facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Людині треба дати час, щоб вона захотіла розповісти про себе — фізтерапевтка про реабілітацію військових та цивільних

Як проходить фізична реабілітація військових та цивільних в Україні? Який підхід є правильним, як родини й фахівці мають підтримувати людину, а чого робити навпаки не можна. Про це розповіла фізична терапевтка Дарія Крапіва.

Людині треба дати час, щоб вона захотіла розповісти про себе — фізтерапевтка про реабілітацію військових та цивільних
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Дарія Крапіва: Маю 3 роки досвіду у спеціальності «фізична терапія». Ця назва з’явилася у 2016 році в Україні. Фізичний терапевт має допомогти людині відновити рухові функції, повернутися у суспільство, попри функціональні обмеження: ми намагаємося відновити людину, а коли це неможливо — адаптовуємо.

Сучасною реабілітацією людини займається мультидисциплінарна команда: у ній є не лише один реабілітолог, а багато фахівців. Розділяємо такі спеціальності, як ерготерапія, фізична терапія, психологи та інші.

  • У центрі є завжди пацієнт з його цілями та бажаннями. Це стосується і військових, і цивільний. Це сучасний стандарт. 

Нині катастрофічно не вистачає фахівців, багато людей виїхали, тож намагаємося залучати молодих спеціалістів.


Читайте також: 8 фраз, які не можна казати людям, що були на фронті


Як проходить реабілітація військових?

Дарія Крапіва: Ми намагаємося почати реабілітацію одразу у лікарні, коли людина це у гострому періоді, через кілька днів після травми. Інколи спершу це лише розмова чи підбір допоміжних засобів. Наше завдання — підтримати у ці дні. Після гострого періоду людина може прийти у наше відділення на курс реабілітації. Це щодення тригодинні заняття: вправи, фізична активність, підбір допоміжних засобів (милиць), можлива підготовка до протезування, психологічна допомога. Протягом 21 дня ми досягаємо цілей реабілітації.

Як підтримати військовослужбовця?

Дарія Крапіва: Треба підлаштовуватися під людину, яка отримала травми. Спочатку ліпше узагалі нічого не питати, кілька днів можна спостерігати, як людина реагує на прохання, заняття. Поступово, людина сама розповість, як це сталося.

  • Хтось зразу починає розповідати, хтось мовчить. Я ні на кого не тисну. Людині треба дати час, щоб вона захотіла розповісти про себе.

Щоразу я жонглюю словами, думаю, що можна сказати, а що — ні. Дружинам військових, мабуть, найважче. Коли залишаєшся на самоті, хочеться когось звинуватити у тому, що ти сама. Хочеться, щоб чоловік був поруч. Але варто розуміти, що він не винен у тому, що зараз йде війна, не винен у ситуаціях, що склалися, не винен в агресії чи апатії. Якщо взаємини важливі, треба набратися терпіння і зрозуміти, що обом дуже важко.

  • Тож не варто насамперед звинувачувати, тиснути. Потрібно зачекати, щоб людина сама пішла першою на контакт.

Читайте також: Людей на милицях, візках та з протезами ставатиме все більше: як війна змінить наше суспільство?


Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації

З авокадо і без: як змінився збірник рецептів для шкіл від Клопотенка

З авокадо і без: як змінився збірник рецептів для шкіл від Клопотенка