Ми судимо закони, що порушують права людини — голова КСУ Станіслав Шевчук

Конституційний Суд України (КСУ) нарешті отримав нового голову. Ним став Станіслав Шевчук, доктор юридичних наук. З ним говоримо про найближче майбутнє КСУ.

Лариса Денисенко: Чому процес обрання голови Конституційного суду був таким тривалим?

Станіслав Шевчук: Дійсно, питання виборів було непростим і довгим. У березні 2017 в голови КС Юрія Бауліна закінчився термін перебування на посаді, відповідно до старого регламенту протягом 2 місяців необхідно було обрати нового голову. Але була певною мірою незрозуміла ситуація, і тому група суддів, до якої належу я, написали звернення до голови суду, щоб призначити ці вибори. Ми усвідомлювали, що суд без голови – шлях в нікуди. У травні голова не був обраний. Далі виконувати обов’язки став старший за віком суддя Віктор Кривенко. Але ми всі тут вважаємо, що в сучасних умовах суд не може бути без голови, шукався компроміс, в результаті – колегія висунула мене, я набрав більшість голосів.

Лариса Денисенко: Ви відомі своєю проєвропейською, науковою позицією. Наскільки вона зараз притаманна Конституційному суду?

Станіслав Шевчук: Це залежить від кожного судді, але є сигнали того, що суд розгортається в новому напрямку: сучасному, європейському. Я маю на увазі декілька рішень, які вже прийняті. Йдеться про неконституційність статті 315 КПК, коли суддя без клопотання прокурора не може продовжувати строк тримання під вартою. І неконституційність закону «про партійну диктатуру». Коли виходять партії на вибори, виставляють послідовність кандидатів – і вона не може бути змінена за волюнтаристським рішенням з’їзду партії чи партійними лідерами. Мотивація цих рішень є дуже важливою і сучасною. Зараз моє завдання як голови – зробити, щоб таких рішень стало набагато більше. Шлях до цього відкриває прийняття регламенту.

В нас вже накопичилось 500 скарг, з них 100 – мають підлягати розгляду. Дуже важливим елементом судової реформи є запровадження конституційної скарги. Я про це 20 років казав.

Конституційні права в конституції України мають ту ж саму природу, що і в Європейській конвенції з прав людини. Тому усталена практика Європейського суду слугує джерелом тлумачення Конституції України.

Лариса Денисенко: Взагалі було відбраковано чотири п’ятих поданих скарг, тільки 100 будуть розглянуті. Через що так сталося? Це люди поки не розібралися з цим?

Станіслав Шевчук: Є певні критерії, встановлені в законі, треба уважно дивитися вимоги закону. Є така загальна практика, що все ж таки конституційне правосуддя має свою специфіку. Якщо взяти приклад Федерального Конституційного суду Німеччини, то приблизно 2-3% Конституційних скарг розглядається судом, а в нас навіть більше.

Лариса Денисенко: Які дійсно зміни можуть тягнути за собою розгляд і ухвалення рішень, стосовно тих речей, які зараз знаходяться в вашому Конституційному портфелі?

Станіслав Шевчук: Специфіка розгляду Конституційних скарг – це новий винахід нашої правоохоронної системи. Була загальна ідея, коли права начебто і містились в Конституції, але щоб їх застосувати в суді – потрібно було прийняти закон. Ми, Конституційний суд – судимо закони. Це значить, що закони також порушують права людини. А це відкриває нам шлях до розвитку нашої доктрини: як застосувати так Конституцію, щоб методологія, способи і підходи до застосування Конституції наклали чіткі стандарти до законодавства: що він не може робити, інакше він порушить права людини. Наприклад, в 2016 році була визнана неконституційною норма закону про релігійні організації, який вимагав для публічних релігійних зібрань обов’язковий дозвіл від місцевих адміністрації. А Конституція передбачає тільки повідомлення. В цьому аспекті до нас звернулася Уповноважений. Але Конституційна скарга – це не ставати в чергу до державних органів. А якщо є остаточне рішення суду, яке застосовує закон, а не Конституцію, треба звертатись до КС, і ми маємо вирішувати цю справу.

Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.