Олександра Єфименко
Сьогодні відзначають День кримськотатарського прапора — символа свободи у найскрутніші часи
Автор
Фото: Олександра Єфименко, Громадське радіо1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 8 хв
День кримськотатарського прапора відзначають щорічно 26 червня. Стяг затвердили делегати першого Курултаю кримськотатарського народу (орган народного представництва у тюркських народів — ред.). Він був проведений у Бахчисараї, на території Ханського палацу. Прапор являє собою блакитне полотно з золотою тамгою у верхньому лівому куті. Блакитний колір прапора символізує свободу, честь і силу, а золота тамга — родовий знак династії Гіреїв, родоначальників Кримського ханства.
За часів СРСР кримськотатарський національний прапор був заборонений і будь-які дії, пов’язані з його згадкою, переслідувалися. Про виготовлення та використання не могло бути й мови.
Курултай Кримськотатарського народу ІІ скликання відбувся в 1991 році в Сімферополі. Тоді ухвалили постанову «Про національний прапор та національний гімн кримськотатарського народу». Після окупації Криму, з 2014 року кримськотатарський прапор підіймають над адміністративними будівлями, будинками дипломатичних установ в Україні та за кордоном, на кораблях Військово-морських сил ЗСУ. На території окупованого півострова його також можна побачити. Кримські татари бережуть свій прапор і демонструють його, як символ самоідентифікації та свободи навіть у найскрутніші часи.
Історія у фото
Сімферополь, 18 травня 2018 року. День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. На фото — ветеран кримськотатарського національного руху Сервер Караметов дає інтерв’ю. Караметов у 2017 році вийшов на поодинокий пікет із плакатом «Наші діти — не терористи», висловлюючи свій протест на масові ув’язнення людей у Криму за політичними мотивами. За це 76-тирічного чоловіка заарештували по адміністративній статті на 10 діб. Сервер Караметов помер після автомобільної аварії в лікарні через місяць після того, як було зроблене це фото.
Двоє кримських татар, замотані в національні стяги 18 травня, вже 2019 року. На тій самій площі в Сімферополі, біля каменю пам’яті. Традиція корінного народу півострова вшановувати пам’ять жертв депортації, влаштованої Сталіним у 1944 році, продовжується і в окупації. Народ збирається під пильним наглядом російських поліцейських щороку.
Сулейман Кадиров — кримськотатарський активіст після вироку російського суду в березні 2018 року. Тоді Феодосійський міський суд засудив його на два роки умовно з забороною здійснення публічної діяльності на аналогічний термін. Приводом став коментар у соціальній мережі Facebook, який, як стверджує Кадиров, він не писав, а його сторінка була зламана. На вирок активіст прийшов у блакитній краватці з тамгою.
Два прапори — український і кримськотатарський в автівці Олега Приходька, мешканця селища Оріхове, Сакського району. Олега заарештували й винесли вирок у 5 років позбавлення волі у 2021 році. Приводом стала «знайдена» в його гаражі вибухівка. Приходько на суді стверджував, що співробітники ФСБ самі підкинули вибухову речовину в його гараж. Проти кримського політв’язня Олега Приходька російські силовики порушили ще одну, нову кримінальну справу під час того, як він вже відбував термін покарання в російській колонії.
Читайте також: Репресії та діти без батьків: як Росія 9 років розділяє родини у Криму (фоторепортаж)
Ісмаїл Рамазанов у футболці з кримськотатарською тамгою під судом у Сімферополі. У 2018 році він опинився у Сімферопольському СІЗО. Російські силовики звинуватили його в «закликах до порушення ворожнечі та ненависті щодо соціальної групи росіян» у забороненому в Росії інтернет-радіо Zello. Ісмаїл не визнав провину та заявив, що співробітники ФСБ Росії катували його після затримання задля зізнань. Пізніше статтю за якою ув’язнили Рамазанова — декриміналізували у РФ. Вийшовши із СІЗО, Ісмаїл Рамазанов залишив Крим. У Києві до повномасштабної війни він брав участь у громадянському русі за звільнення всіх політв’язнів Кремля. А після 24 лютого 2022 року вступив до лав ТрО. Зараз він волонтерить для української армії.
Будинок ветеранки кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка і прапор над ним. Веджіє Кашка загинула під час затримання восени 2017 року. Тоді російські силовики одягнули на 82-річну жінку наручники, їй стало зле і вона померла в кареті «швидкої», не доїхавши до лікарні. Незалежні адвокати декілька разів намагалися ініціювати справу проти силовиків за фактом «вбивства по необережності», але влада ретельно приховує від рідних і адвоката результати судово-медичної експертизи за фактом її смерті.
На її будинку, окрім стяга, висить табличка двома мовами: українською і кримськотатарською. На ній написано, що в цьому будинку в 1989 році відбувалися зустрічі членів ініціативних груп кримськотатарського руху. А саму Веджіє Кашка називають його легендою.
Це — Аїше Сеїтмуратова, також учасниця кримськотатарського національного руху. Була двічі заарештована в радянські часи. Пізніше емігрувала до США, співпрацювала з радіостанціями Радіо Свобода, BBC, Deutsche Welle і Голос Америки. Пізніше вона повернулася в Крим і допомагала землякам облаштовуватися після повернення додому з місць депортації. У 2019 році росіяни затримали і її, але згодом відпустили. Аїше є громадянкою Америки. На фото вона дає інтерв’ю, а поруч стоїть кримськотатарський прапор.
Кримськотатарський прапор над однією з мечетей у Криму. Фото датоване 2020 роком.
Кримськотатарська інтер’єрна кераміка з автентичним орнаментом і тамгою посередині. Ця тарілка стоїть в Сімферополі, у будинку кримського татарина, який пережив депортацію і зміг повернутися у Крим.
Слухайте також: В Україні зробили єдиний у світі професійний запис кримськотатарського бойового маршу
Вимпел висить в редакції газети «Qirim» в окупованому Сімферополі. У квітні 2021 року її головного редактора Бекіра Мамутова оштрафували на 4000 рублів за те, що в одному з випусків газети працівники опублікували доповідь Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, де він пригадав Меджліс кримськотатарського народу. У «Роскомнагляді» вирішили, що відсутня примітка про те, що Меджліс є екстремістською організацією в Росії — привід для порушення адміністративної справи проти головного редактора видання.
Кадр із Київської фотовиставки «Під відкритим небом». Автором фотографій є Арвідас Шеметас, український фотограф литовського походження з Криму. Він створив цю виставку в рамках проєкту «Крізь століття придбана Батьківщина». Експозиція розповідала про повернення додому у 90-х роках кримськотатарських сімей, які були депортовані в травні 1944-го.
Одна з мирних акцій у Києві на підтримку політичних бранців Кремля на Майдані Незалежності у 2020 році. Учасники пікету тримають плакати на підтримку політичних в’язнів, громадян України: українців і кримських татар, яких незаконно ув’язнила РФ. На фоні майорить блакитний стяг із тамгою.
Один із приватних будинків біля Сімферопольської траси. На ділянці викладена тамга з каміння.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
