Саміт Росія-Африка. Фото: REUTERS
Гість — професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.
Олексій Гарань: Всі країни Африки, безумовно, зацікавлені в тому, щоб була відновлена зернова угода. На жаль, якщо ми говоримо про те, як була прописана остаточна декларація саміту, то там про це було згадано в обтічних словах. Тобто були фрази типу «порушені ланцюжки постачання» тощо, але прямо про війну в Україні не говорилися.
Африканські країни, які там були, теж будуть говорити, що вони поїхали, бо у них багатополярна дипломатія тощо. Тобто це пропагандистські речі. Про це говорилось задовго до цього саміту, коли ми ще не знали, скільки країн приїде, скільки представників буде на найвищому рівні. Але було абсолютно зрозуміло, що Росія буде це використовувати з пропагандистської точки зору, показувати, що Путін не є в ізоляції, що Африка його підтримує, а Путін підтримує Африку.
Читайте також: «Якби Росія хотіла допомогти Африці, вона б не підірвала Каховську ГЕС» — Олександр Леонов
Олексій Гарань: В Африці зараз 54 усіма визнані країни. На минулому саміті Росія-Африка були всі 54 країни. З них 45 були представлені главами держав та урядів. Цього разу приїхали лише 16 глав держав. Дехто каже 17, бо є глави перехідних урядів. А також приїхало четверо прем’єр-міністрів. Сумарно виходить 21 глава держави або уряду. 21 з 49, а інші всі були представлені на рівні міністрів закордонних справ, ще якихось міністрів, дехто навіть на рівні послів був. Тобто на саміті Росія-Африка у складі учасників було вдвічі менше глав країн, ніж минулого разу.
До того ж якщо ми візьмемо, наприклад, таку важливу країну як Ангола, яка традиційно була союзником спочатку Радянського Союзу, а потім Росії, то вона направила міністра закордонних справ.
З великих країн, які не були представлені на рівні президента, це, наприклад, Демократична Республіка Конго, яка, до речі, голосує в ООН за територіальну цілісність України.
Читайте також: Солдати Республіки Нігер в ефірі національного телебачення оголосили про переворот
Ботсвана — дуже важлива демократична країна, яка теж підтримує позицію України. Якщо говорити про Кенію, то там президент прямо сказав, що його країна не приїжджатиме на саміт, тому що порушені принципи міжнародного права, йде війна в Україні, не можливо знайти спільну мову. Кенія, до речі, це важковаговик в східній Африці. Ліберія — це країна, яка є членами Кримської платформи. Тобто в Африці дві країни є членами Кримської платформи: Ліберія і Нігер.
З цієї частини країн теж приїжджали делегації, це вписується в африканську концепцію багатополярності. Але одна річ, коли люди зустрічаються, тиснуть руки, обмінюються люб’язностями, посмішками. А далі, що за тим криється?
Якщо ми подивимося на голосування африканських країн в ООН, то Росію під час цього підтримали від нуля до трьох країн. Це Еритрея, Малі й Центральноафриканська Республіка, тобто військові диктатури.
Олексій Гарань: Ми не маємо недооцінювати ту роль, яку Росія грає в Африці, через дестабілізацію, військові контакти, підтримку диктатур і корупцію. Росія має гроші також для того, щоб створювати стипендії для африканських студентів і запрошувати їх, зокрема, в Університет Патріса Лумумби.
Чим Україна відповідає? Наші ресурси менші, але ми активізувалися. Уже було три візити міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до Африки, і у нас є слово правди. Я думаю, це дуже важливо, тільки треба це доносити.
Ми маємо бути реалістами, у нас менше ресурсів. Тому ми маємо використовувати й ресурси, й наших союзників, і ті країни в Африці, з якими у нас склалися хороші стосунки. Ми маємо доводити нашу позицію на різних рівнях. Це не може робити тільки уряд, це мають робити й експерти, й організації із захисту прав людини тощо.
Читайте також: Не в усіх країнах Африки є демократія, і Росія цим користується — Олексій Гарань
Олексій Гарань: У жовтні минулого року у складі української делегації до Африки приїжджав Жан Беленюк, у нього була футболка з написом «I’m Afro-Ukrainian». Я думаю, це дуже добре. Також варто взяти до уваги наш гурт TVORCHI — по всій Африці йшло, що соліст групи – афроукраїнець.
У багатьох країнах мусульмани — меншість, але це дуже важливо. Треба їм розповідати про війну, вони розуміють це. У них є свій тероризм, наприклад, в Нігерії чи Сомалі. Вони розуміють, що це таке — зовнішня агресія. Ми маємо їм розповідати про страждання й українських мусульман, й кримських татар. Тому я сподіваюсь, що вже активізувалася наша державна дипломатія. Також сподіваюсь, що на громадському рівні теж будуть розвиватися наші зв’язки.
Безумовно, треба розвивати зв’язки з університетами. Ми, на жаль, через війну втратили дуже багато африканських студентів. У нас особливо багато було їх в медичних вишах. Ми розуміємо, що щось можна перенести в онлайн, але медицину в онлайн не переведеш. Тому так, є реальні проблеми, безумовно. Росія намагається на цьому грати, але нам варто робити своє.
Читайте також: Путін у зовнішньополітичному сенсі перебуває в напівізоляції — Магда
27-28 липня у Санкт-Петербурзі відбувся другий саміт Росія-Африка.
На саміті російський президент Володимир Путін заявив, що Росія готова замінити українське зерно й безплатно доставити по 25-50 тисяч тонн продукції Буркіна-Фасо, Зімбабве, Малі, Сомалі, ЦАР та Еритреї.
Водночас, як повідомляє Politico, Африканський Союз закликав негайно відновити Чорноморську зернову ініціативу за посередництва ООН. Цю заяву в інтерв’ю російському державному інформаційному агентству «РИА Новости» озвучив президент Коморських островів Азалі Ассумані, який також очолює Африканський Союз.
Також під час саміту до відновлення «зернової угоди» закликав президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса. Він, реагуючи на слова про безплатне зерно для деяких країн, зазначив, що представники африканських країн прибули на саміт не для того, щоб просити «дари» для Африки. Ці слова опублікував сайт Кремля.
Як повідомлялося, 17 липня прессекретар російського президента Путіна Дмитро Пєсков заявив про припинення дії зернової угоди.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS