В нас є потенційні судді, які зможуть протистояти корупційним спокусам, але вони зневірені, — Галабала

Так говорить експерт Реанімаційного Пакету Реформ і адвокат Маркіян Галабала в розмові про те, чи допоможуть антикорупційні суди боротися з корупцією, і чому Вища рада правосуддя відхилила закон «Про антикорупційні суди».

Дмитро Тузов: Як, на вашу думку, процес буде розвиватися далі?

Маркіян Галабала: Згідно з новою редакцією закону «Про Вищу раду правосуддя» вона має право надавати консультативні висновки стосовно законопроектів, які стосуються судоустрою та реформування судочинства.
На початку цього року був зареєстрований законопроект № 6011, авторами якого є ряд народних депутатів. На сайті Вищої ради правосуддя є опублікована частина зауважень, яку Вища рада правосуддя як консультаційний орган висловила щодо цього законопроекту.

Анастасія Багаліка: В нас у студії був один з авторів цього законопроекту Єгор Соболєв, який говорив, що цей консультативний висновок не ставить хрест на розгляді.

Маркіян Галабала: Безумовно, рішення Вищої ради правосуддя має дорадчий характер, і це просто поле, щоб обговорювати недоліки та переваги цього законопроекту. Цей висновок Вищої ради правосуддя не обов’язковий до врахування народними депутатами.

Дмитро Тузов: Яка ваша оцінка зауважень Вищої ради правосуддя щодо цього законопроекту?

Маркіян Галабала: Ці зауваження можна поділити на дві великі групи. Перша стосується функціонування цього Антикорупційного суду, який передбачено в законопроекті, як незалежної від інших судів окремої інституції. У Вищій раді правосуддя вважають, що система антикорупційних судів загально віддалена від діючих судів, і це створить поле для їхньої автономності та виведе його з під впливу Вищої ради правосуддя.

Рішення Вищої ради правосуддя має дорадчий характер, і це просто поле, щоб обговорювати недоліки та переваги цього законопроекту

Дмитро Тузов: Але ж такою і була задумка, щоб створити ці суди максимально незалежними від системи, яка зараз викликає питання, чи я помиляюсь?

Маркіян Галабала: Так, але питання в тому, наскільки далеко дістанціювати ці суди, адже всі розуміють, що ці суди будуть розглядати справи проти судів, які вчинили корупційні правопорушення. І тут має бути автономія та гарантія від притягнення до дисциплінарної відповідальності, в тому числі і Вищою радою правосуддя. Але наскільки далеко віддаляти, це вже предмет дискусій.

Інша група зауважень стосувалась процедури добору суддів антикорупційних судів. Адже багато буде залежати від того, чи там будуть судді лояльні до високопосадовців. Тому потрібно їх якомога більше зробити незалежними. Для цього в процедурі добору був придуманий фільтр — участь осіб, які будуть делеговані до комісії зі сторони іноземних представництв.

Анастасія Багаліка: Із Єгором Соболєвим ми говорили про те, що є зобов’язання з боку України по створенню антикорупційних судів перед Міжнародним валютним фондом, і ця вимога включена до умови надання наступного траншу. Є побоювання, що буде альтернативний законопроект, який спотворить саму суть створення антикорупційного суду, оскільки проект може містити якісь моделі для проходження в ці антикорупційні суди недоброчесних суддів. Які це можуть бути моделі?

Маркіян Галабала: Очевидно, що події будуть розвиватися таким чином, що законопроект про створення антикорупційних судів буде внесений президентом. Наші побоювання полягають в тому, що збережеться діюча система відбору суддів, яка зараз використовуються для відбору суддів Верховного суду. Я хочу наголосити, що ми не ставимо повністю під сумнів діючу систему добору суддів, тому що зараз відбувається важливий етап судової реформи — добирається абсолютно новий орган – Верховний суд України, і станом на сьогодні ця процедура відбувається досить прозоро і неупереджено. Але ми розуміємо, що, як тільки мова зайде за особливий суд, який буде притягати до відповідальності найвищих посадових осіб в державі та міняти політичний розклад, тут, очевидно, адміністративний ресурс буде включений максимально. І буде надзвичайний тиск на вищу кваліфікаційну комісію суддів та на Вищу раду правосуддя, щоб в антикорупційний суд зайшли максимально лояльні судді до високопосадовців.

Дмитро Тузов: Представники громадськості мають бути включені до рад, які якимось чином беруть участь у відборі?

Маркіян Галабала: На щастя, в процедурі добору суддів Верховного суду бере участь Громадська рада доброчесності. Це орган, який сформований з незалежних експертів, журналістів та юристів. Це і є одним із запобіжників та одним зі способів впливу для того, щоб туди не потрапили негідні люди. Наявність самого органу вже стримала деяких суддів, які відчувають, що не пройдуть цей фільтр. Тому однозначно, що Громадська рада доброчесності має брати участь в доборі суддів до антикорупційних судів.

Дмитро Тузов: Як ви вважаєте, в нашій країні є кадровий потенціал, щоб сформувати антикорупційні суди з тих суддів, які зможуть протистояти тиску і політиків, і олігархів, і протистояти величезним спокусам?

Маркіян Галабала: Я думаю, що такі люди однозначно є, проблема тільки в тому, як їх віднайти. Адже дивлячись, як проходить конкурс до Вищого суду, багато людей мають якусь презумпцію недовіри до конкурсів, які відбуваються в державі. Я знаю доброчесних та висококваліфікованих фахівців, які кажуть, що там вже всі місця куплені, тому немає сенсу брати участь у конкурсі. І це є поганим сигналом, адже чим більше хороших людей будуть подаватися, тим простіше буде обрати кваліфікованих та достойних людей.

Дмитро Тузов: Коли можуть запрацювати антикорупційні суди в Україні?

Маркіян Галабала: Це залежить від того, коли буде прийнятий законопроект і як його випишуть. Але за прикладом Національного антикорупційного бюро ми бачимо, що за наявності політичної волі запустити орган можна протягом шести місяців.