facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

На лінії розмежування людей більше хвилюють черги, ніж обстріли — моніторинг

Фахівці організації Фундація.101 представили результати моніторингу роботи контрольних пунктів на лінії розмежування за серпень-вересень 2016 року

На лінії розмежування людей більше хвилюють черги, ніж обстріли — моніторинг
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Громадська організація «Фундація.101» з вересня 2015 втілює ініціативу «Прифронтова інспекція». Її мета — моніторинг дотримання прав людини на контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) на лінії зіткнення, санітарного стану пунктів і вивчення громадської думки про роботу перевіряючих органів.

Про результати моніторингу КПВВ за серпень-вересень 2016 року в студії «Громадського радіо» розповідає керівник Фундації.101 Андрій Богданович.

Олександр Близнюк: Як і де ви проводили моніторинг?

Андрій Богданович: Ми проводили моніторинг на контрольних пунктах в’їзду і виїзду у Донецькій області. Ми в цілому слідкували як відбувається перетин лінії зіткнення, проводили опитування людей — що їх непокоїть, що вони хотіли б змінити, які у них причини перетину лінії зіткнення.

Сергій Стуканов: Жителі підконтрольних чи непідконтрольних Україні територій частіше перетинають кордон? Які причини перетину адмінкордону вони називають?

Андрій Богданович: Приблизно однакова кількість, розподіл близько 45% на 55%. При цьому багато людей з непідконтрольних територій виїжджають за продуктами харчування, потім повертаються. 37% їздять для відвідування родичів, що говорить про великий зв’язок між людьми на окупованих і підконтрольних Україні територіях.

Сергій Стуканов: В очі впала цифра — 20% людей повідомили, що потрапляли в ситуацію, коли їм не вдалось перетнути лінію адмінкордону?

Андрій Богданович: Так, такі випадки бувають. 78% таких випадків пов’язані з великими чергами. Були ситуації, коли люди залишалися ночувати біля контрольного пункту в наметах чи машинах, оскільки боялися, що на ранок вони вже знову опиняться в кінці черги.

Олександр Близнюк: Скільки в середньому часу люди витрачають на перетин лінії розмежування?

Андрій Богданович: В більшості, близько трьох годин, але були випадки, коли люди стояли і по п’ять, шість, сім годин.

Олександр Близнюк: Не тільки час, а й гроші — скільки люди витрачають на перетин адмінкордону?

Андрій Богданович: В середньому називають ціну 400-500 гривень. Це сума, яка йде на всю дорогу, наприклад, Донецьк-Київ, і на пальне, і на їжу в дорозі.

Олександр Близнюк: Чим люди незадоволені, коли перетинають лінію розмежування?

Андрій Богданович: Що цікаво, основна проблема, яку називають — це великі черги, 78%. А вже на другому місці — загроза обстрілів, 34%. Різниця майже в два рази. Люди настільки звикли до військової ситуації там, що їх вже більше турбують побутові речі.

Сергій Стуканов: Результатом вашого моніторингу стали рекомендації, які ви пропонуєте владі. Що вказано в цих рекомендаціях?

Андрій Богданович: Оскільки людей найбільше турбують черги і умови очікування, то одна з рекомендацій — це покращення умов на контрольно-пропускних пунктах. Забезпечення додаткових укриттів від сонця і дощу, наметів для обігріву. Вони зараз є на всіх пунктах, але їхня кількість, на нашу думку, недостатня. Те саме стосується і постачання води, і туалетів. Здебільшого там біотуалети, вони абсолютно непридатні для людей з фізичними вадами.

Поділитися

Може бути цікаво

Усиновлення під час війни: досвід лікаря-анестезіолога Івана Черненка

Усиновлення під час війни: досвід лікаря-анестезіолога Івана Черненка

«Нам потрібно отримати доступ до ув'язнених та дати людям ясність» — CEO Amnesty International Ukraine

«Нам потрібно отримати доступ до ув'язнених та дати людям ясність» — CEO Amnesty International Ukraine

Як відбудовувати Україну: в Києві проходить Український будівельний конгрес

Як відбудовувати Україну: в Києві проходить Український будівельний конгрес

Новий старт: як діти адаптуються в Україні після депортації

Новий старт: як діти адаптуються в Україні після депортації