Передислокація «вагнерівців» у Білорусь — це маленька армія на території європейської держави — Павлушко

Тетяна Трощинська: Недопереворот Пригожина. Як на це реагує Захід?

Антон Павлушко: Фактично росіяни самі заявили про те, що у «вагнерівців» є 25 тисяч і вони перекидають в іншу європейську країну (Білорусь) одну велику європейську армію.

25 тисяч — це армія середньої європейської країни. Просто так пропустити такі маневри росіян — західні партнери не можуть собі дозволити. Плюс росіяни весь цей рік розповідали, що у «вагнерівців» є і власна артилерія, і власна авіація. На це треба якось реагувати, звичайно. Ми чудово розуміємо, що це не приватна армія. Це проксі-армія російської армії від генерального штабу Росії. Але на ці дії (передислокація «вагнерівців» в європейську країну) звичайно реагувати треба. Тим паче, що країна набагато ближча до європейських країн, ніж сама Росія.

Чи розгубився Захід? Мені здається, що багато людей знали, що щось буде відбуватися. Думаю, західні розвідки розуміли, що щось таке може статися. Яку конкретну реакцію ми могли від них очікувати? Думаю, що всі були здивовані, але не шоковані. А далі процеси можуть мати свою власну динаміку.

Путін визнав, що фінансував тероризм?

Тетяна Трощинська: Путін в одній зі своїх заяв сказав про те, що Росія повністю фінансувала ПВК «Вагнер». Це означає, що він фактично визнав, що фінансував терористичне угруповування?

Антон Павлушко: Фактично так і є. Думаю навіть, що в цьому випадку Путін сказав дещо більше, ніж хотів. Йому треба було якось виправдатися та показати яку силу вони придушили. Тому здуру він таке ляпнув. Тепер питання до західних партнерів, які вже давно обговорювали питання, про те чи визнавати «Вагнер» терористичною організацією. Тепер просто чекаємо, щоб та чи інша країна це зробила. І тоді Росія буде прямим спонсором тероризму. Тоді можна буде використати саме цю фразу Путіна проти нього.

Читайте також: Путін публічно зізнався в тероризмі — політичний експерт

Чи потрібні Лукашенку «вагнерівці»?

Антон Павлушко: Перше питання — хто тепер буде фінансувати ПВК «Вагнер»? Якщо раніше це робив російський бюджет, то хто зараз? Білоруський? А звідки у них гроші на це? Я думаю,  що їх буде фінансувати Росія. Тепер Лукашенко має у себе в країні чужу, незрозумілу армію. Але знову ж таки — ми не знаємо скільки їх там буде.

Може так бути, що за декілька місяців Путін прийде до Пригожина з такою пропозицією «може нумо знімати Лукашенка твоїми силами? Після цього ми тебе повністю виправдаємо в Росії. І ти зможеш повернутися». Чи може Пригожин піти на ще один заколот, але цього разу вже проти Лукашенка? Може, і може. Можливо, так і буде. Мені здається, тепер Лукашенку треба буде набирати ще більше власних силовиків, щоб вони спостерігали за «вагнерівцями», щоб цього сценарію не сталося. Для Білорусі це подвійна проблема. Але вона для них з’явилася не сьогодні, насправді.

• Білорусь, так чи інакше, — сателіт Росії. Тепер, з неофіційною військовою базою росіян, ще більше. Лукашенко хороших виходів вже давно не має.

«Вагнерівці» мають досвід штурмів. Українських міст в тому числі. На ці штурми треба ж мати амуніцію. Її їм завжди давала російська армія. Хто їм це буде давати в Білорусі — незрозуміло. Вони звичайно можуть почати заколот проти білоруської армії. Треба, щоб їм вистачило на це ресурсів. Крім того, ми не знаємо хто саме з «вагнерівців» опиниться в Білорусі: недосвічені «зеки» чи професійні військові. Від цього залежить яка буде картина. Зараз нічого не зрозуміло. Треба спостерігати.

Слухайте також: Максимум, ким може бути Пригожин у Білорусі, — VIP-охоронцем у Лукашенка — військовий експерт 

Відставки у РФ

Тетяна Трощинська: Чи має Путін політичну волю, чи потребу робити відставки через «переворот» Пригожина?

