Україна може втратити статус «житниці Європи» через цю війну — кандидатка біологічних наук

Катерина Шаванова: Вплив на ґрунт особливо важливий тим, що він буде з нами багато років. Якщо втрати врожаю — це короткострокова перспектива, то вплив на ґрунт — це дуже складно. Ми говоримо, що у нас найкращий чорнозем у світі і ми «житниця Європи». Але, на жаль, ми можемо втратити цей статус. Відновленням треба займатися вже зараз.

У ґрунті важливо все. Фізична структура, наприклад, зараз дуже страждає через важку техніку, яка його придавлює. Це можна виправити. Хоча і складно.

• Вирви, наприклад, руйнують структуру ґрунту. Він має йти шарами. Якщо вирву після вибуху снаряда просто засипати, ця структура буде порушена.

Хімічне забруднення виправити складніше. Воно дуже важке, бо різноманітне. Це і паливо, і уламки, і снаряди. Під впливом фізичних і хімічних чинників сильно змінюється мікробіота. Що дуже погано для здоров’я ґрунту.

• Чорноземи — це такий потужний ґрунт, який може абсорбувати дуже багато.

Що може втішити у цій ситуації? Ми маємо великий досвід відновлення земель. Як в Україні, так і у світі. Ми не перша країна, де велися та ведуться бойові дії. Будемо виконувати настанови, які є: зонування території та продукцію, наприклад.

---

Слухайте також: 104 роки недостатньо для відновлення ґрунту після війни — еколог про досвід Франції

---

Проблеми сільського господарства під час війни

Катерина Шаванова: Величезна проблема — мінування земель. Навіть ті ділянки, які вже розміновані, бувають небезпечними.

Жодний фермер не скаже про кількість врожаю, поки все не буде зібрано, пораховано та сховано в бункер. І це ще одна проблема. Зараз росіяни атакують саме ці бункери та сховища зерна. Ми можемо зібрати хороший врожай, який буде знищено російськими ракетами.

Логістика. Зерновий коридор, який не працює.

• 60 тисяч зерна 2 місяці чекали черги, і так і не дочекалися. Корабель так і не зайшов. Коли ламається виробництво та логістика, ламається все. Ми розуміємо, що відновити це буде вкрай важко.

Мені, як вченій, дуже важко слухати якісь поради, які починаються словом «просто». «Треба просто зробити». Якби щось було зробити так просто, це б уже зробили. Ми не маємо простих рішень. Ні про вирощування, ні про продаж, ні про логістику. Кожна країна впливає на світовий ринок. У США неврожай та посуха — ціни починають рости. В Аргентині, Бразилії щось сталося — ціни починають рости. У нас війна — ціни ростуть. У всьому світі.

• Простих рішень немає. Але навіть попри війну, аграрний сектор стрімко розвивається.

Чи завжди доцільне швидке реагування?

Катерина Шаванова: Важкість наслідків залежить від оперативності реагування. Наприклад, після підриву Каховської ГЕС перші досліджувальні експедиції одразу поїхали з’ясовувати ситуацію. Але є нюанс — вони змогли зробити дослідження лише на підконтрольній Україні території. А постраждало ж багато окупованих земель. Туди доступу ми не маємо. І, на жаль, швидко цього зробити не можемо.

Відновлення Каховської ГЕС не означає її відбудову. Треба згадати, що Каховська ГЕС була побудована в 50-ті роки XX сторіччя. Це була дуже стара споруда. Взагалі було багато дискусій щодо того, чи треба робити ці водосховища на Дніпрі. Ми отримали це у спадок. Жили з ним.

Зараз ми втратили Каховське водосховище. І отут швидкі рішення не означають хаотичні та спонтанні. Я, наприклад, бачила, що вже прийнятий проєкт на інвестиції величезних грошей у відбудову Каховської ГЕС. І ось тут хочеться кричати: «Зупиніться!».

• Швидке реагування означає, що мають бути створенні експертні групи науковців, фахівців. Вони мають вирішити, чи потрібно нам відновлювати Каховську ГЕС і водосховище.

Що це дасть? Чи доцільно це? Нам треба говорити з бізнесом. Тому що водосховище — це не лише про сільське господарство. Все це треба обговорювати. А не оголошувати тендери та будувати плани.

Зараз треба запускати моніторингові системи, лабораторії, які можуть проводити аналізи забруднень. Зараз трохи панічно кажуть «будуть забруднені величезні території». Наскільки вони будуть забруднені? Чи це перевищить поріг допустимих забруднень?

• Має бути створено експертне середовище, яке і може вирішити, чи відбудовувати нам Каховську ГЕС.

---

Про підрив Каховської ГЕС та його наслідки

У ніч на 6 червня російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС. Внаслідок підриву машинної зали зсередини Каховську ГЕС зруйновано. Станція відновленню не підлягає.

У розвідці зазначили, що окупанти двічі мінували Каховську ГЕС перед тим, як її підірвати 6 червня.

В «Укргідроенерго» повідомили, що відбудова Каховської ГЕС коштуватиме до 1 мільярда доларів і триватиме 5 років, якщо працювати 24/7.

Станом на 3 липня 2023 року масштаби збитків, завданих підривом російськими окупантами Каховської ГЕС, оцінюють в 1,5 мільярдів доларів.

Екоцид

Унаслідок підриву Каховської ГЕС знищено машинний зал, у якому було 450 тонн технічного мазуту. 150 тонн мазуту одразу потрапили у річку Дніпро. Україна порушила справу за статтею про екоцид через підрив Каховської ГЕС. Водночас зросла мінна небезпека.

Через затоплення зоопарку «Казкова діброва» у Новій Каховці загинули майже 300 тварин.

Зоолог Михайло Русін в ефірі Громадського радіо сказав, що якщо затопить Олешківські піски, то зникнуть мишівки степові, які жили лише там.

Мета підриву

Заступниця міністра оборони Ганна Маляр висловила думку, що росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС, зокрема, щоб інформаційно перемістити акценти з поразки на Бахмутському напрямку.

Унаслідок підриву Каховської ГЕС російські окупанти підтопили й свої позиції , їм зараз доводиться відходити, зазначив військовий експерт Олексій Гетьман в ефірі ГР.

---

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS