологические программы. Несмотря на то, что имеют место уголовные производства, это предприятие опять получило 58 миллионов гривен. Поэтому возникают вопросы, почему постоянно выделяются миллионы предприятию, которое является на сегодня убыточным и по которому открыто уголовное производство о растрате бюджетных средств, и где говорится об офшорных схемах?

Наталя Соколенко: Как вы это объясняете для себя и в своих материалах?

Марія Давиденко: Мы как журналисты видим определенную связь между Департаментом экологии и природных ресурсов в нашей Донецкой обладминистрации, и этим коммунальным предприятием «Донецкий региональный центр по обращению с отходами». Потому что, несмотря на все вопросы к этому коммунальному предприятию, оно стабильно получает деньги от обладминистрации, и только за 2017-ый год на тендерах это предприятие разыграло 600 миллионов гривен бюджетных денег. У нас очень большие цифры озвучиваются в области по поводу экологических программ, хотя если бы это финансирование было реальным, мы бы имели какое-то улучшение экологической ситуации в регионе, а лучше не становится.

Мы буквально на днях получил ответ от Национальной полиции, завершено уже два уголовных производства по поводу деятельности «Донецкого регионального центра по обращению с отходами», и они переданы в прокуратуру. Опять же это не останавливает Донецкую ОДА, которая продолжает перечислять десятки миллионов гривен. Результата мы не видим, а видим лишь большой поток денег.

У нас есть результаты аудита по деятельности этого предприятия за четыре года – с 2013-2017-ый год, и аудиторы признали работу этого предприятия негативной. Возникает вопрос: почему Донецкая ОГА не требует отчетности о работе этих средств, которые они выделяют? И почему не привлекаются другие организации, которые могли бы реализовать эти программы?

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

За підтримки

Польська допомога
stopka_ukrainska_ukr.png
Поділитися

Може бути цікаво

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

5 год тому
Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

8 год тому
Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

11 год тому