Ми створюємо світ, у якому права людей не треба захищати: рух Teenergizer

Знакомим с активистами, которые работают в ВИЛ-позитивными подростками

Ведучі

Тетяна Курманова

Гостi

Даня Столбунов,

Валентина Уртан

Ми створюємо світ, у якому права людей не треба захищати: рух Teenergizer
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/08/hr-kyivdonbass-2018-08-16_urtan_stolbunov.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/08/hr-kyivdonbass-2018-08-16_urtan_stolbunov.mp3
Ми створюємо світ, у якому права людей не треба захищати: рух Teenergizer
0:00
/
0:00

В студии соорганизатор движения Teenergizer Даня Столбунов и руководительница одного из проектов Валентина Уртан. 

Татьяна Курманова: Как создавалось движение Teenergizer?

Даня Столбунов: Рух був створений зусиллями підлітків. 3 роки тому, коли ВІЛ-позитивні підлітки зібрались, там був я і мої ВІЛ-позитивні знайомі, яких я знав із дитинства, там були просто наші друзі. У нас було бажання щось змінити, щось нове принести в цей світ. Був ще дуже маленький фактор, троє з учасників жили з вірусом імунодефіциту з народження, тож мотивація була дуже висока. Через 3 роки Teenergizer став регіональною організацією, яка займається адвокацією за сексуальну освіту, за профілактику ВІЛ на національному рівні, репрезентацією голосу. Але ми займаємось не тільки ВІЛ-позитивними підлітками, бо це молодіжний рух. Ми займаємось реалізацією потенціалу молоді, щоб молодь була готова приймати участь у вирішенні питань на найвищому рівні, щоб вона долучалась до вирішення проблем, які їх стосуються.

В Україні 70% всіх нових випадків інфікування траляється через незахищений стстевий контакт

Татьяна Курманова: Много у вас сейчас людей в организации?

Даня Столбунов: Зараз у нас більше 100 волонтерів у країнах Східної Європи та Центральної Азії. Наш офіс в Києві, але є активісти в Полтаві, Одесі, Кривому Розі. Це рух, який поєднує молодих людей.

Татьяна Курманова: Как вы пришли к этому? Было ли у вас внутреннее сопротивление? Как приняли близкие? Где была эта точка, когда вы поняли, что будете говорить об этом, бороться за права, привлекать других людей к движению?

Даня Столбунов: Рух з’явився у відповідь на потребу, яка складась, бо послуги, які повинні були бути для ВІЛ-позитивних підлітків, не підтримуються на державному рівні. У 2014 році фінансування Глобальним фондом цих програм закінчилось і все – держава на себе відповідальності не взяла. Як бюрократична машина, держава не встигла зреагувати і забезпечити нас комплексними послугами. У нас в регіоні немає ні професіоналів, ні послуг, які допомогли б прийняти цей статус. В Україні статистику на державному рівні по підліткам ніхто не робить. Все, що ми маємо – це дослідження ЮНІСЕФ за 2015 рік. За оціночними данними, було 5500 підлітків з ВІЛ, але у 2019 році саме підлітків буде набагато більше, адже були вспишки. Одна з головних причин – це відсутність уваги до підлітків, про них ніхто не думає. Ще одна причина – це відсутність сексуальної освіти. Очевидно, що найкраща профілактична стратегія – це освіта. Набагато простіше дати моїм одноліткам презервативи, навчити ними користуватися, пояснити, навіщо тестуватись на ВІЛ, ніж потім все життя їх лікувати. В Україні 70% всіх нових випадків інфікування траляється через незахищений стстевий контакт. Тобто ВІЛ вже давно вийшов за межі вразливих категорій: ЛГБТ спільноти, споживачів ін’єкційних наркотиків, секс працівниць і розповсюджується серез загального населення, особливо серед молоді, бо молодь просто не освідчена.

 

 

Татьяна Курманова: Какие шаги подразумевает этот проект?

Валентина Уртан: Проект проходит при поддержке ООН. Мы будем проводить регулярные группы поддержки для подростков, которые знают о своем ВИЧ статусе. Так же будем проводить онлайн консультации, только уже намного глобальнее формат потому, что мы будем распространять этот опыт на другие страны. Так же будем проводить много активностей в Киеве, в Украине, в Кривом Роге. Мы будем проводить серию стажировок, мероприятия.

Даня Столбунов: Я би додав про стажування – це перший компонент, який у нас тільки починається. Ми будемо навчати тих, хто до нас прийде з підлітків. Я починав в 17 років, зараз мені 20 і скоро я вже не буду підлітком, але я хочу, щоб рух продовжував своє існування на найвищому рівні. До нас будуть приходити підлітки 15 – 16 років і будуть отримувати той досвід, який ми отримали за 3 роки, за короткий проміжок стажування. Наша місія – світ вільний від дискримінаціїї в будь-якому прояві, де будь-який підліток може реалізувати свої права та світ, де непотрібно буде захищати свої права.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.