Рефат Чубаров
Ми повертаємось до латиниці, а не переходимо на неї: Рефат Чубаров про кримськотатарський правопис
В Україні створять правопис кримськотатарської мови. Чому це важливо зробити та як його використовуватимуть? Пояснює Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу.
Ведучі1
Гості1
За рішенням Кабміну, для кримськотатарської мови розроблять правопис з використанням алфавіту на основі латинської графіки. Про це повідомили на сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Рефат Чубаров: Писемність кримських татар здавна використовувала ту графіку, яку ми називаємо арабською. Це графіка, якою написаний Коран, священна книга. Це було до 20-х років XX століття. Пізніше вирішили перевести писемність кримськотатарського народу на латиницю. Кримські татари використовували її до кінця 30-х років XX століття. Тоді багато народів здійснили цей перехід. Якщо говорити про тюркські народи на теренах СРСР, то це азербайджанці, узбеки, казахи. Але потім Сталіну захотілося, щоб в СРСР усі були однакові, тож усіх примусово перевели на кирилицю.
- Правильно сказати, що ми повертаємось до латинки, а не переходимо на неї.
Правопис кримськотатарської мови
Рефат Чубаров: Правопис кримськотатарської мови є. Але цей правопис відображав специфіку визначень звуків тими чи іншими буквами, порядок поєднання цих букв для передавання на письмі звукового образу. Й усе це було пов’язане з кирилицею. Повернення до латиниці не буде кардинально міняти правила. Але є особливості. Наприклад, у частині про орфографію та про букви.
У кожній мові є особливі звуки, які потрібно окремо визначити буквами, якими вони передаються. Не можна взяти інший алфавіт і покласти на ту чи іншу мову. Якщо не вводилися нові букви, треба якимось чином показати, як вони можуть поєднуватися для передачі характерних звуків. Все це передбачає підготовку нового правопису.
- Ми не починаємо на рівному місці. Ми продовжуємо від тих правил, які у нас були.
У 2011 році ми проводили таку роботу на ініціативному рівні. Була створена робоча група з провідних фахівців кримськотатарської філології, які підготували правопис латиницею. Тепер ми відштовхуємося від цієї роботи. Сподіваюся, протягом року зможемо надати на затвердження Кабінету міністрів України остаточно розроблений правопис кримськотатарської мови.
Остаточно схвалений правопис встановлює абсолютний еталон писемної літературної мови. Він є базою для тих, хто працює в освітній сфері. Але підручники вже готуються, пишуться. Правопис буде особливо важливим тоді, коли ми будемо створювати тлумачний словник кримськотатарської мови. Бо це має бути еталон.
- Схвалення правопису дуже важливе для освітнього напрямку, а саме навчальних посібників, словників, підручників.
Чи зараз є можливість у кримськотатарських дітей вивчати рідну мову?
Рефат Чубаров: Тут є великі проблеми. Умови ускладнюють наше життя. Закон дозволяє це. Є стаття №7 Закону України про освіту. В ній дуже чітко говориться, що корінні народи мають право організовувати навчальний процес рідною мовою. У Криму зараз, зрозуміло, є повна протидія цьому. Росія не дозволяє навчання мовами корінних народів.
- В Україні формальні умови для навчання кримськотатарською мовою є. Але втілити їх практично — дуже важко. Складнощі в кількості дітей, вчителів.
У Києві ми мали недільну школу, де навчалися понад 100 кримськотатарських дітей. У суботу та неділю батьки привозили їх для навчання кримськотатарською. Викладання у школі було за 5 напрямками, серед яких — кримськотатарська мова та література, історія Криму тощо. Ця школа продовжує своє існування, але наразі в Туреччині в онлайн і офлайн режимах.
Читайте також: Нав’язаний Московією стереотип, що «кримські татари прийшли на півострів у 13 ст», ширився роками — історикиня
Ідентичність і мова
Рефат Чубаров: Це дуже схоже на ситуацію з українцями, які на початку XX століття, перед Другою світовою війною та після неї, були вимушені покинути свою Батьківщину, але намагалися зберегти свою ідентичність. Середовище намагалося їх деформувати, а вони зберігали свою українськість. Робиться це, в першу чергу, через мову. Бо збереження мови — це основа збереження будь-яких ідентичностей. Зробити це не просто. На це потрібні величезні зусилля.
- Якщо людина втрачає мову, вона втрачає ідентичність.
Єлизавета Цареградська: Ми вже розуміємо важливість ідентичності та мови. Тому я так вболіваю, аби кримські татари мали свої школи, і не одну.
Рефат Чубаров: Єдина гарантія того, щоб ми збереглися з мовою та мали всі можливості відродитися — це звільнення Криму. Бо все це має бути на своїй рідній землі.
Читайте також: Крим є колискою трьох корінних народів, і ми як держава несемо відповідальність за їхнє майбутнє — Чубаров
Нагадаємо, у вересні 2021 року уряд України затвердив латинську абетку для кримськотатарської мови. На латинку планували перейти до 2025 року. Як зазначив тоді Осман Пашаєв, журналіст та колишній викладач кримськотатарської мови, цей процес почався майже 30 років тому. У 1991-1992 році Курултай, а потім і Верховна Рада Криму ухвалювали рішення про перехід кримськотатарської мови на латинську абетку.
Торік у лютому з нагоди Міжнародного дня рідної мови громадська ініціатива «Nefes» провела четвертий щорічний онлайн-диктант з кримськотатарської мови.
Тоді його присвятили усім політичним ув’язненим і незаконно переслідуваним РФ у тимчасово окупованому Криму: Наріману Джелялу, Асану Ахтему та Азізу Ахтему, які з вересня 2021 року незаконно ув’язнені окупаційною владою Криму.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
