Від сьогодення до хрещення Київської Русі: у Києві відкрили виставку до Дня Незалежності

Гість ефіру – кандидат історичних наук, керівник кампанії «Пам’ять нації» Олександр Алфьоров.

Олександр Алфьоров: В чому основний посил виставки? Хоча у виставці використані звичайні засоби (стендові, вітринні експозиції), сама виставка перебуває в кількох площинах. Передусім це те, що центральним об’єктом виставки є 24 серпня 2018 року, ми починаємо відлік від точки, яка позначає сьогоднішній час. Водночас будуть представлені вітрини, які позначають епоху хрещення Київської Русі. Будуть вітрини, пов’язані з Київською Руссю, з періодом козаччини, визвольних змагань XVII – XX століть, будуть вітрини, пов’язані з Революцією на граніті. Буде вітрина, яка демонструватиме силу українського духу, «корпоративну етику», пов’язану з майданами, буде вітрина, присвячена Тарасу Шевченку. Буде ще такий момент, що сходинки на всі чотири поверхи будуть ілюстровані фотографіями дітей. Людина буде бачити, що виставка пов’язана з майбутнім.

Олена Терещенко: За період проведення досліджень групою Рейтинг зафіксовано найбільшу кількість тих, хто підтримав би проголошення незалежності України. Якщо б такий вибір постав сьогодні, то незалежність підтримали б майже 80%. Для порівняння у 2012 році такий було 62%. Лише 13% не підтримали б. Найбільше тих, хто підтримує проголошення незалежності України, на Заході – 93%, а на Сході – 63%. Я так розумію, що є чітка прив’язка до бойових дій на Сході. Коли з’явилася загроза, люди зрозуміли, що таке незалежність на фізичному рівні. Чи не свідчить це про відхід від простої декларації незалежності до набуття фактичної незалежності?

Олександр Алфьоров: Це трагічні цифри, дуже жорсткі та неочікувані. Я не знаю, з кого робилася вибірка. Це величезний гуманітарний провал, що стався у нас в Україні в 90-х роках. Людям не пояснили, що таке держава. Якщо у нас на Східній Україні 60%, навіть якщо ми візьмемо етнічний склад того регіону, то очевидно, що не вийде там 40% росіян. Очевидно, що там є група українців, які не хочуть бути в незалежній Україні. Оце дивина. Над цим потрібно працювати. Подібні виставки мають показувати значущість української історії.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.