Якщо суддя не бажає, щоб з ним розмовляли на корупційні теми, ніхто і не починатиме, - суддя-блогерка

Що може і що не може розповідати читачам суддя-блогер?

Ведучi

Григорій Пирлік

Гостi

Олександра Жуковська

Якщо суддя не бажає, щоб з ним розмовляли на корупційні теми, ніхто і не починатиме, - суддя-блогерка
https://static.hromadske.radio/2018/01/hr_kyivdonbass-2018-01-16_zhukovskaja.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/01/hr_kyivdonbass-2018-01-16_zhukovskaja.mp3
Якщо суддя не бажає, щоб з ним розмовляли на корупційні теми, ніхто і не починатиме, - суддя-блогерка
0:00
/
0:00

Суддя Дубенського міськрайонного суду Олександра Жуковська на своїй сторінці в Фейсбуці ділиться думками про незалежність суддів, їх зарплати і висловлюється на тему, чи можуть бути рішення судів закритими 

Григорій Пирлік: З ваших публічних виступів мене зачепив ваш пост про те, що ви днями винесли перший в своєму житті виправдувальний вердикт. Ви не писали подробиці справи, адже казали, що ваше рішення ще не набуло чинності. Станом на зараз воно вже чинне?

Олександра Жуковська: Вирок ще набрав законної сили,  і я думаю, не скоро набере, оскільки такі вироки оскаржуються в апеляційному порядку, і набере це рішення законної сили тільки, коли апеляційна інстанція винесе свій вердикт.

Григорій Пирлік: На цей вирок апеляцію подано?

Олександра Жуковська: Я пішла у відпустку, отже інформації не знаю. Є час на подачу апеляції до 26 січня.

Григорій Пирлік: Чому у вашій практиці це було перше виправдання і чому їх взагалі так трапляється небагато?

Олександра Жуковська: Я здійснюю правосуддя два роки, бо тривалий час була без повноважень. За два роки розглянула приблизно 60 кримінальних справ і нещодавно винесла перший виправданий вирок. Чому вперше? Маю свою версію. Перед тим, як справа потрапляє в суд, її розслідують, проходить досудове розслідування, і в суд прокурор направляє справу лише тоді, коли вважає, що обвинувачення у злочині повністю підтверджується доказами. Вже в судді обидві сторони доводять свою позицію. Тобто ми, судді, діємо лише як арбітри в межах того обвинувачення, яке надійшло в суд. Не всі такі справи доходять до суду. Якщо вже вона потрапила якимось чином в суд і там немає належних і допустимих доказів, то їх немає, і немає про що говорити, тоді людину виправдають.

Ще є таке страшне слово, як «показники» прокуратури. Виправдувальні вироки псують статистику прокуратури, і прокурора, який допустив подібне, жорстко каратимуть. Йому знімуть премію, як максимум, звільнять.

Тому сторона обвинувачення до останнього оскаржуватиме подібний вирок, навіть всупереч здоровому глузду. І всі стають заручниками цієї системи показників. Якщо ми хочемо, щоб ситуація в Україні змінилася, потрібно міняти свідомість, відношення. Прокуратура і адвокатура на конституційному рівні визнані складовою правосуддя, і час зрозуміти, що правосуддя і показники – речі несумісні.

Виправдувальні вироки псують статистику прокуратури, і прокурора, який допустив подібне, жорстко каратимуть

Григорій Пирлік: Поки ми спілкувалися, я зайшов у Єдиний державний реєстр судових рішень, і справа, про яку йдеться, де ви винесли виправдувальне рішення, виявилася досить цікавою. Звинувачувався громадянин Російської Федерації у тому, що він поцупив гроші з храму. Ви його виправдали. Чому саме ви винесли таке рішення?

Олександра Жуковська: Тому що не було доведено його вини у вчиненні злочину. На прикладі цього випадку розповім, про що суддя може говорити, а про що ні. З одного боку, я вже публічно в формі рішення свою позицію висловила у справі, тому можу про неї говорити. Але вирок ще не набрав законної сили, і скоріше за все він оскаржуватиметься. Отже, мушу утримуватися від коментування по суті, щоб не вплинути жодним чином на майбутнє рішення колегії з апеляційної інстанції. А після того як висловиться апеляційна інстанція, рішення вже не можна буде піддавати сумніву, бо воно набере законної сили. Так все складно. То виходить, що суддя не так вже й може говорити про свої власні справи.

Григорій Пирлік: Що про вас говорять у вашому місті, в яке ви тільки два роки як переїхали і почали працювати суддею?

Олександра Жуковська: Спочатку було багато негативної інформації, що нібито приїхала чужа. Але десь за рік про мене менше стали писати негативу, потім він зник. Після того з’явився блог, місцева преса бере з нього інформацію, статистичні дані, які я викладаю, якісь історії, це цікаво людям. Отже, ставлення змінилося, я не відчуваю до себе якогось негативу на місцевому рівні. Треба сказати, що для мене немає значення, що про мене пише преса і що про мене думають. Для мене як для судді при прийнятті рішення це взагалі немає значення.

Постійно в ЗМІ публікується, що зарплата в судді 150-200 тисяч гривень. Це неправда, оклад судді першої інстанції – 16 тисяч гривень

Григорій Пирлік: Чи були у вас ситуації, пов’язані зі специфікою суду: можливо, телефонував голова району або приходили місцеві і про щось просили?

Олександра Жуковська: Ні. Я такого спілкування уникаю. Не відвідую закладів, де можна зустріти очільників райони, не ходжу на різні заходи, я собі здійснила правосуддя та й поїхала додому. Ніхто до мене не звертався і не намагався це зробити. Це міфи, які розповсюджують, адже якщо суддя не бажає, щоб з ним на такі теми навіть починали розмову, ніхто і не починатиме. Страшно підійти до судді, щоб сказати, що мені потрібно таке-то рішення. Собі такого люди не дозволяють. Але ж в пресі про це не скажуть. Особливо для такого чужого судді, як я, це взагалі нереально.

Григорій Пирлік: У вас у Фейсбуці є згадка, що ви працювали в Дебальцівському районному суді на Донеччині. Ви з цього регіону переїхали на Донеччину?

Олександра Жуковська: Ні, я з Полісся рівненського, а в Дебальцеве мене відправили працювати. Проте я там попрацювати не встигла. Я приїхала, ми домовилися з головою суду, що приступлю до роботи з 1 вересня, якщо в мене буде присяга, але на жаль, не вдалося – мій суд знищили ГРАДами ще до того, як в мене з’явилися повноваження. Потім витратила майже півтора роки на те, щоб мене перевели в Дубно, тобто це все дуже складно і трагічно.

Григорій Пирлік: Про що вас запитують ваші читачі? Які ваші пости були найрезонанснішими?

Олександра Жуковська: Звичайно, пост про зарплату.

Григорій Пирлік: Проте, що вона вдвічі менша, ніж по це говорить влада?

Олександра Жуковська: Та не вдвічі, а в десять разів. Постійно в ЗМІ публікується, що зарплата в судді 150-200 тисяч гривень. Це неправда, оклад судді першої інстанції – 16 тисяч гривень. І з вирахуванням податків я утримую приблизно 14800. Мені навіть довелося викласти роздруківки своєї зарплати, щоб довести, що це неправда, що ми не отримуємо таких величезних коштів, як це прийнято вважати.   

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.