Парламент і Генпрокуратура повертають КПК до норм 1960 року, — юрист

Гість студії — експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.

Михайло Кукін: Олександре, ви на «Українській правді» написали колонку з гучним заголовком «Під соусом переслідування Януковича в Україні будують поліцейську державу». Ідеться про законопроект № 5610, який вносить зміни до Кримінального процесуального кодексу. Вчора його ухвалили в першому читанні.

Олександр Банчук: Позиція авторів полягає у тому, що без цього закону неможливо провести розслідування і заочний судовий розгляд справи проти колишніх керівників держави.

Михайло Кукін: Але небезпека в тому, що далі заочне розслідування можна буде проводити проти будь-якого громадянина України?

Олександр Банчук: Так. Одна з небезпек цього закону полягає у тому, що змінюється загальний порядок вручення повісток особам. Законопроект № 5610 передбачає те, що повістка надсилається рекомендованим листом. Особа не з’являється. Далі виникає можливість здійснювати розшук цієї особи. Протягом 6 місяців розшукових дій, якщо особа не з’являється, починають її засудження.

Михайло Кукін: Але має бути повідомлення в офіційних ЗМІ.

Олександр Банчук: Я не знаю простих людей, які виписують «Офіційний вісник» та «Урядовий кур’єр».

Зараз щодо переважної більшості справ без особи її неможливо засудити. Повістку потрібно вручити особі, її родичам. Заочне засудження зараз можливе лише у випадку особливо тяжких злочинів. Наприклад, посягання на територіальну цілісність.

Цей законопроект готувався фахівцями з Генеральної прокуратури. Вони, очевидно, хотіли «під шумок» цієї теми полегшити собі життя в інших справах.

Там також є речі, які не стосуються справ колишніх високопосадовців. Це продовження строку тримання під вартою до 18 місяців (зараз 12 місяців).

Якщо ми згадаємо частину 3 статті 22-ї Конституції, то вона забороняє обмежувати чи порушувати права людини при прийнятті нових законів чи внесенні змін до чинних. Якщо зараз строком тримання під вартою є 12 місяців, то збільшувати навіть на один день — це пряме порушення Конституції.

Зараз максимальним строком розслідування є 12 місяців від того моменту, коли особу знайшли. У злочинах невеликої і середньої тяжкості — 6 місяців. Зараз хочуть збільшити строк для тяжких і особливо тяжких злочинів з 12 до 18 місяців. Економічні злочини також підпадають під категорію тяжких та особливо тяжких.

Михайло Кукін: Суду дозволяється видавати дозволи на затримання осіб безстроково згідно з цим законопроектом. 

Олександр Банчук: Так. Але будь-яке рішення влади повинно мати строк. Не можна безстроково ухвалювати рішення. Якщо за 6 місяців людину не знайдуть, то прокуратура має звертатися до суду. 

Особа повинна розуміти, на якій підставі її затримують. Не може бути такого, що особа приїжджає, а її затримують за справу 5-річної давності. За 5 років закінчуються строки притягнення до кримінальної відповідальності.

Михайло Кукін: У своєму блозі ви проводите паралелі з КПК 1960-го року. Чи справді всі ці норми були в радянському кодексі?

Олександр Банчук: Так, до 20 листопада 2012 року, доки не набрав чинності КПК, ці всі положення діяли. Заочного засудження не було, але було 18 місяців тримання під вартою і розслідування могло тривати 18 місяців. Строк ознайомлення з матеріалами справи не зараховувався до строку розслідування.

У 2012 році КПК був політичною і правовою відповіддю на засудження Луценка і Тимошенко.

Ірина Ромалійська: Позитивні зміни плануються в цьому законопроекті?

Олександр Банчук: На мій погляд, позитивним є те, що 15 квітня цього року не закінчиться дія положень щодо перехідного періоду заочного засудження. Минулого року під час затвердження на посаді Генерального прокурора Луценка були прийняті зміни щодо заочного провадження. Перехідний період закінчується 15 квітня. Є ризик, що у справах проти колишніх високопосадовців можуть не встигнути завершити розслідування.

Михайло Кукін: Тоді Янукович не буде засуджений?

Олександр Банчук: Так. Організація і керування злочинною організацією не належить до статей, за якими особи можуть бути засуджені заочно. Колишні керівники держави підозрюються в цьому злочині. Треба цю статтю віднести до тих, стосовно яких може здійснюватися заочне засудження.

Михайло Кукін: Які є механізми протидії, якщо законопроект приймуть у другому читанні?

Олександр Банчук: Остання надія на Конституційний суд, але проблема в тому, що Конституційний суд поки не є достатньо дієвим, тому важливо професійному середовищу та небайдужим громадянам контролювати цей процес і спробувати зробити так, щоб найбільш небезпечні речі вилучили із законопроекту.