Анатолій Шенгайт: У роки Другої світової війни склалася така дефініція як «праведники народів світу». Це люди, які, ризикуючи власним життям і життям своїх рідних, брали на себе, я б так сказав, «божественну» функцію — рятували людей. Коли кажуть про таких людей, я пригадую мого товариша, який багато років працював лікарем у швидкій допомозі в Києві. Коли він втомлений приходив зі зміни, він казав: «Сьогодні рахунок 3:1 — трьох врятував, одного не зміг». І це трагедія для нього. Врятувати потрібно кожного. Так вони вважають — «праведники народів світу». У радянські часи про таких людей не говорили. А в Європі їх відзначали та нагороджували.
Анатолій Шенгайт: Те, що зараз у нас є спільне бачення, це однозначно. Я кажу про єврейську громаду України, і про представників інших етнічних спільнот. З впевненістю можу сказати, що в єврейській громаді з самого початку було зрозуміло, що в стороні ми не залишимось. Хоча у нас і були певні суперечливі моменти стосовно років Другої світової війни та ролі українців у ці роки. Так, були різні випадки та історії. Але важливо робити правильні висновки. Ми розуміємо, хто наш спільний ворог. І це дуже важливо.
У 2022 році ми з першого дня зрозуміли, що це війна. Світова війна. А Україна на передовій. На жаль, не всі держави це розуміють. На початку ми залишились з ворогом сам на сам. Єврейська громада одразу включилася в оборону. І зараз бере дуже активну участь. Це і величезна гуманітарна робота, і підтримка, і безпосередньо участь у бойових діях. Багато єврейських хлопців зараз у лавах ЗСУ.
Виникла необхідність того, щоб рабини працювали з нашими хлопцями на фронті. Наразі як мінімум 2 наших капелани працюють в ЗСУ. Час потребує. Люди в окопах, вони мають потребу, щоб до них прийшли ті, хто має відповідну кваліфікацію та надали їм відповідну релігійну допомогу. Це працює.
Анатолій Шенгайт: Проєкт «Exodus-2022» сфокусований на долях людей, які перенесли дві евакуації: під час Другої світової війни та під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ці люди опинилися в новій старій реальності. Ми почали робити цикл Zoom-зустрічей, де розповідаємо про долі людей, для яких це друга евакуація або вони вдруге врятувалися від війни.
Почали ми з непересічної людини — Бориса Забарка. Він доктор історичних наук, дуже заслужена людина. У роки Другої світової війни врятувався e румунській зоні окупації, в місті Шаргород на Вінниччині. Його родину врятувала українська родина Самборських. Його історія дуже цікава. Послухати її можна тут.
Читайте також: Гітлер убив євреїв України, а Сталін убив пам‘ять про них — Подольський
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS