Військові мають бути поруч, але непомітно, — губернатор Херсонщини про курортний сезон поруч з Кримом

Михайло Кукін: Багато хто вважає Херсонську область небезпечною, тому що вона межує з окупованим Кримом. Адже ми бачимо, що в Криму окупаційна «влада» часто бряцає зброєю.

Андрій Гордєєв: Я нещодавно був з робочою поїздкою в Литві, де почув, що Україну та, зокрема, Херсонську область наші європейські партнери порівнюють із Сирією через картинки в медіа про бойові дії. На що я їм відповів, що ми реконструювали аеропорт, він вже працює, літаки літають, і це означає, що зона мирна. Також ми відроджуємо міжнародний фестиваль дитячої творчості «Чорноморські ігри» в Скадовську, від якого до Криму подати рукою. І це означає, що це безпечно, якщо ми там збираємо своїх дітей.

Також я хочу наголосити, що в нас великий рівень боєздатності. В нас дійсно є військова присутність в регіоні, але наша мета була спільно з військовими так їх розмістити, щоб вони могли займатися і розвідкою. Щоб вони були присутні, але щоб їх не було видно.

На брязкання зброєю в Криму ми не рефлексуємо, тому що, за словами військових, у випадку чогось від Криму залишаться лише маленький острів.

Михайло Кукін: Не дуже добрий прогноз, бо там є багато наших громадян, які симпатизують Україні.

Андрій Гордєєв: Повірте, я про це знаю, тому що ми постійно спілкуємось з ними. Ми побудували телевежу на кордоні з Кримом і спілкуємося періодично з нашими земляками, які знаходяться на тимчасово окупованій території.

В нас дійсно є військова присутність в регіоні, але наша мета була спільно з військовими так їх розмістити, щоб вони могли займатися і розвідкою. Щоб вони були присутні, але щоб їх не було видно

Михайло Кукін: І ми сподіваємось, що і Громадське радіо теж буде чутно в Криму.

Андрій Гордєєв: Я зроблю все, щоб у вас була можливість спілкуватися напряму з кримчанами, як і ми.

Отже, ми відроджуємо «Чорноморські ігри», займаємось відбудовою доріг, створюємо умови для бізнесу, і це все має йти паралельно з програмою по деокупації Криму. Зараз навіть в парламенті прийнято законопроект № 6116 щодо безкоштовного, безбюрократичного доступу до вищої освіти студентам з Криму, зокрема у херсонські ВНЗ.

Михайло Кукін: Більшість людей після окупації Криму його не відвідують, а їздять відпочивати на південь України — в Херсонську, Одеську, Миколаївську області. Чи збільшився у вас за цей час обсяг туристів?

Андрій Гордєєв: Суттєво. Якщо ми візьмемо 2014-ий рік — початок війни, то відпочивальників в нас було десь мільйон вісімсот. Це був спадок, і наші дитячі оздоровчі табори навіть не відкривалися, бо всі боялися. Адже все узбережжя було заставлено військовою технікою, підрозділами, військовими силами тощо.

Вже в 2015-му році до нас завітало близько двох мільйонів туристів, а в травні минуло року ми поставили перед собою амбітну мету залучити значно більше туристів. Ми розробили багато відеороликів в соціальних мережах, зробили акцент на інфраструктурні речі, щоб стягувалися потяги з усієї України та автобусні рейси. І досягли цифри в 3,5 мільйони туристів.

Михайло Кукін: Цього року ви ставите перед собою мету прийняти ще більше туристів?

Андрій Гордєєв: Ми хочемо закріпити хоча б той самий результат минулого року, а там, як життя покаже. Але вже сьогодні номера у санаторіях та базах відпочинку розписані на весь сезон.

І сьогодні ми бачимо стратегію розвитку нашої Херсонської області в тому, щоб це був аграрно-туристично-промисловий край.

По аграрній сфері ми займаємось меліорацією, супроводжуємо інвестиції по логістиці сільськогосподарської сировини, переробці її з доданою вартістю та сертифікації і експорт її на європейські ринки.

По туристичному напрямку головним питанням, яким ми займаємось, це дороги. Адже коли ми зробимо дороги, тоді в бік моря прийде бізнес.

В нас є проблема — це напрямок Берислав-Мар’янське, — дорога на Дніпропетровську область. Цією дорогою їдуть до нас з Дніпра, Запоріжжя, Кривого Рогу, Сум, Харкова. Я нещодавно проїжджав цієї трасою і інспектував стан цієї дороги. Вони в дуже розваленому стані, однак ми її робимо проїзною за рахунок експлуатаційного ремонту. Весь ресурс з усієї області по ямковому ремонту ми направили на цю трасу, щоб нею можна було проїхати. В той же час ми ще з листопада проектуємо її будівництво як нової, вже зараз проходять всі процедури, тендери. І я думаю, що до кінця року ми зробимо той шмат дороги, який ми плануємо зробити новим, з бетонною основою, щоб вона була на віки.

Через мелітопольську трасу до нас їде весь схід. В цьому році ми плануємо ще реконструювати кілометрів 15 цієї траси М-14.

Ми підтримуємо в належному стані миколаївську трасу, робимо її привабливою, тому що вона забезпечує нам перевезення.

Крім того, ми будуємо дорогу в сторону моря, зараз відбувається будівництво нової дороги до Голої Пристані.

В нас в області 5 тисяч кілометрів доріг, 3 тисячі з яких потребують капітального ремонту. Ми не можемо все осягнути за один рік, адже в нас високі вимоги по якості. Ми бачимо, що дороги на бетонній основі витримують і зиму, і зерновози, тому ми стелемо саме такі і вони протримаються в належній якості ще років 10, як і передбачено гарантією.

Сьогодні ми бачимо стратегію розвитку нашої Херсонської області в тому, щоб це був аграрно-туристично-промисловий край

Михайло Кукін: Повернімося до аеропорту. Ви зробили прямі щоденні рейси в Київ з Херсону. Але це ж невеличкий літак, він же не покриє потреби в туристах?

Андрій Гордєєв: Ми навіть думали, що він не буде заповнений, але я особисто летів ним з Вільнюса, і був приємно вражений, що не було жодного пустого місця.

Ми цим аеропортом займалися близько двох років, ми розробили проект, і я вдячний попередньому губернатору Андрію Путілову, який займався цим питанням, а я продовжую його і далі.

Сьогодні в нас є два рейси в Стамбул, щоденний рейс на Київ та вийшов чартер на Анталію.

Михайло Кукін: Чи не полетять тепер від вас туристи в Туреччину? Чи не протирічить це вашій стратегії розвитку самої туристичної Херсонщини?

Андрій Гордєєв: Ні, головне в нашій стратегії те, що наша країна розвивається і люди мають інтегруватися та дивитися, як живуть інші люди. В чому проблема Донбасу? 94% мешканців взагалі не були в Європі. 72% навіть не виїжджали за межі області. Тому в них є певні страхи перед невідомим. Ми цю невідомість маємо робити відомим.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.