Кількість паперів віддаляє державний апарат від захисту прав людини, — патрульний

«В мене було відчуття того, що своїми знаннями, своїм досвідом я можу приносити користь суспільству та людям, які потребують цієї допомоги. Я спочатку працював просто юристом, потім був суд, починаючи з діловода, потім доріс до помічника судді і так далі. Та мені завжди здавалося, що кількість паперів, якісь процедури насправді віддаляють цей державний апарат, оцю машину, яка покликана забезпечувати права і свободи людини. Це можна назвати бюрократією або ще якось.

Після того, як я зрозумів, що я не отримую задоволення від роботи, тому що не приношу користі по суті, я вирішив щось змінити. Коли я почув про реформу поліції в квітні 2015-го року, я зрозумів, що це саме те, чим я хочу займатися. Коли я патрулював вулиці в складі добровільних громадських об’єднань після Майдану та чув від людей «дякую» просто так, я зрозумів, що ця малесенька допомога, починаючи від якоїсь поради, закінчуючи юридичною консультацією, тому що я міг її надати в силу своїх знань, насамперед важлива людям. І від цього мені ставало краще.

 Я повірив в реформу поліції, я повірив в себе, що я можу себе там реалізувати. Отже, подав документи, пройшов навчання, успішно склав іспити і був призначений на посаду.

А саме патрульні – це ті люди, які першими спілкуються. Це не адвокати, не прокурори чи судді, а саме – патрульні. Телефонуючи на 102, люди хочуть, щоб їх мінімум вислухали, і надали допомогу, яку, крім поліції, ніхто не надасть», – розповідає свою історію Олег Максимчук.