Фото з відкритих джерел.
Михайло Ратушний: У Сербії немає великої української громади. Там є 5 тисяч громадян Сербії, які визнають себе українцями, і 15 тисяч, які не визнають себе українцями, а визнають себе русинами, вважаючи, що русини — це окремий народ. Це статистика Міністерства Юстиції Сербської Республіки.
Сербія завжди себе індентифіковувала більше до Росії. Це був такий «балканско-русский мир», Балкансько-Російська імперія. Ці зв’язки лишилися, але ще до того додався «Газпром». «Газпром» — це дуже ефективна зброя Путіна, яка працює навіть краще, ніж їхні ракети та автомати. У 2008 році Сербія продала «Газпрому» за зниженими цінами нафтопереробний завод. Його вартість була 3 мільярди доларів, а проданий він був за 400 мільйонів. Там дуже впливові російські гроші.
Читайте також: Російська система розвалиться, щойно путінський режим дійде до кінця — Володимир Огризко
Михайло Ратушний: Сербський уряд не дуже сильно підтримує українську громаду. Насправді, на відміну від інших держав, у Сербії це не прийнято. Я думаю, що проблеми української громади — це проблеми української влади. Тому що всі держави працюють, допомагаючи етнічним меншинам. Україна не допомагала і не допомагає українській національній меншині в Сербії. Так було і за Порошенка, так є і сьогодні. Саме тому і Белград не допомагає українській громаді. Сьогодні пояснюють, що немає грошей через війну.
У порівнянні з росіянами та русинами, яких дуже підтримують газпромівські гроші, українці не почувають себе так комфортно. Хоча наші кажуть, що звичайні люди з великою симпатією ставляться до українців і заявляють про солідарність до України.
Олег Климчук: Олександр Вучич заявив, що «Якщо Україна визнає незалежність Косова, то втратить все в один день». Деякі сербські політики та ЗМІ підхопили цю риторику. Тепер говорять про те, що варто буде переглянути політику щодо українських біженців аж до депортації. Хтось серед української громади про це говорить?
Михайло Ратушний: Немає таких розмов. Наші кажуть, що вустами президента Сербії говорять гроші «Газпрома». Вучич там зараз більше, ніж президент. Він там і уряд, і парламент, і ЗМІ. Це такий їхній Янукович. На рівні ж громадянського суспільства симпатії зараз ідуть більше до українського боку. Серби розуміють, що таке Росія, що таке Путін і як ті використовують їхню країну.
Олег Климчук: Як ви думаєте, якщо Україна визнає незалежність Косово, чи може Белград визнати російськими українські тимчасово окуповані території?
Михайло Ратушний: Я можу лише прогнозувати. Думаю, що так, враховуючи, що в Сербії працює «Russia today» і десятки мільйонів витрачаються на російську пропаганду. Хоча мені казали, що зараз ситуація потроху змінюється навіть у сербському офіціозі.
У сербів дуже болісні стосунки з Хорватією. Кілька днів тому була пам’ятна річниця боїв між сербами та хорватами за частину Югославії. Кажуть, що сербські ЗМІ довідалися, що Росія у той час успішно продавала свою зброю і сербам, і хорватам. Москалям все одно. Коли серби про це дізналися, це стало для них певною зрадою. Вони зрозуміли, що Росія їх використовувала і використовує у своєму протистоянні з Європою та Заходом.
Ми історично маємо симпатії до Хорватії. Часто проводяться аналогії між українським та хорватським народами. Але колишній мер Загреба та президент Хорватії зараз більші фанати Путіна, ніж серби. Зовнішня політика у таких імперій, як Російська, рухається повільно, але впевнено.
Читайте також: Косово і Сербія не зацікавлені в ескалації — Андрій Кришталь
Нагадаємо, у 2008 році Косово проголосило незалежність від Сербії, однак Белград її не визнає. У 2013 році Сербія і Косово підписали у Брюсселі угоду про нормалізацію відносин за посередництва ЄС.
Влітку 2022 року на кордоні між Косовом та Сербією сталися сутички, також лунали постріли. Зазначалося, що причиною цьому стали нові правила проїзду в Косово. Тоді рішення про впровадження нових правил відтермінували на 1 місяць. Президент Сербії Александр Вучич у зверненні до населення заявив, що косовська поліція вночі 31 липня 2022 року починає військову операцію проти сербів.
Сербія та частково визнане Косово змогли домовитися щодо перереєстрації документів та автомобільних номерних знаків. Через це відносини між країнами загострилися наприкінці липня 2022 року. Про це написав представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель у Twitter.
Наталія Іщенко, керівниця проєкту «Балканський оглядач», в ефірі ГР сказала, що у Сербії та Косові не буде масштабної війни, бо там стоять миротворчі сили НАТО.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS