facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Через московське Держкіно багато матеріалу в кінцевий варіант не увійшло: Юрій Гармаш про фільм Івана Миколайчука

Про фільм Івана Миколайчука «Така пізня, така тепла осінь», який входить у список 100 найкращих українських кінокартин. Гості: Оксана Волошенюк, кінознавчиня, викладачка історії кіна Інституту екранних мистецтв університету імені Карпенка-Карого та Юрій Гармаш, оператор-постановник фільму.

Через московське Держкіно багато матеріалу в кінцевий варіант не увійшло: Юрій Гармаш про фільм Івана Миколайчука
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Оксана Волошенюк: Фільм «Така пізня, така тепла осінь» займає 55 позицію в топі найкращих українських фільмів усіх часів. Не заслужено низьке для нього, я вважаю. У фільмі, звісно, присутній відгук «махрової Брежнєвщини». Але там дуже багато сцен, де люди разом, де вони радіють один одному. Таким був Іван Миколайчук. Він завжди був дуже гостинним. Він мріяв накрити стіл від Чорнориї до Чернівців. Широка душа.

Юрій Гармаш: 1981 рік. Звісно, були труднощі. Багато матеріалу в кінцевий варіант фільму не увійшло. Деякі епізоди були вилучені з картини (за допомогою Держкіно в Москві). Багато сюжетних і ідейних смислів були втрачені.

  • Фільм «Тіні забутих предків» якоюсь мірою був відправною точкою для картини «Така пізня, така тепла осінь».

Під час поїздки на міжнародний фестиваль у місті Мар-дель-Плата в день українського кіно Іван Миколайчук познайомився з українцем, який втрачав зір і перед смертю хотів відвідати свою батьківщину. Ця історія стала поштовхом для написання сценарію. Тож в основі сюжету фільму «Така пізня, така тепла осінь» лежить реальна історія. Звісно, трансформована в художню форму. Але історія документальна.

Іван Миколайчук ніколи не йшов на компроміси з собою. Якщо він не знав як знімати сцену, він її не знімав. Не видумував нічого на ходу. Завжди був чесним із собою. І це ми бачимо в його фільмах.


Читайте також: Хочу, щоб іноземні глядачі пропустили побачене крізь серце: Юрко Іванишин про фільм «Життя на межі»


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Як громади спільно розв’язують проблеми в умовах обмежених ресурсів

Як громади спільно розв’язують проблеми в умовах обмежених ресурсів

108 днів у Оленівці та жодної компенсанції за полон від держави

108 днів у Оленівці та жодної компенсанції за полон від держави

Під час евакуації захищали дисертації — дослідниця про Кабінет єврейської культури

Під час евакуації захищали дисертації — дослідниця про Кабінет єврейської культури