Чи справді потрібен йодид калію для профілактики: якими можуть бути наслідки імовірного підриву ЗАЕС?

«Сценаріїв дуже багато»

Олена Паренюк: Сценаріїв розвитку подій дуже багато. Для того, щоб правильно змоделювати ситуацію, треба знати передумови. Найменша небезпека, яка могла статися, вже сталася — ми живемо в ситуації ядерного тероризму. Є сценарії: від мінімального витоку радіоактивних речовин до розплавлення активної зони 5 енергоблоку та витоку радіоактивних речовин назовні.

Сценарій перший: незначний витік речовин

Можлива розгерметизація якогось з контейнерів, де лежить відпрацьоване ядерне паливо. Такі контейнери мають 6 рівнів захисту. Це не просто баночку відкрити. Це важко зробити. Якщо таке станеться, може витекти невелика кількість радіоактивних речовин на проммайданчик. В нормальній ситуації мала б бути викликана команда, яка б таке забруднення усунула. Наразі проблема в тому, що на ЗАЕС мало працівників. Тому все буде залежати від того, чи допустять росіяни працівників станції для ліквідації аварії.

Зараз, коли 5 блоків у холодному зупині, один блок в гарячому зупині, наслідки можуть бути набагато меншими. Ми не говоримо про те, що поширення може бути на всю Європу та Азію. Ми говоримо про те, що можливо буде забруднена ближня територія, Можливо, річка Дніпро.

• Небезпечним є будь-який контейнер, де зберігають радіонукліди. Ми не можемо вгадати що з цього є більш небезпечним. В нормі воно все дуже безпечне. А в ситуації війни — куди підклали вибухівку, там і небезпечно. Це можуть бути і контейнери з відпрацьованим ядерним паливом, з яких може статися витік радіонуклідів. Це і самі реактори. Тут питання мети окупантів.

Сценарій другий

У нас є 5-й енергоблок. Він наразі охолоджується водою зі ставка-охолоджувача. Там вода підтримується на рівні 16-17 метрів. Він бере воду з Каховського водосховища, в якому рівень води зараз 9 метрів. Якщо рівень води в ставку-охолоджувачі впаде нижче водозабору ЗАЕС, тоді води для охолодження вистачати не буде. А це означає, що 5 реактор охолоджуватися не буде. Що може призвести до розігрівання палива. Через це може зруйнуватися активна зона. Це призведе до виходу радіонуклідів в атмосферу.

• Усі реактори зараз зупинені. Ядерна реакція там не йде. Тому величезних наслідків, які можна порівняти з Чорнобилем, не буде.

Що робити, якщо вибух станеться, чи можна до цього підготуватися?

Олена Паренюк: Потрібно мати все, що ми й так маємо вже останні півтора року війни:

• документи;
• запас їжі та води в закритих контейнерах;
• ліки;
• питну та технічну воду (більше постраждають ті, хто будуть нижче за течією Дніпра. Дніпро може бути забруднене. Тоді люди не зможуть брати питну воду);

І ще трохи додати:

• скотч, харчова плівка, якими можна буде повністю закрити всі повітрозабірники в сховищі чи квартирі;
•  закритий одяг  (треба зробити так, щоб якомога менше радіоактивних речовин потрапило на шкіру та волосся).

Певний час не варто виходити з приміщення. Почекайте офіційних повідомлень влади.

Ми не можемо розробляти планів і алгоритмів, бо не знаємо які будуть умови. Якщо ми будемо точно знати де і коли це станеться, можна подивитися прогноз погоди, і тоді зробити більш точні моделювання та оцінку. Наразі ми маємо тільки здогадки. Тому мапа, яка зараз шириться соцмережами про забруднення аж до Львова, це тільки здогадки. Ми не можемо нічого знати зараз.

Чи варто вживати йодид калію для профілактики?

Олена Паренюк: З огляду на те, що усі реактори були зупинені з вересня, ланцюгова реакція там майже не відбувалася. Це означає, що там майже немає радикального йоду. А це значить, що йодид калію нам нічим не допоможе, тому що не буде викинуто той радіонуклід, від якого потрібно уберігатися йодидом калію. Можна не стояти в чергах і не купувати в паніці ці таблетки.

Йодид калію містить ударну дозу йоду. Якщо пити його профілактично, він може призвести до гірших наслідків, ніж вдихання радіоактивних речовин.

• Пити йодид калію, якщо є забруднення йодом атмосферного повітря, — правильно. Пити його просто так — не можна. Це небезпечно для щитоподібної залози. І тим паче його не можна просто так для профілактики давати дітям. Це дуже небезпечно.

Ядерний шантаж на ЗАЕС

Нагадаємо, 7 серпня 2022 року ISW повідомили, що російські війська, ймовірно, зберігають вибухівку та міни на Запорізькій атомній електростанції й навколо неї й, можливо, замінували частини станції.

9 серпня торік журналіст Громадського радіо розповів, що російські військові облаштували на Запорізькій АЕС військову базу. Вони ховають там техніку, боєприпаси, а також облаштували там катівні для утримання і допитів людей.

При цьому МАГАТЕ 10 серпня 2022 року заявили, що обстріл Запорізької АЕС не призвів до «безпосередньої загрози ядерній безпеці».

14 серпня 2022 року російські війська вчергове обстріляли станцію, унаслідок чого загинув працівник Запорізької АЕС, ще двоє людей були поранені. 15 серпня армія РФ обстріляла Енергодар, де розташована Запорізька атомна станція. Того ж дня президент України Володимир Зеленський закликав світ запроваджувати проти Росії жорсткі санкції через небезпеку для ЗАЕС.

Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков повідомив ГР про те, що російський ядерний шантаж — це безпрецедентна подія в історії.

«Навіть Радянський Союз не дозволяв собі таких ігор у Холодній війні, де ставки були набагато більші. Ми бачимо наскільки деградувала РФ», — заявив він.

22 червня 2023 року президент Зеленський зробив заяву щодо ймовірного теракту на ЗАЕС.

«Щойно була доповідь нашої розвідки та Служби безпеки України. Розвідка отримала інформацію про те, що Росія розглядає сценарій терористичного акту на Запорізькій атомній станції – терористичного акту з викидом радіації. Вони все підготували для цього», – зазначив Зеленський.

У Кремлі відреагували на заяву Зеленського, сказавши, що це «чергова брехня».

У Міністерстві охорони здоров’я поінформували, як підготуватися до можливих надзвичайних подій на ЗАЕС мешканцям 50-кілометрової зони навколо станції.

Читайте також: Що робити для профілактики на випадок аварії на ЗАЕС?

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS