facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чому відновлення цивільних авіаперевезень потрібне вже зараз

Інтерв'ю

Про стан української авіагалузі говоримо з експертом у сфері авіаційного права Андрієм Гуком.

Чому відновлення цивільних авіаперевезень потрібне вже зараз
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

19 грудня на підсумковій пресконференції за 2023 рік президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна працює над можливістю відновити авіапольоти до міжнародного аеропорту «Бориспіль».

Говоримо про це з експертом у галузі авіаційного права Андрієм Гуком.

Чому Україні потрібно відновити цивільні авіапольоти

Андрій Гук: Потрібно думати, щоб питання відновлення цивільних польотів зрушилося з мертвої точки. Тобто варто розбити проблему так, як вона розбита зараз, — на окремі питання. Це питання: безпеки; хто полетить; чи є пасажир; наскільки готова інфраструктура й ППО, щоб запустити повітряні перевезення.

  • Відновлення польотів потрібне, адже якщо продовжувати тримати на землі всю українську авіацію, то ми можемо пройти точку неповернення. Тоді люди з авіаційної галузі просто не будуть повертатися в професії, не матимуть такої можливості.

Тобто перше, що ми втрачаємо, — не інфраструктуру. Ми втрачаємо людей з галузі. Без зрушень фактично буде майже неможливо розв’язати проблему кадрового дефіциту. Тому наступного року потрібно в будь-якому випадку розв’язувати це питання. 

Президент правильно сказав: якщо у 2024-му році запустити польоти навіть в обмеженому вигляді, то це буде дуже потужний сигнал того, що Україна може це забезпечити. Отже, у такому випадку, Україна перемагає.


Читайте також: Чи можливо відновити роботу аеропортів в Україні


У якому стані українська авіагалузь сьогодні

Андрій Гук: Є відносно позитивний приклад авіакомпанії SkyUp, яка робить неймовірні речі. Їм вдалося зберегти персонал та літаки, а також пережити кризу, що сталася в Африці. Попри все це, компанія живе, працює, літає в Європі. Також чартерні компанії Skyline Express, Windrose все-таки ще якось здатні виконувати польоти, вони зберегли персонал. 

У цілому, якщо порівнювати ситуацію з доковідними часами, то проблема з кадрами є. І чим далі — тим вона гірша. Але якщо ми говоримо, наприклад, про аеропорт «Бориспіль», то можна роздати максимальні компліменти керівництву, адже їм вдалося зберегти й персонал, й інфраструктуру в дуже хорошому стані. Вони в режимі готовності тримають об’єкти аеропорту і персонал. Але так продовжуватися вічно не може. Тому потрібно вже думати про те, щоб запустити хоч якісь обмежені польоти.  

Залізниця, наприклад, працює і працювала весь час. Навіть коли в Криму почалися події, то залізниця чудово працювала, а аеропорти закрили відразу. Але залізнична колія і поїзди можуть бути більш небезпечними для перевезень, тому що їх можна уразити набагато більшою кількістю засобів, ніж літак у небі. Навіть після трагедій, які вже були на залізниці, вона все одно працює. 

  • Авіація набагато більш урегульована, ніж залізниця. І говорити, що неможливо гарантувати їй безпеку, вже, мабуть, не варто.


Читайте також: Скільки систем Patriot потрібно для того, щоб закрити небо над Україною?


Які аеропорти варто відкривати першочергово

Андрій Гук: Коли говоримо про відновлення польотів, то має бути пріоритет в питаннях безпеки як на землі, так і в повітрі. Якщо ми подивимося на те, як працює ППО, то виключати можливість польотів з Борисполя не можна. 

Питання в тому, як будуть далі розвиватися події в небі; які засоби будуть в України, чи будуть вони прогресувати; чи зможе РФ підтримувати той рівень атак, який є. Тобто є багато питань, від яких залежить той чи інший сценарій аналізу цієї ситуації. 

Але захід України, Бориспіль — це перші порти, про які може бути мова. Для того, щоб забезпечити там безпеку, мають бути певні маршрути, запасні аеропорти, конкретні дії у випадку оголошення повітряної тривоги. Також має бути обмежена кількість людей, які повинні знаходитись в терміналі, щоб була можливість рухатися в бомбосховище. Тобто все це потрібно дуже добре продумати, проаналізувати. Але, я думаю, що кожне з цих питань — навіть якщо говорити про страхування військових ризиків чи про авіакомпанії які будуть літати — можна і потрібно якось вирішувати.


Нагадаємо, на початку грудня, на зустрічі з представниками дипломатичного корпусу, акредитованими в Україні, з питань імплементації Формули миру, голова Офісу президента Андрій Єрмак висловив переконання, що невдовзі «Бориспіль» знову відправлятиме й прийматиме повітряні судна.

Раніше голова ОП під час виступу в Інституті Хадсона у США повідомив, що ще до завершення війни в Україні, ймовірно, відкриють один з цивільних аеропортів. Ідеться про одне з міст на заході країни.

Відомо, що у липні цього року керівництво авіакомпанії Ryanair на чолі з Майклом О’Лірі прибуло до Києва для проведення низки ділових зустрічей. Під час цих зустрічей керівництво оголосило про масштабні плани повернення в Україну, а також перевірило стан аеропортової інфраструктури та операційну готовність до відновлення польотів. Ryanair має намір залучити значні кошти в Україну та очолити  відновлення українського ринку авіаперевезень: інвестувати близько 3 мільярдів доларів і розмістити до 30 нових літаків Boeing MAX у 3-х основних аеропортах України — у Києві, Львові та Одесі.

Нагадаємо, що ще у квітні Василь Шевченко повідомляв Громадському радіо про те, що в українській авіагалузі «багато питань, але вони всі лежать у площині можливих вирішень, тому що ми не можемо бути заблокованими весь час. Ми — країна, яка потребує комунікації, адже сполучення і комунікація з усім світом — найважливіше, що ми зараз маємо».


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«У нас не буде грошей на пенсії ветеранам» — Максим Колесніков

«У нас не буде грошей на пенсії ветеранам» — Максим Колесніков

Владі незручно знати про себе нехороші речі — співорганізаторка журналістської конференції у Бучі

Владі незручно знати про себе нехороші речі — співорганізаторка журналістської конференції у Бучі

Труханов використав події 2 травня задля своєї політичної  карʼєри — Балінський

Труханов використав події 2 травня задля своєї політичної карʼєри — Балінський