Скільки людей гине на дорогах України? Офіційна статистика відрізняється від даних активістів

Громадські активісти стверджують, що офіційна статистика смертей внаслідок ДТП істотно занижена

Ведучi

Тетяна Косянчук,

Андрій Куликов

Гостi

Олександр Замислов,

Віктор Загреба

Скільки людей гине на дорогах України? Офіційна статистика відрізняється від даних активістів
https://static.hromadske.radio/2017/02/hr_kyivdonbass-17-02-17_zagreba.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/02/hr_kyivdonbass-17-02-17_zagreba.mp3
Скільки людей гине на дорогах України? Офіційна статистика відрізняється від даних активістів
0:00
/
0:00

Громадська організація Vision Zero опублікувала звіт, в якому йдеться про те, що офіційна статистика про зниження смертності на дорогах України — неправда. Активісти звірили дані на сайті Управління безпеки дорожнього руху Національної поліції і відповіді на їх інформаційні запити до регіональних управлінь Нацполіції, а також інформацію про жертви ДТП в регіональних ЗМІ. Згідно з даними громадських активістів, в деяких областях статистика занижена до 40%.

Говоримо про це з керівником організації Vision Zero Віктором Загребою.

Тетяна Косянчук: Чому важливо збирати статистику про смертність на дорогах?

Віктор Загреба: Як ми можемо щось робити, якщо ми не бачимо, до яких результатів це призводить. Ми рахуємо кожен день, скільки загинуло людей в АТО, і абсолютно не рахуємо, скільки людей загинуло в Україні в ДТП. Управління дорожнього руху кажуть, що це 3100 осіб. За нашими оцінками це може бути від 4 до 5 тисяч людей.

Андрій Куликов: Куди дівається різниця?

Віктор Загреба: Це для нас теж загадка, і ми зробили досить серйозне дослідження, і зрозуміли, що дані справді занижені, а чому так сталося і як це виправити, ми не знаємо.

Андрій Куликов: Але люди то померли, і треба на рахунок чогось ті смерті списати?

Віктор Загреба: Це треба взяти дані охорони здоров’я, і там ми побачимо якісь реальні цифри. Що зараз виходить? Кожне ДТП із загиблим, очевидно, оформляється, і ці дані 100% є на місцях, наприклад, в районному центрі. Далі дані 100% передаються в Головне управління Національної поліції в область. А от на етапі передачі даних у Київ, щось із ними стається. Це або безлад в системі Нацполіції в тих відділах, які відповідають за дані, або це навмисне заниження даних, щоб показати, що у нас в країні відбувається покращення.

В київському управлінні кажуть, що загинуло 230 людей, а в обласному управлінні подають інформацію про 306 осіб

Тетяна Косянчук: Яким чином ви змогли відслідкувати, що дані занижені?

Віктор Загреба: По-перше, звірили дані в областях і в Києві. Наприклад, по Київській області різниця складає 31%. В київському управлінні кажуть, що загинуло 230 людей, а в обласному управлінні подають інформацію про 306 осіб. Тобто 70 людей кудись зникли.

Андрій Куликов: Це дані по області, не рахуючи Києва?

Віктор Загреба: Так. І ми отримали такі розбіжності з 3-х областей.

По-друге, ми використали журналістику, адже знаємо, що в обласних центрах часто пишуть статистику по ДТП із загиблими в ЗМІ. Ми взяли 8 областей і промоніторили всі публікації місцевих ЗМІ. І теж побачили величезні розбіжності в цій частині. Виявилося, що на 50-70% більше було загиблих за інформацією в ЗМІ, ніж за даними Нацполіції.

Тетяна Косянчук: Чи звертались ви за коментарями до Національної поліції?

Віктор Загреба: Так, ми співпрацюємо з Нацполіцією вже понад рік, тому ми піднімали з ними проблему даних. Ми про це комунікували в робочому режимі з посадовими людьми в МВС і Нацполіції. І сказали, що ми як громадська організація не можемо це замовчувати, а у вас є час розібратися і зрозуміти, чому так стається. Але змінено не було нічого, тому ми опублікували ці дані.

У відповідь на цей звіт Управління безпеки дорожнього руху опублікувало заяву, в якій говориться, що за збір, обробку та аналіз даних про аварійність на дорогах в Національній поліції відповідає зовсім інший підрозділ — Департамент інформаційної підтримки і координації поліції «102». Ми зв’язалися з керівником цього департаменту Олександром Замисловим.



Олександр Замислов: Мы не выдаем статистику, всего лишь считаем. А готовит и выдает статистику именно Департамент превенции. Статистические данные собираются непосредственно с региональных рабочих мест, которые вводят сотрудники как Департаменты патрульной полиции, так и департамента превенции.

Тетяна Косянчук: В отчете, который опубликовали активисты, говорится, что данные Национальной полиции отличаются от общенациональной статистики.

Олександр Замислов: Общественная организация проанализировала какие-то цифры. Пусть эта организация напишет нам, мы сделаем оценку и дадим комментарий. Потому что вполне вероятно, что цифры взяты не те, или не по той методике рассчитаны. Есть определенная методика расчета — какие цифры берутся, когда, за какие периоды, что брать за основной показатель и с чем сравнивать. У нас своя методика, в общественной организации своя, как же мы можем их сравнивать? Мы готовы по этому направлению пообщаться с этой организацией и найти истину. Для нас это очень важно.

Тетяна Косянчук: Пане Вікторе, якою може бути державна політика, щоб уникнути смертності на дорогах?

Віктор Загреба: Ми як громадська організація зараз є учасниками кампанії «За безпечні дороги» — це велика ініціатива, яка спрямована на зміни в державній політиці. Ми обрали на цей рік три фокуси — це надмірна швидкість, що є величезною проблемою, яка вбиває половину людей на дорогах. Друга проблема — ремені безпеки, адже науково доведено, що ремені безпеки рятують життя при ДТП. І третє — відволікання за кермом на мобільні пристрої. Це зростаюча проблема, адже у всіх є смартфони, месенджери, вайбери і т. і. Люди вважають, що на пару секунд глянути в телефон не є проблемою, але, на жаль, це не так.

Державна політика має складатися також із безпечної інфраструктури, тобто вулиці мають бути спроектовані безпечно. Вони в нас зараз спроектовані на швидкість, на пропускну спроможність, але не на безпеку.

Також має бути просвіта і невідворотність та суворість покарання, чого в нас, на жаль, немає.

Андрій Куликов: Як ви залучаєте до просвіти зовсім юне покоління?

Віктор Загреба: Я вважаю, що не потрібно звинувачувати жертв. Кажуть, що дітей збивають, і тому нам потрібно їх вчити. Насправді, кількість дітей, які винні в ДТП, дуже мізерна — менше 1%. На 99,5% винні водії. І тому, коли вся державна освітня політика спрямована на дітей, це, звичайно, добре, але це не має бути панацеєю.

Нова патрульна поліція має програму роботи в школах, і вони навчають дітей, в тому числі, і безпеці руху. І наша громадська організація доклала максимум зусиль, щоб контент цих уроків був сучасний і відповідний віку та когнітивним здібностям дітей

Тетяна Косянчук: На сайті вашої організації вказано, що головна мета організації — зменшити число жертв на дорогах до нуля. Чи це в принципі можливо, і чи є якісь міжнародні практики, де смертність на дорогах зведена до мінімуму?

Віктор Загреба: Так, це можливо. В світі є понад 500 великих міст, які досягнули нульової смертності на дорогах. І понад 300 міст досягнули таких успіхів за 3-4 роки. Ці міста знаходяться в Голландії, Великій Британії, Данії, Німеччині і Швеції. Але є такі міста і в Польщі і в Словаччині.