facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Громадський пояс Донбасу»: які організації отримають кошти від ЄС?

Громадські організації, що працюють в Донецькій і Луганській областях, отримають гроші на роботу від Євросоюзу. Дізнаємося, які ініціативи виграли конкурс в рамках проекту «Громадський пояс Донбасу»

«Громадський пояс Донбасу»: які організації отримають кошти від ЄС?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Президент Західноукраїнського ресурсного центру Василь Полуйко та Костянтин Філенко, радник з питань інформаційної та внутрішньої політики голови Донецької обласної держадміністрації розповіли, яку фінансову підтримку отримають організації та як зможуть впливати на розвиток громадянського суспільства.

У студії працюють журналісти «Громадського Радіо» Григорій Пирлік і Олена Бадюк

Олена Бадюк: Які організації брали участь у підписанні угоди і якою є мета створення проекту «Громадський пояс Донбасу»?

Василь Полуйко: Були присутні сім організацій. Чотири організації з Донецької області: ГО «Асоціація «Відродження та розвиток» з міста Бахмут, ГО «Агентство підтримки місцевих ініціатив» з Маріуполя, ГО «Нова Дружківка» з міста Дружківка і «Донецька обласна організація «Комітет виборців України» з Краматорська. Луганська область була представлена ГО «Наша громада» з міста Кремінна, Кризовим медіацентром «Сіверський Донець» з міста Сєвєродонецьк та ГО «Центр спільного розвитку «Дієва громада» з міста Старобільськ.

Олена Бадюк: Проект «Громадський пояс Донбасу» реалізується Західноукраїнським ресурсним центром у партнерстві з Центром громадської адвокатури та Товариством Лева за фінансової підтримки ЄС. Розкажіть, чому Західноукраїнський ресурсний центр виступив з такою ініціативою?

Василь Полуйко: Це був конкурс, який оголосив ЄС. Ми були учасниками цього конкурсу і наша ініціатива перемогла. У конкурсі брало участь 200 більше організацій. Було підтримано 9 проектів.

Ми тут, бо маємо великий досвід роботи не тільки на західній Україні, але і на східній, працюємо впродовж десяти років в рамках різних проектів.

Було бажання передати досвід, який є в нас, щоб він спрацював на сході України.

Якщо говорити неформально, ми намагалися вкласти мету в саму назву проекту «Громадський пояс Донбасу». Ми хотіли відібрати громадські організації і посилити їх, щоб вони відіграли роль поясу. Вони активно працювали на українських територіях, і коли окуповані території будуть звільнені, щоб вони могли так само першими почати працювати на цій території. Наша мета — посилити ці організації. А через це і посилити роль громадянського суспільства в тих реформах, які мають відбуватися у Донецькій та Луганській областях.

Григорій Пирлік: Кожна громадська організація представляла свої проекти на конкурсі. Що пропонували організації, які стали переможцями?

Василь Полуйко: Вони не представляли свої проекти. Вони представляли себе. Ми не відбирали проекти організацій, вони формуватимуть їх згодом. Якими будуть проекти, справа організацій, які ми відібрали.

Григорій Пирлік: Чому саме їх відібрали?

Василь Полуйко: У нас був складний відбір. Він проходив в два етапи. Спочатку було близько 70 заявок. Відбувався відбір на основі анкет-формулярів, які вони заповнювали. Після першого відбору було відібрано 20 фіналістів. До них поїхали представники трьох наших партнерських організацій. Вже на основі цих відвідин відібрали фіналістів. Ми обрали саме ці, бо вважаємо, що підсиливши ці сім організацій, ми отримаємо найкращий результат.

Григорій Пирлік: Якою діяльністю займаються ці організації?

Олена Бадюк: І які напрямки будуть пріоритетними?

Василь Полуйко: Ми не хочемо втручатися безпосередньо у діяльність цих організацій. Ми хочемо підтримувати те, що вони роблять. Організації займаються розвитком своїх громад. Досить часто це відображено вже у назвах.

Олена Бадюк: Які напрямки діяльності наразі пріоритетні?

Василь Полуйко: Де ми активно можемо спрацювати — це децентралізація. В цьому напрямку ми можемо зробити найбільше. Для цього будемо докладати найбільше зусиль.

Олена Бадюк: Яким буде показник ефективності реалізації проекту, адже зазначено термін по червень 2018 року?

