Що приваблює українців у держслужбі?

Найбільше робота на держслужбі приваблює офіційним працевлаштуванням, а також оплачуваною відпусткою і лікарняними. Також головною перевагою українці називають можливість працювати на благо суспільства, стабільність роботи, — зазначила Катерина Мащенко.

Анастасія Багаліка: Про що можна говорити на нинішньому етапі реформ? Чи активно йдуть наші співгромадяни на держслужбу і що вони там отримують?

Катерина Мащенко: Зі слів заступника голови Державної агенції з питань держслужби, йдуть активніше, набір є, люди приходять на конкурс, активно надсилають резюме, а значить зацікавленість є. Я буду апелювати даними та результатами досліджень, які ми проводили.

Дослідження проходило в жовтні-грудні минулого року, взяли участь 1012 респондентів з різних регіонів України, в тому числі були представники держсектору України. Це були і роботодавці, і пошукачі роботи.

Перше питання, яке ми поставили у дослідженні: якщо пересічному громадянину запропонували б працювати в держслужбі, чи він би погодився. 44% тих, хто не має досвіду роботи на держслужбі і 58% тих, хто вже пропрацював в держустановах якийсь час, не відмовилися б від держорганів.

Але відмовлятися і привабливість — це різні речі. І лише 14% зазначили, що для них робота на держслужбі є привабливою.

Які переваги вбачають українці в роботі держслужбовців?

Найбільше робота на держслужбі приваблює офіційним працевлаштуванням, а також оплачуваною відпусткою і лікарняними. Також головною перевагою українці називають можливість працювати на благо суспільства, стабільність роботи.

Серед популярних переваг: соціальне страхування, пенсії, можливість завести корисні знайомства, а також впливати на рішення на державному рівні. Меншою мірою претендентів приваблює рівень зарплати і умови праці.

Ірина Ромалійська: Ви не перевіряли, люди якого віку відповідали?

Катерина Мащенко: Ні, ми не розглядали сітку за демографічними характеристиками. Проте на сьогоднішній день робота держорганів зосереджена на тому, щоб омолоджувати склад. Сьогодні з нами на прес-конференції також була Ольга Прохоренко, директорка департаменту персоналу НБУ. І вона говорила, що сьогодні середній вік фахівця НБУ — 43 роки. Потроху вік держслужбовців молодшає, бо ще два роки тому був 46 років.

Ставлення до держслужби змінюється

Катерина Мащенко: У молодого покоління погляди трохи інші, ніж в тих, кому сьогодні 50+. Ми можемо спостерігати це не тільки в площині питання роботи на держслужбі, а й в площині розгляду різних політичних питань нашої країни.

Меншою мірою претендентів приваблює рівень зарплати і умови праці

Всі реформи, які проводить держслужба із залучення молодих фахівців, в будь-якому разі є позитивними. Краще щось робити, експериментувати, змінювати склад, проводити практики, стажування, аніж нічого не робити і працювати з тими людьми, з якими ти співпрацюєш 20-30 років, а потім вислуховувати невдоволеність громадськості про те, що не відбувається ніяких реформ з точки зору кадрової політики цих структур.

Ірина Ромалійська: Які зміни запроваджує реформа?

Катерина Мащенко: Наскільки нам відомо і наскільки роботодавці показують показники заробітних плат на сайтах з пошуку роботи, важливим фактором для приваблення в певній профобласті є заробітна плата.

Заробітна плата чиновників підвищилась. В деяких позиціях на 100%. Сьогодні молодому спеціалісту пропонують основну частину — 3200 гривень, а потім йдуть премії, надбавки, ранги і т.д.

Ірина Ромалійська: Що пропонує державний сектор з того, чого не пропонує приватний?

Катерина Мащенко: В державному секторі, напевно, більше гарантій і соціальні пакети. Ніхто не відміняв оплачувані лікарняні і пенсію, причетність до чогось важливого, можливість поспілкуватися із першими особами держави — це теж для багатьох є важливим фактором.

Заробітна плата в держслужбовців різна. І вона стартує від 3200 гривень і може сягати 10-15 тисяч. Все залежить від досвіду, обов’язків, які виконує людина.

Ірина Ромалійська: Але чи людина з вищою освітою та амбіціями добровільно піде працювати на 3200, розуміючи, що надбавки і пільги можуть знімати?

Катерина Мащенко: Це стосується не лише державного сектору. Дослідження нашого порталу серед молоді, спеціалістів без досвіду, які завершують виші, показало: вони вважають, що прийнятна для них зарплата — не менше 10 000 гривень. Ми розуміємо, що ця зарплата і не є високою, а нормальною для молодої людини, щоб облаштувати своє життя, винаймати квартиру.

Однак, враховуючи економічну ситуацію в країні, мінімальну заробітну плату, роботодавець не може запропонувати студенту таку заробітну плату. І це не тільки проблема державної служби, а тенденція економічного розвитку нашої країни.

На сьогодні заробітна плата по регіонах в Україні складає 5-6 тисяч

На сьогодні заробітна плата по регіонах в Україні складає 5-6 тисяч, по столиці — 9-10 тисяч. Але часто молода людина після завершення вишу хоче одразу отримати хорошу заробітну плату в лояльній компанії, щоб всі її цінували, а через два тижні вже брати відпустку.

Маємо розуміти, що потрібно набратися терпіння, показати результати, а далі роботодавець буде відповідно оцінювати. На сьогодні залишається актуальною тенденція, коли роботодавцю вигідніше найняти менш досвідченого молодшого спеціаліста, «виростити» його в компанії, платити менше, ніж брати фахівця із досвідом роботи, який затребує в три-чотири рази більше.

ТОП-менеджмент, який три роки себе почував прекрасно, на сьогодні знаходиться в некомфортній для себе зоні. Багато керівників відділів, начальників були скорочені, не могли потім погодитися на 7-10 тисяч. Але все-таки правила на ринку встановлюють роботодавці, тому доводиться підлаштовуватися і трохи знижувати свою планку.

Звісно, така ситуація провокує високу міграційну готовність українців. Не секрет, що за останні два роки кількість міграцій за кордон з метою працевлаштуватись зросла.

 Роботодавці стали більш лояльними до свої співробітників

Анастасія Багаліка: Чи можна помітити якусь динаміку в змінах, наскільки ситуація покращується?

Катерина Мащенко: Ринок праці — віддзеркалення економічної ситуації в країні. Ми прекрасно розуміємо, що ситуація не може змінюватися з дня в день. Є позитивні тенденції, порівнюючи 2016 і 2014-15, ми бачимо, що кількість роботодавців на нашому порталі зросла більше, ніж втричі. А це означає, що в більшої кількості українців з’явилась можливість знайти нову роботу.

Показники конкуренції по Україні впали з 5-6 претендентів на вакантне місце до 3. Ми не бачили масових скорочень, відтік спеціалістів був природним. Заробітна плата, порівняно з минулими роками, зросла на 15-20% в середньому. Хоча, враховуючи інфляцію, ціни на ринку, тарифи і загальне подорожчання життя, ми розуміємо, що на гаманцях наших співвітчизників це підвищення не позначилось.

Однак роботодавці стали більш лояльними до свої співробітників, почали застосовувати різного роду програми мотивації: хтось наймає фрілансерів і дозволяє людям працювати віддалено чи пропонує гнучкий графік. Хтось дозволяє ходити у відпустку в зручний час, а хтось бере тим, що зручно облаштовує офіс, годує людей обідами і т.д. Це теж впливає на вибір вакансії, адже атмосфера в колективі та ставлення керівника до співробітників — важливі чинники  при виборі робочого місця, хоча головним критерієм залишається заробітна плата, можливість професійного і кар’єрного зростання, можливість навчитися, підвищити кваліфікацію (і бажано за рахунок роботодавця).

Прогнози на 2017 рік

Поки ми бачимо ту ж динаміку, яка зберігалась на кінець грудня 2016 року: три кандидати на одне вакантне місце, збільшення заробітних плат на 15-20%. Проте Україна зіштовхнулася з таким питанням, як підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень. Звісно, підвищення мало б відбутися, однак як бути, коли спеціаліст без кваліфікації отримує таку ж заробітну плату, як висококваліфікований фахівець, який пройшов курси, має декілька рангів, визнання —тепер його заробітна плата вища, ніж у прибиральниці, яка закінчувала лише школу, на 100-200 гривень.

Також є побоювання, що малий і середній бізнес піде в тінь і деякі заробітні плати тепер будуть виплачуватися в конвертах. Ми проводили дослідження: 70% українців зазначили, що підвищення мінімальної заробітної плати не позначилось на їхніх заробітних платах, 30% зазначили, що відчули зміни на собі. З них 40% відповіли, що їм підвищили заробітну плату, 20% зазначили, що вона впала в зв’язку з розподілом грошей між всіма співробітниками компанії.