Антон Павлушко: Я думаю, що навіть якщо якісь відставки й будуть, то Путін навряд чи прийматиме подібні рішення на другий день після заколоту. Якщо зараз показово замінити, наприклад, Шойгу, то це буде визнання своєї помилки. Або визнання того, що щось таки під тим заколотом було. Тому якщо якісь зміни й будуть, то вони будуть не сильно явні. Можливо, будуть відсторонення одних генералів із заміною на інших. Але прям щось такого плану, як зняти Шойгу і поставити одразу на його місце Дюміна — це навряд чи. Може, пізніше, коли ситуація забудеться в пресі.

• Ми ж не знаємо, хто конкретно стояв за цим заколотом. Дюмін, Кадиров чи сам Пригожин. Чи сам Путін? Дуже багато незрозумілого. Ми дізнаємось про це. Але точно не зараз. Може, за декілька років.

Чи розгубився Путін?

Антон Павлушко: Ми вперше побачили Путіна в новій ролі. Якщо до того він 20 років вибудовував собі роль альфа самця, мачо-полковника ФСБ, який ніколи не буде домовлятися з терористами, який буде їх «мочити в сортирі», то зараз виявляється, що йому доводиться якось із кимось домовлятися. З якимось Пригожиним. Іти на якісь поступки.

• Поступки точно були. Бо те, що Пригожина не знищили, означає, що вони все-таки домовлялися.

Зараз виглядає так, що в принципі певною мірою Пригожина можна вважати переможцем цих перегонів. Путіна, якому доводиться йти на поступки, ми ще не бачили. Думаю, багато росіяни цьому здивувалися. Вони не звикли бачити свого президента таким. Та і сам Путін до цього не звик. Поки що. Хоча доведеться звикати до таких позицій.

Нагадаємо, що 24 червня ватажок ПВК «Вагнер» Євген Пригожин оголосив демарш проти російського військового керівництва, зокрема проти міністра оборони РФ Сергія Шойгу і начальника генерального штабу Валерій Герасимова.

За його словами, Шойгу прилітав у Ростов-на-Дону, де особисто провів операцію зі знищення «вагнерівців».

Згодом ПВК «Вагнер» встановила контроль над військовими об’єктами у Ростові-на-Дону. Пригожин заявив про намір дійти до Москви.

Генпрокуратура РФ повідомила, що проти Пригожина порушили справу про організацію збройного заколоту.

Сам Путін назвав дії Пригожина й «вагнерівців» військовим заколотом і ударом у спину. Він також запевнив, що війська РФ отримали наказ про «нейтралізацію заколотників».

 Проте вже ввечері, 24 червня Євген Пригожин заявив про повернення найманців до польових таборів та припинення так званого «маршу справедливості» на Москву.

Прессекретар президента РФ Путіна Пєсков згодом підтвердив домовленості із Пригожиним, повідомивши, що кримінальні справи щодо нього та його найманців закриють.

Під час так званого «маршу справедливості» бойовики «Вагнера» знищили кілька одиниць військової техніки армії РФ, у тому числі вертольоти та літак разом з екіпажами, а також зайняли кілька адміністративних будівель, зокрема у Ростові-на-Дону, та знищили щонайменше одну нафтобазу.

У ISW розповіли, як військовий заколот Пригожина вплинув на фронт в Україні.

«Те, що сталося 24 червня, було найбільшим приниженням Путіна за весь останній час», — сказав в ефірі ГР Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив».

Тим часом Олександр Лукашенко сподівається за допомогою переходу найманців із ПВК «Вагнера», після спроби влаштувати переворот у РФ, посилити власну армію, а також врівноважити кампанію Кремля через «Союзну державу» поглинути РБ. Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що Лукашенко, ймовірно, прагне встановити жорсткий контроль над будь-якими силами «вагнерівців», які прямують до Білорусі.

Читайте також: Протистояння буде тільки набирати оберти: військово-політичний оглядач про наслідки військового заколоту Пригожина

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS