facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Не цукерки та квіти, а Стамбульську конвенцію: чого хочуть жінки

Правозахисниця розповідає, чому для неї важливо, щоб 8 березня було вихідним днем

Не цукерки та квіти, а Стамбульську конвенцію: чого хочуть жінки
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Гостя ефіру — головна редакторка сайту «Центр інформації про права людини», правозахисниця Ірина Виртосу.

Наталя Соколенко: У Києві відбувся Марш феміністок. Як ви організувалися? Як пройшов марш?

Ірина Виртосу: Все було за допомогою Фейсбуку. Ми і так знаємо одне одного. Знайтися і організуватися під крилом Amnesty International було не складно.

Наталя Соколенко: Які гасла цього року були на Марші феміністок у Києві?

Ірина Виртосу: «Сегодня цветы, а завтра будешь стоять у плиты» — одне з гасел, які мені найбільше запам’яталися. Були також такі гасла: «Права жінок — це права людини», «Ні — насильству всіх форматів від пологових будинків до військкоматів». Ключова ідея цього маршу — насильство у всіх проявах у всіх сферах життя.

Є багато опонентів, які кажуть, що немає ніякої дискримінації жінок. Коли копаєш глибше, розумієш, що вагітна жінка боїться йти до пологового будинку, тому що на неї тиснуть лікарі, медперсонал; жінка, яка хоче реалізувати себе у війську, мусить доводити, що вона не «слабая женщина».

Ключові ідеї — заборона домашнього насильства, заборона примусової стерилізації трансгендерних людей, гомофобія.

За іронією долі сьогодні на марш було здійснено насильницький напад.

Наталя Соколенко: Хто напав?

Ірина Виртосу: Наскільки я бачила, це було близько 10 осіб. Вони дуже швидко розчинилися. Чотирьох за моїми свідченнями поліція ізолювала. Це було приємно. Я почувалася безпечно на марші. Але після маршу були ще напади.

Сергій Стуканов: Хто є вашими цивілізованими противниками?

Ірина Виртосу: Я б не говорила «противниками», бо це нагадує воєнізовану тему. Я намагаюся виводити все на рівень діалогу.

Мені дуже прикро, що Рада Церков виступає проти ратифікації Стамбульської конвенції.

Сергій Стуканов: Є стереотип про «жіночі» і «чоловічі» професії. Я бачив соціальну рекламу, яка підштовхує їх позбуватися.

Ірина Виртосу: В Україні досі існує список з понад 400 заборонених для жінок професій. Я дізналася, що жінка може мати професію, пов’язану з обробкою білої риби, але не може працювати з червоною рибою.

Ми маємо маленькі перемоги. Заборону на близько 60 професій було скасовано.

Сергій Стуканов: Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович запропонував вилучити з переліку державних свят 8 березня.

Наталя Соколенко: В ефірі «Громадського радіо» також була гендерна експертка Марія Дмитрієва.



Сергій Стуканов: На вашу думку, 8 березня має бути державним святом і вихідним днем?

Ірина Виртосу: Сьогодні ми маємо вихідний день. Багато жінок мали можливість вийти на марш без загрози звільнення. Цей день вихідний не для того, щоб поїсти цукерок, а для того, щоб мати можливість говорити на ці теми.

Сергій Стуканов: Радянський наголос на цукерках і весняному настроєві може співіснувати з Днем боротьби за права жінок?

Ірина Виртосу: Років 10 тому я теж очікувала квіти і цукерки, поки не зрозуміла історичне підґрунтя. Зараз мені це виглядає дещо наївно.

Сьогодні мені було дуже приємно побачити ролик вінницького голови облдержадміністрації. Він використав 17 фемінітивів. Він не вітав «берегинь», а говорив про те, що це професіоналки. Я бачила, як йому було некомфортно в оточенні жінок, але він зробив цей крок.

Поділитися

Може бути цікаво

Є жінки, які ходять у ТЦК і пишуть заяви з проханнями забрати їхніх чоловіків в армію: адвокат

Є жінки, які ходять у ТЦК і пишуть заяви з проханнями забрати їхніх чоловіків в армію: адвокат

Лідія Смола: Для західної аудиторії образ Навальної може бути трагічнішим, ніж жертви у Чернігові

Лідія Смола: Для західної аудиторії образ Навальної може бути трагічнішим, ніж жертви у Чернігові

Роман Погорілий: Половина села Роботине у «сірій зоні», яка під вогневим контролем Сил оборони

Роман Погорілий: Половина села Роботине у «сірій зоні», яка під вогневим контролем Сил оборони