Василь Полуйко: Змінити людей, якщо глобально. Змінити їхнє ставлення до громадських організацій, громадянського суспільства. В рамках проекту на наше замовлення Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва проводить дослідження в регіонах, у яких ми будемо працювати. Зокрема, у містах, де ми відібрали організації. Коли проект буде завершуватись, вони робитимуть аналогічне дослідження і ми зможемо порівняти результати досліджень. Це буде свідченням ефективності нашого проекту. Як тільки Фонд зараз зробить дослідження, ми оприлюднимо його результати.

Григорій Пирлік: У якому обсязі передбачене фінансування і як організації мають звітувати про використання коштів?

Василь Полуйко: Буде два етапи фінансування. Перший — коли ми будемо фінансувати розвиток організаційної спроможності цих організацій, вкладати кошти. Кожна з таких організацій може розраховувати на суму в 12 000 євро. Кожною буде підписана грантова угода. Вони будуть діяти згідно неї. Обов’язковою частиною є 10% дофінансування власними живими коштами. Другий етап — коли їм буде надано кошти для програмної діяльності. Базовий показник може коливатися, кожна організація отримає приблизно 15 000 євро на програмну діяльність. І так само за грантовою угодою — 10% власних внесок.

Олена Бадюк: З нами на зв’язку також Костянтин Філенко, радник з питань інформаційної і внутрішньої політики голови Донецької ОДА. Чи допоможе співпраця громадських організацій у рамках цього проекту працювати з суспільством? Які заходи мають проводитися?

Костянтин Філенко: Хочу наголосити на важливості такого проекту для Донецької, Луганської областей. На наше переконання паростки громадянської активності, громадські організації, ініціативи є тим зерном, з якого проросте українство і почне відбуватися інтеграція Донеччини та Донбасу в український простір.

Серед заходів, які мають першочергове значення в рамках проекту, хотів би виділити створення на базі цих організацій ресурсних центрів з підтримки громадських ініціатив. Саме на них ми дуже розраховуємо.

Центри допомагатимуть розвитку громадянського суспільства на місцях, в сільській місцевості, районах, населених пунктах.

Значення таких організацій на місцях важко переоцінити.

Григорій Пирлік: Чи брала участь обласна влада у відборі проектів, визначенні напрямків діяльності?

Костянтин Філенко: Ні, не брала. Але експерти ОДА будуть включені до складу наглядової координаційної ради, яка здійснюватиме координацію діяльності в подальшій реалізації проекту.

Олена Бадюк: Що ви вкладаєте у поняття розвиток громадянського суспільства Донеччини і Луганщини?

Костянтин Філенко: Формування активного і відповідального громадянина, який може не тільки критикувати ситуацію, а й сам долучається до змін на краще, бере на себе відповідальність. Якщо такі люди самоорганізовуються і об’єднуються в громадські організації чи ініціативні групи, ефект від таких дій зросте.

Олена Бадюк: Розкажіть які подальші кроки в рамках реалізації проекту «Громадський пояс Донбасу»?

Василь Полуйко: Найперше, починатиметься наступного тижня. Це наша школа демократичного лідерства, яка буде складатися з шести модулів, об’єднаних

В три п’ятиденні навчальні цикли. Після цього кожна організація повинна пройти процес самооцінки організаційного розвитку, який відбувається за спеціальною методикою. На основі цієї самооцінки кожна організація має скласти план організаційного розвитку. Він має бути викладений у формі проекту, який повинні подати до нас.

Григорій Пирлік: Розкажіть про школу демократичного лідерства: хто там викладатиме і що?

Василь Полуйко: Ми шукаємо найкращих тренерів, викладачів. Теми, які будуть висвітлюватися, — розвиток громади, операційне та стратегічне планування, робота в команді, вирішення конфліктів, залучення коштів, робота зі ЗМІ, з громадськістю. Окрім цього, в рамках школи ми хочемо запрошувати видатних людей, які відомі і поза межами України. Перша школа буде відбуватися у Львові — ми хотіли щоб учасники проїхалися Україною. І потім побачимо. Кожна з організацій формує команду людей, які мать стати кістяком організацій, вони пройдуть це навчання і всі ці теми.

 

 

Поділитися

Може бути цікаво

Закриття ресторанів можна уникнути, якщо заклади входять до мережі — ресторатор Созановський

Закриття ресторанів можна уникнути, якщо заклади входять до мережі — ресторатор Созановський

Рак шийки матки та інші хвороби, яких можна уникнути. Що для цього потрібно?

Рак шийки матки та інші хвороби, яких можна уникнути. Що для цього потрібно?

«Якщо військовий буде знати, що в його сім'ї все добре, то і в нього буде все добре» — офіцер Євген Дьордяй

«Якщо військовий буде знати, що в його сім'ї все добре, то і в нього буде все добре» — офіцер Євген Дьордяй