Окупацію треба називати окупацією, і прийняти закон як по Криму, — нардеп

Андрей Куликов: Насколько меняется политика партии по отношению к Донбассу? И насколько показательным есть то, что съезд партии решил делегировать Семена Семенченко, бывшего командира батальона «Донбасс», бороться за пост мера Кривого Рога?

Руслан Сидорович: З’їзд не приймав такого рішення. Це була спонтанна подія. Утворився певний вакуум, який треба було чимось закривати. Юридично з’їзд не уповноважений приймати такі рішення. Їх буде приймати місцевий осередок партії. Це не питання Донбасу.

Нажаль, у нас в країні багато речей називають не своїми іменами. Війна у нас називається АТО, окупація — ще чимось. Той формат, що нам пропонується для врегулювання кризи, спричинений тим, що наша позиція невідверта і нечітка.

Андрей Куликов: Это позиция Украины или все же руководства?

Руслан Сидорович: Я маю серед друзів багато людей, які були на передовій, і людей, що походять з Донбасу. Я обізнаний в ситуації. В мене складається враження, що керівництво держави починає боятися вояків і намагається їх дискредитувати. Події навколо керівника 92-ї бригади, так званого Змія, добре це показують.

Ця брехня, яку ми багато чуємо, спотворює нашу зовнішню позицію. Окупацію треба назвати окупацією. Треба прийняти такий же закон, як і по Криму. Таким чином ми поставимо наших західних партнерів у відповідні формати і рамки.

Валентина Троян: А чи не може бути так, що людей, яких намагаються дискредитувати, буде забагато, і тоді їх дійсно доведеться боятися?

Руслан Сидорович: Я переконаний, що їх вже зараз багато. Коли ти з людьми спілкуєшся, то вони не розуміють, за що вони проливали кров. Вони повертаються і бачать корупцію.

Немає жодних механізмів соціальної адаптації. Наприклад, держава ліквідувала компенсацію мінімальної заробітної плати тим підприємствам у складі яких є мобілізовані.

Валентина Троян: Я почитала, що «Самопоміч» ініціює закон про пільги на оренду житла для переселенців. Що це за закон? І де взяти гроші?

Руслан Сидорович: Треба просто припинити красти. Гроші з’являться, і не тільки на пільги.

Зараз все перекладено на плечі громадських організацій: соціальна адаптація, пошук житла, пошук роботи.

Держава робить вигляд, що цих людей не існує. Це породжує проблеми, і їх неприязнь до України.

Валентина Троян: Чи є механізм компенсації житла переселенцям?

Руслан Сидорович: В цьому напрямку нічого не робить Кабмін.

Два роки триває агресія. Ми б мали добиватися в суді компенсації від РФ за збитки, які завдані діями на Донбасі та в Криму.

Це одна з причин, чому ми вимагаємо відставки Кабміну. Він не виконує свої функції.

Збитки колосальні, і вони мають бути компенсовані Росією. Це не менш важливий фронт, ніж той, що на Донбасі.

Андрей Куликов: На съезде говорилось, что Украина должна превратиться в парламентскую республику, где вся исполнительная власть принадлежит премьеру. Это уже война и с президентом?

Руслан Сидорович: Немає жодної війни. У нас відбувся перехід від президентсько-парламентської республіки до парламентсько-президентської. Але це відбулося лише на словах.

За президентом залишилося дуже багато повноважень, через які він втручається у роботу виконавчої влади. А він не може це робити.

Ці речі треба розвести, усунути дуалізм. Якщо ми вирішимо це питання, то все почне працювати.

Андрей Куликов: На какой результат ваша партия рассчитывает на выборах на Донбассе?

Руслан Сидорович: Взагалі, перше, що має бути зроблено на Донбасі — це виведені війська РФ. Повинен бути встановлений контроль на кордоні. Тому ми і критикували цей пункт у Мінських домовленостях, тому що відновлення кордону відбувається після проведення виборів. Яке волевиявлення може бути під дулами автоматів?

Треба щоб повернувся мир, люди втратять страх, а потім вже мають відбутися вибори. Які вибори можуть бути в таких умовах?