Ни один крымчанин не получает пенсию, пока не пришлют его документы из России, — юристы

В студии Громадського радио — юристы УХСПЧ Максим Тимочко и Анна Рассамахина.

Михаил Кукин: Дела в интересах крымчан против различных органов украинской власти, которые ведают выплатой пособий и пенсий, уже встали на конвейер и приносят положительные плоды регулярно?

Максим Тимочко: Так. Але це не така вже й часта практика. Внутрішньо переміщені особи з Криму і Донбасу не дуже часто звертаються до суду з вимогою про визнання дій органів Пенсійного фонду незаконними. Це досить дорого для них. Законодавством не передбачено звільнення від судового збору для них. Не завжди суди задовольняють клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Михаил Кукин: Але ваша практика доводить, що робити це варто.

Максим Тимочко: Так. Але наша практика також доводить, що безоплатна правова допомога є ефективною. Наша організація супроводжує цих переселенців абсолютно безкоштовно.

Михаил Кукин: Тобто їм доводиться тільки сплачувати судові збори?

Максим Тимочко: Навіть у цьому разі ми шукаємо шляхи виділення коштів для сплати судового збору.

Михаил Кукин: Розкажіть деталі конкретних справ.

Максим Тимочко: Розповім про справу, яка вас зацікавила. Це був апеляційний розгляд справи кримчанина Іллі Ільїна. Пенсійний фонд з моменту окупації Криму не виплачував йому виплату по втраті годувальника. Обґрунтування було абсолютно незрозумілим. Нібито пенсійна справа з окупованого Криму не надійшла до Пенсійного фонду. Це повний абсурд. Як людина може забезпечити надсилання цієї пенсійної справи самостійно, якщо територія Криму була окупованою? Ми з Ганною Россомахіною звернулися до суду в інтересах цього громадянина. Ми виграли суд першої інстанції.

Анна Рассамахина: То, с чем столкнулся Илья, — это не единичный случай. Это практика всех Пенсионных фондов по всей стране. С января 2015 года все переселенцы из Крыма, которые обращаются в Пенсионный фонд, не получают выплаты, пока из Крыма не придет бумажное пенсионное дело от оккупационной власти. От Пенсионного фонда так называемой Республики Крым.

Михаил Кукин: То есть не признавая факт юрисдикции России, мы хотим сотрудничать с их органами?

Анна Рассамахина: Не мы, а Пенсионный фонд. Да. Такая практика была введена письмом руководства Пенсионного фонда, которое было разослано всем управлениям.

Елена Терещенко: Это только по Крыму такая история?

Анна Рассамахина: По Донбассу такие случаи были. Сейчас они случаются редко.

Михаил Кукин: Требовали какие-то бумаги с печатью «ДНР» или «ЛНР». И эти бумаги признавали в нашем Пенсионном фонде.

Анна Рассамахина: Да, я знаю эту практику. Она была распространена в 2014 году. В 2015 году она пошла на убыль. Я тоже участвовала в таких процессах. Мы признавали действия Пенсионного фонда незаконными. Дело в том, что позиция правления Пенсионного фонда в этом случае однозначная. Во-первых, не признавать документы «ДНР». Во-вторых, выплаты, которые там осуществляются, не влекут правовых последствий. По Донбассу эти случаи были следствием энтузиазма отдельных начальников управлений.

А по Крыму это является осознанной позицией Пенсионного фонда. Почему? Потому что если «ДНР» и «ЛНР» — это какие-то совершенно аморфные образования, то в Крыму пенсии платят органы власти Российской Федерации. Российская Федерация — это международно признанное государство, с которым у Украины заключено множество международных договоров, в том числе договор о правовой помощи. Видя эту картину, Пенсионный фонд Украины не может удержаться, чтобы не сэкономить несколько миллионов гривен.

Максим Тимочко: У нас закон про тимчасово окуповану територію передбачає, що територія Криму є суверенною територією України. Пенсійний фонд знаходить спосіб посилатися на галузевий договір про правову допомогу і якісь угоди щодо пенсійних справ. Як можна застосовувати міжнародний договір до окупованої території, яка є територією України? Тобто фактично вони визнають окупований Крим територією Російської Федерації.

Михаил Кукин: Саме з цими аргументами ви йдете в суд?

Анна Рассамахина: Если Пенсионный фонд сам не сказал, что они ведут дружескую переписку с Крымом, с Российской Федерацией, а мы просто обжалуем действия Пенсионного фонда, в этом случае в суде у Пенсионного фонда случается кратковременная амнезия, то есть он не говорит вообще ничего об этих запросах. В деле Ильи Ильина их позиция основывалась на том, что истец не донес какие-то документы, не по установленной форме их подал и так далее.

Михаил Кукин: То есть они не признались, что отправляли запрос в Крым?

Анна Рассамахина: В суде — нет. Хотя, разумеется, мы об этом знали.

Максим Тимочко: І вони не посилались на це як на обґрунтування своїх заперечень.

Анна Рассамахина: Им не на что ссылаться. Они не могут ссылаться на письмо. Письмом не могут отменяться конституционные права и свободы.

Максим Тимочко: Але в інших відповідях вони пишуть, що наразі виплата не може бути призначена, оскільки ми звернулись з запитом до Пенсійного фонду по Краснодарському краю Російської Федерації. В нас є 5-6 таких прецедентів.

Елена Терещенко: А сколько длился процесс?

Анна Рассамахина: Мы обратились в суд летом 2016 года. В марте мы получили решение.

Михаил Кукин: Вы выиграли вначале, потом Пенсионный фонд подал апелляцию и вы выиграли и ее. Правильно?

Анна Рассамахина: Да. Есть еще Верховный суд, но в Верховный суд они не будут обращаться.

Елена Терещенко: Що з виплатами? Цьому чоловіку призначать виплати за який період?

Анна Рассамахина: Мы требовали назначить выплаты с февраля 2014 года, то есть с того момента, когда фактически Украина прекратила выплаты.

Максим Тимочко: Рішення набуває законної сили з моменту його оголошення в апеляції. Тому що рішення першої інстанції набуває чинності лише після того як відповідач подає апеляцію і апеляція проходить. У Пенсійного фонду на сьогодні існує практика безумовного і постійного оскарження рішень судів першої інстанції. Це в них на рівні дисциплінарної відповідальності. Обов’язково треба оскаржувати. Незалежно від того, обґрунтоване рішення чи ні.

Михаил Кукин: Це такі корпоративні правила?

Максим Тимочко: Так. Ця практика тягнеться ще з Радянського Союзу — орган державної влади завжди правий, ми повинні завжди доводити свою правоту замість того, щоб визнати законність рішення.

По цій справі суд залишав без руху апеляційну скаргу Пенсійного фонду, так як вважав її необґрунтованою. Спочатку вони шукали судовий збір на оскарження, потім вони усували недоліки і обґрунтовували цю апеляцію. Це тривало 4 місяці. Вони шукали обґрунтування того, чому рішення суду першої інстанції є незаконним.

Михаил Кукин: Йдеться про кілька справ чи про кілька десятків справ?

Максим Тимочко: Йдеться про десяток таких справ. Якщо ми говоримо про кейси проти запитів до Російської Федерації, то таких громадян звернулося небагато — приблизно 5 чоловік. Але інші кейси стосуються інших соціальних виплат. Ми не рахуємо їх в контексті Пенсійного фонду. Зокрема йдеться про оскарження бездіяльності Управління соціального захисту населення. Таких кейсів було чимало.

Михаил Кукин: Що там оскаржується?

Максим Тимочко: Ці кейси стосуються верифікації переселенців зокрема. Наприклад, в той момент, коли створювали акт обстеження проживання, людина могла не бути вдома. Звичайно, це незаконні акти.

Елена Терещенко: Я вперше чую, що ці акти можна оскаржити.

Анна Рассамахина: Можно и нужно. Но все упирается в судебный сбор — 1300 гривен.

Максим Тимочко: І в час. Наприклад, ми звернулися до суду в інтересах студента-переселенця. Ми подали в суд на Кабмін. Справа стосується пільг студентам-переселенцям. Але ми судимося вже майже півтора року. Нещодавно ми отримали рішення суду першої інстанції. Зараз ми вже подаємо апеляцію.

Михаил Кукин: Суд вирішив не на вашу користь?

Максим Тимочко: Суд вирішив, що якщо Кабмін видав доручення своїм підлеглим міністерствам розробити такий порядок, то бездіяльності не вбачається. Очевидно, це неадекватний висновок.

Михаил Кукин: Яким чином можна звернутися до вас?

Максим Тимочко: Інформація про громадські приймальні УГСПЛ міститься на сайті. Також у нас є сторінка у Фейсбуці. Крім того, ми ведемо прийом у понеділок і середу з 14:00 до 18:00 в офісі Уповноваженої Верховної Ради з прав людини. Прийом відбувається за попереднім записом.

Анна Рассамахина: В Херсоне недавно открылась наша специализированная приемная по делам Крыма. Номер горячей линии приемной в Херсоне — 066 883 11 49.