Більше зруйнованого міста, ніж Лиман, я ще не бачив — журналіст

Гість — журналіст видання «Ґрати» Олексій Арунян.

Олексій Арунян: Лиман — це єдине місто Донецької області, яке було деокуповане з початку повномасштабного вторгнення. Це великий залізничний вузол, який має стратегічне значення, і розташований на перетині трьох областей. Через це за нього тривали запеклі бої. Скоро виповнюється рік із початку окупації Лимана. Наприкінці травня 2022 року він був окупований російськими військами, а наприкінці вересня — вже звільнений.

Інфраструктура і проблеми міста

Олексій Арунян: Два рази пройшов фронт через Лиман. Це впливає безпосередньо на те, як він зараз виглядає, як там живуть люди. Дуже важке враження після відвідання Лимана, тому що, чесно кажучи, більше зруйнованого міста, ніж Лиман, я ще не бачив. За оцінками мерії, місто пошкоджено на 85%. Якщо їздити чи ходити по вулицях, неможливо знайти жодного будинку без пошкоджень. Вони різного ступеню, але абсолютно всі будинки пошкоджені, це впливає на життя людей.

Лиман обстрілюється часто, там важко жити не лише через інфраструктуру, а також і через небезпеку. Найбільш, напевно, апокаліптична частина у південній частині, де висотна забудова, там жахливо виглядають всі ці 9-ти, 5-ти поверхівки. І нещодавно, десь місяць тому, туди прилетіла на подвір’я ракета С-300, і там в цих будинках ночували люди. В одному — жінка, якій 84 роки, і її донька, якій близько 40, в неї проблеми з хребтом, вона погано ходить, має інвалідність другої групи. Вони вижили, на щастя, але на їхні голови впала стеля. Їм довелося переїхати у підвал сусіднього будинку, тому що немає де жити.

Вони не здаються, виносять сміття з квартири. Ходять до ЖЕКу, просять, щоб їм полагодили цей дах, але там таких будинків дуже багато, велика черга. На ЖЕК це велике навантаження, невідомо, скільки люди в таких умовах проживуть.

Там ще деякі люди так само живуть у підвалах. Це підвали багатоповерхівок, бо в приватних зазвичай зберігають закрутки, і лише так використовують, а тут більш-менш виглядають приміщення, як підвали, але там немає свіжого повітря, немає сонця, сиро і холодно. Якщо тобі за 80 років, якщо є проблеми зі здоров’ям — то вони тільки посилюються.

Чому люди лишаються в Лимані

Вікторія Єрмолаєва: Чому люди залишаються жити в таких умовах, не евакуюються, не шукають якісь варіанти?

Олексій Арунян: Насправді влада вже рік закликає людей поїхати з Лимана. Коли підходили російські війська, влада організовувала евакуацію, волонтери вивозили людей. Під час окупації теж можна було виїхати (якщо захотіти), і після. Але в цілому до окупації в Лимані проживало 45 000 людей, так мені мер міста сказав. З них 8 000 — були переселенці з окупованих міст до 2022 року.

Зараз в громаді 12 000 людей. Тобто десь 25%. Це люди, які так і не виїхали, евакуювалися. Або виїхали й повернулися. Різні причини вони називають. Я думаю, перша причина — матеріальне становище. Люди вважають, що щоб переїхати — на новому місці потрібні якісь гроші. Активне населення, яке має стабільну роботу, дохід, здебільшого виїхали.

Також у таких ситуаціях зазвичай причина — це страх перед невизначеністю. Багато хто вирішує залишатися в невизначеності, але хоча б в рідному місті.

По-третє, деякі люди бояться за майно. Я спілкувався з жінкою, вона говорить: «Я рада, що залишилась». Тому що, якби я не залишилася, я була б безхатьком». У неї, як і у всіх, снаряд влучив у подвір’я, зруйнований дах, вікна. І зараз вона займається тим, що відновлює будинок. А якби вона не лишилася б, будинок був би вже непридатний.

Читайте також: Під Лиманом українська артилерія знищила два російських танки

Як живуть місцеві

Олексій Арунян: Серед цих 12 тисяч людей, які там перебувають, 500 неповнолітніх (підлітків та дітей), так мені повідомили в Управлінні захисту населення.

До окупації — це було місто залізничників. Зараз залізниця не працює, тому що вона пошкоджена. Більшість людей без роботи. Працюють органи місцевої влади, відновлюють свою роботу. Але теж не всі на місці. Багато хто виїхав і працює дистанційно. Ті, хто може. Трошки магазинів працюють, і, напевно, все. Комунальні деякі служби. Більшість міста — без роботи. Не повністю ще відновлена електрика. 70% міста зі світлом.

З водою теж складна ситуація. Її відновлюють, але дуже повільно. Централізоване водопостачання ще мало де є. З газом також проблеми. Велика частина міста — приватний сектор. Багато хто з людей працює на городах — зараз це мало чи не єдиний спосіб себе прогодувати. Тому зараз всі на городах.

З роботою важко, з матеріальним становищем важко.

Читайте також: Жертвами російського удару по Умані стали дві дитини — начальник ОВА (ВІДЕО)

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS