Дуже важливо, щоб кримськотатарський прапор був поруч з українським національним — Ескендер Барієв

Історія кримськотатарського національного прапора

Ескендер Барієв: Сьогодні ми маємо свято — День кримськотатарського прапора. Це відносно нове свято, яке почали відзначати в Криму з 2010 року. Я від щирого серця вітаю всю Україну. Зараз кримськотатарський прапор — це не просто прапор народу, це прапор свободи, боротьби, деокупації.

Він має історію. У 1917 році на першому курултаї (загальнонаціональний з’їзд, під час якого розв’язують найважливіші проблеми нації, — ред.) його було визначено державним.

А в 1991 році був прийнятий як національний. Це було відродженням кримськотатарського народу на своїй Батьківщині.

Один із варіантів кримськотатарського прапора був дуже схожим на український — на блакитному фоні — жовта смуга. Той, прапор, який ми бачимо сьогодні, — це в основному голубий колір, який означає небо, свободу, вічне чисте небо.

Зображений на прапорі герб — тарак-тамга (герб-гребінь) є родовим знаком Ґераїв, панівної династії Кримського ханства. Тамга є символом влади й дослівно перекладається, як підпис, клеймо, штамп, печатка.

Чому важливо, щоб цей прапор залишався?

Ескендер Барієв: Це специфічний регіон, в якому мешкають корінні народи України. Україна демонструє повагу до своїх корінних народів. І таким чином закріплює своє бажання розвивати колективні права корінних народів. Коли в Криму буде майоріти цей прапор, він буде демонструвати всьому світу, що Україна — демократична, правова, європейська держава. Ми — приклад для багатьох держав, де мешкають корінні народи.

Дуже важливо, щоб кримськотатарський прапор був присутній в Києві, наприклад. Поруч з українським національним. Сьогодні по Києву будуть майоріти наші два прапори: в урядовому кварталі, у МЗС, біля будівлі КМДА та деяких університетів. Біля будівлі МЗС, наприклад, кримськотатарський прапор постійно є. Це дуже правильно. Це повага до нацменшин. Також наш прапор використовується чорноморськими силами України. Його постійно підіймають.

• Ми постійно говоримо, що маємо два прапори, але спільне майбутнє. Спільну боротьбу за незалежність і нашу свободу. Два прапори — єдина нація.

«Росіяни зараз проводять расову дискримінацію»

Ескендер Барієв: Вчора у нас затримали активістів татарського національного руху, які намагалися з кримськотатарським прапором піднятися на скелю і там його встановити. Зараз в тимчасово окупованому Криму заборонений кримськотатарський прапор і символіка. Але люди все одно намагаються застосовувати все це на різних заходах. Будь то автопробіг, або акції (як то було у травні у День, присвячений жертвам депортації). Так люди демонструють свою присутність і позицію. Російські силовики намагаються зупиняти такі рухи та дії. Але заборонивши Меджліс кримськотатарського народу, вони не можуть заборонити людям мати свою ідентичність. Росіяни зараз проводять расову дискримінацію стосовно кримських татар. Для нас дуже важливо — системно і постійно використовувати символи нашого народу. Люди все одно будуть це робити. Як би їх не залякували.

Кримські татари в російсько-українській війні

Ескендер Барієв: Були спроби ще з 2015 році створити батальйон. Ми зверталися до Міноборони. Тоді створили громадське формування, в народі його називають Батальйон імені Номана Челебіджіхана. Було багато охочих вступити до нього. На жаль, він так і не був зареєстрований. З часом його розпустили. У 2022 році Верховний суд РФ визнав його терористичною організацією.

Кримські татари є в різних бригадах і батальйонах. Є підрозділ в ЗСУ. Є спецпідрозділ «Крим». Він більшістю складається з представників кримських татар. Звісно, кримські татари такі ж як і інші громадяни України різного етнічного походження. Коли ми будемо говорити про звільнення Криму, дуже важливо, щоб такі спецпідрозділи працювали саме на кримському напрямку.

Більше про окупацію Криму та кримських татар

27 лютого 2014 року на вулицях Криму з’явились російські військові та бронетехніка, були захоплені будівлі кримського уряду та парламенту автономії. Це стало початком окупації півострова.

Чим окупація Криму 1783 року подібна до окупації 2014-го? Пояснила історикиня Гульнара Абдулаєва в ефірі Громадського радіо.

«Кримські татари багато років чекали повернення додому і зараз через чиїсь забаганки тікати ми не збираємося», — розповів Наріман Мемедемінов, активіст, громадянський журналіст, якого РФ утримувала у в’язниці за звинуваченнями у закликах до здійснення терористичної діяльності.

Про маловідомі сторінки депортації, геноциду кримськотатарського народу та про переслідування інших народів колишнього СРСР в подкасті ГР розповів історик, журналіст, дипломат Богдан Нагайло.

Чи достатньо уваги незалежна Україна приділяла кримським татарам і пам’яті? На це питання відповів в ефірі ГР історик Ігор Кулик. Він стверджував:

«Кримські татари почувалися українцями не завдяки, а всупереч».

Щороку 18 травня у світі відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Читайте також: Сьогодні відзначають День кримськотатарського прапора — символу свободи у найскрутніші часи

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS