Законопроект про протидію загрозам нацбезпеці в інформаційній сфері: які ризики він несе?
Юристка ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Віта Володовська говорить, що законопроект несе в собі більше загроз, ніж реального вирішення проблем
21 червня у Верховній Раді внесли до порядку денного законопроект №6688 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері”.
Анастасія Багаліка: Що відповідно до цього законопроекту хочуть запропонувати?
Віта Володовська: Попри його назву, законопроект несе більше загроз, ніж реально вирішує певну проблему. Він передбачає цілу низку положень, але я зупинюся на основних.
Першою новацією, яку пропонує законопроект, є доповнення закону Про санкції таким видом заходів, як блокування інтернет-ресурсів, тобто доступу до інтернет-ресурсів. Ми знаємо, що сайти вже блокують на підставі закону Про санкції. Однак до цього часу та поки законопроект не прийнятий це здійснюється під виглядом нібито інших санкцій, оскільки перелік у законі є відкритим. Те, що закон Про санкції буде доповнений такою санкцією, як блокування інтернет-ресурсів, не вирішує проблему законності таких дій. Не пропонується жодних прозорих механізмів визначення, які сайти мають блокуватися, на яких підставах, які критерії для такого блокування, що продовжить створювати ризики того, що будуть блокуватися сайти незалежно від того, чи справді там поширюється інформація, яка містить певну загрозу для національної безпеки.
Другою новацією законопроекту є введення такого квазі-судового механізму блокування інтернет-ресурсів, як блокування за рішенням суду або слідчого судді в процесі кримінального провадження. Якщо слідчий чи прокурор під час розслідування якоїсь справи виявить, що поширення певної інформації використовується або може використовуватися для вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, або ж іншим чином сприяє злочинній діяльності, вони можуть звернутися до слідчого судді або до суду з вимогою заблокувати відповідний інтернет-ресурс.
Законопроект не пропонує жодних гарантій, наприклад, для власника веб-сайту, сайт якого хочуть заблокувати. Клопотання про блокування подається до суду та розглядається в той же день, власник веб-сайту буде попереджений одночасно з поданням такого клопотання. Зрозуміло, що він не встигне з’явитися в судове засідання, щоб надати певні докази законності поширення такої інформації.
Сама підстава для блокування є теж дуже загальною. Уявіть собі: інформація, яка може сприяти вчиненню злочину. Фактично будь-яка інформація, яка розміщується у ЗМІ, наприклад, про відкритий публічний захід чи мирний протест, може бути використана терористами, щоб вчинити там терористичні акти. На підставі цього можна говорити, що широке тлумачення дозволить заблокувати практично будь-який ресурс, якщо на те буде чиясь воля.
Крім цього, строк тимчасового блокування теж не обмежений. Блокувати можна на кілька днів, кілька місяців, а можна на весь період, поки триватиме кримінальне розслідування справи, що може розтягнутися на роки.
Загрози є серйозними й їх багато. Найцікавіше, що законопроект пропонує специфічний спосіб виконання рішень суду, зокрема Національна комісія з питань зв’язку та інформатизації має створити та вести єдиний реєстр, у який будуть вноситися всі такі судові рішення про блокування, відповідно буде вноситися перелік сайтів, які блокуються за рішенням Ради національної безпеки в порядку закону Про санкції. Над виконанням таких рішень має працювати також Служба безпеки України. Жодних обмежень чи чітко визначених механізмів, як саме вона має виконувати ці рішення, немає. Якщо тлумачити прямо закон, виглядає так, що Служба безпеки може практично мати доступ до провайдерів, які будуть зобов’язані блокувати такі ресурси, скажімо так: доступ до технічних засобів, які ці провайдери зобов’язані відповідно до законопроекту встановити за власні кошти, та практично в ручному режимі блокувати такі сайти.
Анастасія Багаліка: Які все ж критерії?
Віта Володовська: Немає. Навіть сам законопроект із технічної точки зору дуже неузгоджений. Зрозуміти, якою буде підстава для блокування, фактично неможливо. В одному випадку в одних нормах вони передбачають, що це буде інформація, яка може використовуватися для вчинення якихось злочинних дій, в інших нормах вони говорять про інформацію, яку заборонено поширювати в Україні іншими законами.
Анастасія Багаліка: Ці критерії можуть бути прописані якимись окремими нормами?
Віта Володовська: Загальноприйнята практика, що будь-яке обмеження прав людини, а в даному випадку свободи вираження поглядів, має бути максимально чітко сформульовано, щоб ми розуміли, в яких випадках це право може бути обмежене.
В законодавстві можна передбачити певні випадки, категорії інформації, які не можна поширювати. Але в цивілізованих країнах у будь-якому випадку завжди має бути процедура судового нагляду, коли суд буде розглядати конкретну справу, з конкретним інформаційним ресурсом, перевіряти, наскільки поширена там інформація дійсно має бути обмеженою.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.