facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Ніхто в країні не рахує, наскільки довкілля забруднене пестицидами, - еколог

Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» та РПР закликають владу заборонити використання хоча б трьох токсичних пестицидів в Україні – атразин, гліфосат, ацетохлор

Ніхто в країні не рахує, наскільки довкілля забруднене пестицидами, - еколог
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Вони наголошують, що ці пестициди можуть спричинити рак та є небезпечними для довкілля. Заяву було зроблено під час круглого столу «Визнані токсичними в Європі пестициди – безпечні в Україні?», що відбувся у Києві 4 грудня за фінансової підтримки Європейської комісії.

З нами на скайп зв’язку еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Алла Войціховська.

Тетяна Курманова: Які пестициди використовуються в Україні, проте заборонені в Європі? І як вони шкодять?

Алла Войціховська: На сьогодні в Україні зареєстровано близько 1100 пестицидів, і жоден з них не контролюється з боку держави. Наша організація проводила круглий стіл 4 грудня, щоб підняти питання, чому пестициди, які заборонені до використання в Європі, успішно використовується нашими підприємствами, і Мінприроди продовжує здійснювати їхню державну реєстрацію. Наприклад, у Європі визнані токсичними такі пестициди, як атразин, гліфосат, ацетохлор, але у на в країні про це замовчується, підприємства і далі ввозлять ці пестициди.

До нашої організації звертаються мешканці з різних куточків України зі скаргами про забруднення довкілля – грунтів, води, про масову загибель бджіл, яка відбувається внаслідок використання різних пестицидів.

Тетяна Курманова: Чому профільні міністерства не забороняють ці небезпечні пестициди?

Алла Войціховська: В лютому наша організація звернулася до Мінприроди з проханням  включити до переліку заборонених до використання в Україні такого пестициду як ацетохлор. Нам прийшла відписка, що ми переглянемо цей запит. Ми надіслали запити і в правоохоронні органи, і в контролюючі органи, але це все на стадії відписок.

І в червні громадськість України, зокрема 13 провідних екологічних організацій підписали звернення до президента України про забезпечення контролю над усіма пестицидами, та просили про заборону ацетохлору  в Україні. Але, на жаль, отримали відписку від Адміністрації президента.

Пестициди мають властивість передаватися до четвертого покоління з грудним молоком матері та виявляються в жирових тканинах людини

І на сьогодні кожен громадянин України залишився один на один з тією проблемою, тому що ніхто не знає, яка концентрація пестицидів у воді, ґрунтах та сільськогосподарській продукції. Держспоживслужба не має лабораторії, вони у 2016-му році перейшли у підпорядкування МОЗ України, і Держспоживслужба не має засобів, щоб здійснювати контроль за пестицидами. Держекоінспекція не має атестованих лабораторій саме на право вимірювання пестицидів ні в грунтах, ні в воді. Отже, навіть коли мешканці звертаються до нас із фактами забруднення, то вони або повинні власним коштом оплачувати дослідження, або сільські ради оплачують ці дослідження.

Коли ми досліджували факти масової загибелі бджіл в Україні, то впродовж цього року в 16-ти областях були виявлені факти масової загибелі бджіл. І всі пасічники одноголосно стверджують, що це є наслідки використання хімічних речовин.

Пестициди мають властивість передаватися до четвертого покоління з грудним молоком матері та виявляються в жирових тканинах людини.

7 березня цього року міжнародні експерти на засіданні Ради ООН зазначили, що пестициди є токсичні, їхня міграція не має меж, вони уражують нервові клітини, впливають на безпліддя і можуть спричиняти хвороби Альцгеймера і Паркінсона.

За сезон соя обробляється від 7 до 11 разів пестицидами. Літаки і гелікоптери в нас літають над селами, як на аеродромах

Громадськість стурбована тим, що  державні чиновники допустили таку безконтрольну ситуацію на території України і не вживають різних дій.

Тетяна Курманова: З нами на зв’язку один з постраждалих Богдан Лимар. Де саме ви мешкаєте і з чим ви зіткнулися?

Богдан Лимар: Я мешкаю на Рівненщині. Ми з 2015-го року залишилися один на один з великою проблемою, яку нам створюють агрохолдинги, які зі своїми кукурудзою, соняшником і степовими технологіями зайшли на густо населені землі центральної і західної України. Є державні санітарні правила, які повністю ігноруються агрохолдингами. За сезон соя обробляється від 7 до 11 разів пестицидами. Літаки і гелікоптери в нас літають над селами, як на аеродромах. Бджола є індикатором стану довкілля, і у 2017-му році тисяч бджолиних сімей по Україні загинули від отруєння. Ви можете собі уявити, щоб бджоли не роїлися, а у 2017-му році бджоли перестали роїтися, настільки вони були ослаблені.

Ви можете собі уявити, щоб бджоли не роїлися, а у 2017-му році бджоли перестали роїтися, настільки вони були ослаблені. 

Рівненщина давним давно забруднена після аварії на Чорнобильській АЕС. Це північ області, всі Поліська зона, там завжди була велика онкологія. Зараз ми отримали статистику: у 2015-му-2017-му роках різко виросла онкологія в південних районах, де масово вносяться пестициди великими агрохолдингами.  

Тетяна Курманова: Чому ви впевнені, що причина цьому саме пестициди?

Богдан Лимар: На півночі області відбулося зменшення захворювань, порівняно з півднем. Тому немає інших причин. До цього часу працювали фермери, вони толерантно обходилися з пасічниками та людьми. Якщо виникали якісь проблеми, то вони вирішувалися. На сьогодні це наче танк, ніхто не звертає уваги на населення. 

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Поділитися

Може бути цікаво

Яку дитячу книжку обрати малечі на Миколая: поради від редакторки «БараБуки»

Яку дитячу книжку обрати малечі на Миколая: поради від редакторки «БараБуки»

Лише коли РФ зайде в одну з країн НАТО, риторика Альянсу зміниться — Магда

Лише коли РФ зайде в одну з країн НАТО, риторика Альянсу зміниться — Магда