Дані були зібрані у 21 місті України (Київ та усі обласні центри, де безпекова ситуація дозволяла провести дослідження) з 21 квітня по 22 травня 2023 року. Вибірка складалася з 16 800 постійних жителів 21 міст, віком від 18 років. Для забезпечення репрезентативності вибірки було опитано по 800 респондентів у кожному місті незалежно від чисельності населення.
Майкл Дракмен: Міжнародний республіканський інститут (IRI Ukraine) почав досліджувати питання місцевого самоврядування невдовзі після Євромайдану, зокрема, з метою підтримки реформи децентралізації, що відбувалась в Україні. Ми хотіли мати інструмент, що допомагає не лише визначити ставлення людей до реформ, а й також мати уявлення, чи вони розуміють реформи. Це для того, щоб допомогти уряду розповідати про зміни — а їх відбувалось багато.
Цьогорічне дослідження — вже восьме. На жаль, торік влаштувати дослідження не вдалось, через повномасштабне російське вторгнення.
Зазвичай дослідження проводили щороку в лютому-березні. Але цього року саме в цей час люди переживали блекаути. Ми не хотіли отримати відповіді населення, яке виснажене та обурене (за зрозумілими причинами). Тому ми почекали. Ми хотіли отримати уявлення про те, як українці насправді ставляться до цілої низки питань.
Ми дуже хотіли також отримати уявлення про настрої у Херсоні. На жаль, через безпекову ситуацію ми так і не змогли цього зробити. І це приклад того, як російська агресія впливає на соціологічні дослідження.
Майкл Дракмен: В усіх обласних центрах опитувані висловили високу підтримку євроінтеграції, підтримку членству в НАТО, відчуття, що Україна має світле майбутнє. Це ми бачимо і за результатами інших загальноукраїнських опитувань.
І здивували все ж кілька результатів. Наприклад, поважний рівень підтримки міських голів та міських рад — навіть після такої зими, як ми пережили. Згадаймо, що багатьох міських голів, багато міськрад звинувачували в незручних графіках відімкнення електроенергії, а також у незадовільних муніципальних послугах. І з усім тим ми засвідчили високий рівень довіри українців до органів місцевого самоврядування. Це означає, що попри всі проблеми люди в Україні визнають і цінують, що їм надають послуги. До того, в багатьох випадках місцеві вважають, що, наприклад, покращилось збирання відходів і навіть постачання електрики. Воно, може, насправді і не так, але сприйняття в людей таке. Можливо, нині краще цінують сам факт надання певної комунальної послуги.
Ще дещо здивувало. Хоча, може, не таке воно й дивне для тих, хто спостерігав за Україною впродовж багатьох років. За нечисленними винятками, стрибнув рівень підтримки європейської інтеграції. Від приблизно 55% до понад 80%. Окрім Одеси. Одеса, до речі, залишається нетиповим містом за кількома ключовими показниками цього дослідження.
Майкл Дракмен: У цьому дослідженні ми також запитували мешканок і мешканців міст — чи мають вони намір залишатись у своїх містах. 92% в 21 обласному центрі відповіли, що мають намір залишитись. Ми також запитували — а в разі погіршення становища в перебігу війни чи ці люди мають намір виїхати зі своїх міст. І в усіх обласних центрах більшість відповіли, що і в цьому випадку залишаться у своїх містах. Наступним найчастішим вибором у разі погіршення ситуації було — вступити до лав Збройних сил України.
І ще ми знаємо з інших опитувань, що їх проводив Міжнародний республіканський інститут, що коли запитуєш внутрішньо переміщених людей (а це, переважно, в Західній Україні), за яких умов вони будуть готові поїхати додому, на першому місці питання безпеки. Отже, найперша умова — це перемога у війні. І ми припускаємо, що таке ж ставлення й у тих, хто виїхав з України.
Майкл Дракмен: Ми бачимо, що в питанні «Хто має визначати пріоритети в відбудові?» люди ставлять на перше місце — громади. Люди також зауважують, що такі рішення мають бути ухвалені через місцеві опитування чи громадські слухання. На другому місці — органи місцевого самоврядування, як такі, що мають визначити пріоритети.
Коли ми запитуємо «Хто має забезпечити фінансування відбудови України?», на першому місці відповідь — Росія. Такі дані нашого опитування з лютого цього року. «За російські гроші має відбуватись відбудова України» — найпоширеніша відповідь. Українці висловлюють побоювання щодо можливої корупції та зловживань у питанні відбудови та грошей на неї, тому прагнуть бачити міжнародний контроль — організацій чи фінансових установ.
Майкл Дракмен: Коли ми питали про можливі варіанти переговорів з метою закінчення війни, у квітні 2022 понад 50% називали неодмінною умовою — повернення всіх українських територій. Цієї весни число таких відповідей перевищило 70%. Отже, ми бачимо, що ставлення українців стає жорсткішим. А варіанти — повернути все, окрім Криму, чи все, окрім окупованої частини Донбасу, чи повернутися на лінію розмежування до 24 лютого — число прихильників таких варіантів зменшилось. Отже, громадська думка в Україні в цьому питанні насправді тепер міцніша.
За опитуванням, на початок лютого 2022 року кожен 10-й українець був готовий іти в армію. Про це в ефірі Громадського радіо розповів Петро Бурковський, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.
За результатами дослідження, проведеного впродовж 21-23 жовтня 2022 року Київським міжнародним інститутом соціології, 86% опитаних українців були за те, що потрібно продовжувати давати збройну відсіч російській агресії та не погоджуватися на перемовини, навіть попри обстріли.
Скільки українців, станом на 22 лютого 2023 року, готові були до територіальних поступок Росії? В ефірі ГР розповідав Антон Грушецький, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології.
За даними дослідження, на червень 2023 року, 84% українців проти жодних територіальних поступок. І лише 10% — готові на певні поступки. З травня 2022 року цей показник практично не змінюється.
Читайте також: Чи потрібні українцям опитування про ставлення до росіян? Думка Максима Яковлєва
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS