Путін у зовнішньополітичному сенсі перебуває в напівізоляції — Магда

Чи потрібен Україні День державності?

Тетяна Трощинська: За півтора року війни чи стала українська державність більш сталою та ціннісною?

Євген Магда: З одного боку, все, що відбувається в Україні після відновлення державності 24 серпня 1991 року, це жнива врожаю бездержавності. На жаль. Ми не можемо змінити те, що було створено століттями до нас. З іншого боку, починаючи з 24 лютого 2022 року мільйони громадян України довели зі зброєю в руках і як волонтери, що Україна їм небайдужа. Вони наповнюють слово «державність» своїми долями. В багатьох випадках — посмертно. Такі реалії найбільшої у ХХІ столітті війни. Ми не можемо цього уникнути. Але маємо про це говорити.

Мені зрозумілий штучний характер Дня державності. Пам’ятаю, як в цей день до Києва приїжджав Путін. Його чекав Янукович, доки той поспілкується з Медведчуком. Це було всього 10 років тому. Подумайте. Який шлях ми всі пройшли за 10 років. Цей шлях належить кожному з нас.

• Ми не маємо жити в пласкій державі. Вона має бути об’ємною. Цими об’ємностями можуть бути різні речі. Це не означає, що кожен день має бути святом. Але в умовах війни держава не може дозволити собі говорити про те, що День державності зайвий.

Три події тижня для Євгена Магди

Євген Магда: Перша подія — засідання Ради Україна-НАТО. Я б сказав, що це тест на розчарування. Ті, хто думав, що одразу в Україну прилетить вся королівська кіннота, переконалися, що цього не буде. Ця війна буде виграна суто громадянами України за допомогою добровольців з інших країн, які вирішили стати бійцями ЗСУ. А також, звісно, завдяки матеріальній, фінансовій та військово-технічній допомозі наших союзників.

Друга подія. Ситуація навколо Ольги Харлан, яка стала найпопулярнішою людиною в Україні та уособленням української гідності. Це прекрасний вчинок. Ольга дала урок гідності багатьом, в тому числі й чиновникам від спорту. Я б дуже хотів, щоб її колежанки по команді підтримали її своїми результатами.

---

Читайте також: Якщо не будемо приїжджати, то зникнемо з інфополя — Годунова про змагання з росіянами

---

Третя подія. Відставка пана Ткаченка. Трагікомічна ситуація. Коли спочатку президент офіційно доручає прем’єру шукати нового міністра. Той оперативно приносить заяву на відставку. Потім на профільному комітеті щось пішло не так. Відставку Ткаченка не підтримали. А в сесійній залі все пішло так — 321 голос «за». Мазохізм у сфері державної політики мені видається не зовсім доцільним і потрібним зараз.

Депутат Арістов. Що сталося?

Євген Магда: Не хочеться шукати конспірологічних версій. Але я історик за освітою. Чесно кажучи, не можу пригадати, щоб в історії були випадки, коли під час широкомасштабної війни парламентарій (член правлячої партії та профільного Комітету з питань нацбезпеки оборони та розвідки) поїхав кудись за океан на відпочинок. Після ситуації з Петром Порошенком, свого часу, я б взагалі на місці представників нашого політикуму на Мальдіви ні ногою. Одразу виникає аналогія — Мальдіви — це погано.

Історія з Юрієм Арістовим продемонструвала те, про що я говорив — століття бездержавності не дозволяють нам, як в пробірці, вирощувати парламентаріїв, державних діячів, міністрів, які спроможні одразу вести Україну за собою. Їх немає. Не тому, що Україна погана.

Коли ми не мали можливості пройти багато випробувань в межах власної державності, ми цього не зробили. Зараз нас історія за це карає. Чи дає можливість на своєрідне перескладання екзамену тим, що ми в умовах широкомасштабної війни з Росією, опинилися на чолі з таким політичним істеблішментом. Ми ж самі його обрали 4 роки тому.

• Наша новітня політична історія дозволяє говорити, що українці легше роблять революції, ніж якісно голосують на виборах. Ми живемо в країні трьох революцій: 1990 року, 2004 року, 2013-2014 років. Три революції за 25 років — це не показник демократії та демократичності.

---

Читайте також: Через 9 років після Революції Гідності битва за нашу незалежність триває — Зеленський

---

Західні медіа

Євген Магда: У цьому питанні я б виділив два аспекти.

Перший аспект. Західні ЗМІ нам нічого не зобов’язані. Маю на увазі під яким кутом показувати нашу війну. Деякі наші громадяни все ще живуть в парадигмі радянської пропаганди стосовно радянсько-німецької війни, де було все очевидно. Тут наші, а тут німці. Те, що радянська пропаганда десятки років через фільми, книжки, вистави тощо вбивало в наші голови, все ще існує. Західні медіа і тоді писали різні цікаві речі.

Наприклад, книжка американського журналіста Вільяма Ширера «Злет і падіння Третього рейху». Вона була видана ще в часи Радянського союзу. Ширер був американським кореспондентом в нацистському Берліні. Він бачив що і як відбувалося там. Це до того, що журналіст очевидно залежить від того, куди потрапить і які джерела інформації має.

• Те, що українсько-російська війна перебуває в центрі уваги вже понад 17 місяців — об’єктивний і реальний факт.

Другий аспект. Український контрнаступ, про який так багато говорили, так чи інакше перетворився на самостійний інформаційний продукт. Він живе своїм власним життям. На нього не можна не реагувати. Західні ЗМІ, реагуючи на наш контрнаступ, демонструють зацікавленість і повагу до українського народу. Тема інформаційного образу Валерія Залужного в російсько-українській війні після завершення стане темою наукових досліджень, книжок тощо. Два його великих інтерв’ю в західних виданнях вийшли дуже хорошими. Він точно стане об’єктом для досліджень.

Саміт Росія-Африка

Тетяна Трощинська: 17 із 54 країн відмовилися їхати в Петербург на саміт Росія-Африка. Пам’ятаємо, що приблизно рік тому таку подію мало б хто пропустив. Путін стає токсичним?

Євген Магда: Назву ще одну цифру. Росія списала 23 млрд доларів боргів африканським країнам. Це свідчить про те, що Росії доводиться підтримувати лояльність тих, хто залишився. Станом на сьогодні, Росії немає що показати на цьому саміті. Вчора Путін довго чекав на президента Єгипту, наприклад. Навіть якщо це помилка у графіках або щось інше. Раніше б цього не допустили. І це теж певний сигнал.

• Путін у зовнішньополітичному сенсі перебуває в напівізоляції на території найбільшої держави світу.

---

Читайте також: НАТО надало нам не безпекові гарантії, а гарантії допомоги — Портников

---

Як повідомлялося, рада Україна-НАТО під час зустрічі в середу рішуче засудила рішення Росії вийти з Чорноморської зернової угоди.

Зазначається, що члени Альянсу відзначили, що нова зона попередження Росії в Чорному морі, у межах виключної економічної зони Болгарії, створила нові ризики, а також серйозні перешкоди для свободи судноплавства. Також вказується, що НАТО та члени Альянсу посилюють спостереження та розвідку в Чорноморському регіоні, зокрема за допомогою морських патрульних літаків і безпілотників.

Що передувало.

17 липня прессекретар російського президента Путіна Дмитро Пєсков заявив про припинення дії зернової угоди. Водночас він зазначив, що позиці РФ щодо зернової угоди «була заявлена ще до атаки на Кримський міст, цей теракт на неї не вплине».

Україна звернулась до Туреччини та ООН із пропозицією продовжити функціонування «зернового коридору» в межах Чорноморської зернової ініціативи без Росії, яка вийшла з домовленостей.

Останнє судно в рамках укладеної за посередництва ООН угоди, яка дозволяє безпечно експортувати українське зерно, вийшло з Одеського порту напередодні вранці перед закінченням терміну продовження угоди 17 липня.

Чорноморська зернова угода була укладена в липні 2022 року. Задля цього було підписано два документи: за участю ООН, Туреччини та України й окремо — ООН, Туреччини й Росії. Путін неодноразово погрожував не продовжувати угоду, вимагаючи зняття санкцій та перешкод для російського експорту.

Згодом міністерство оборони РФ оголосило деякі райони у північно-західній та південно-східній частинах міжнародних вод Чорного моря «небезпечними для судноплавства». З 20 липня «судна, що прямують Чорним морем до портів України, розглядатимуть як перевізники вантажів військового призначення», завили окупанти.

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS