facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чи можливо відновити роботу аеропортів в Україні

Інтерв'ю

Над чим варто працювати, щоб відновити цивільний авіарух в Україні? Чи доречно порівнювати досвід України й Ізраїлю у цьому питанні? Яка ситуація з ППО у нашій державі? Говоримо про це з експертом із питань транспорту Василем Шевченком.

Чи можливо відновити роботу аеропортів в Україні
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 6 хвилин

Мер Львова Андрій Садовий вірить у те, що у 2024 році Україна матиме авіасполучення зі світом. Про це він сказав для видання LB.ua.

Садовий повідомив, що кілька місяців тому у нього були зустрічі з колегами, які відповідають за безпеку в Ізраїлі. Вони приїжджали перевірити, чи можливо відкрити аеропорти «Львів» і «Бориспіль». За їхніми словами, якщо ми не відновимо авіасполучення у 2024 році, узагалі втратимо його.

Мер Львова запевняє, що сьогодні цілком реально й можливо забезпечити максимальну безпеку польотів, і військові знають, що треба робити.

Говоримо на цю тему з експертом із питань транспорту, виконувачем обов’язків міністра транспорту та зв’язку України у 2008-2010 роках Василем Шевченком.

Наскільки реалістичним є відновлення авіаруху

Василь Шевченко: На сьогодні відновлення роботи аеропорту є достатньо нереалістичним. Адже, щоб забезпечити таку можливість, потрібно виконати головну вимогу — безпеку. В центральній і західній частинах України ситуація здається хорошою, але ми розуміємо, що майже щонічні є атаки російських дронів та різних типів ракет.

Заява мера Львова, можливо, була для того, щоб дати українцям та українкам позитивну новину. Але аеропорт «Львів» — у державній власності, тобто місто опосередковано може ініціювати це все й підтримувати. Але є опосередковані дані того, що у владі ведуть дискусію щодо цього питання. Її мають вести з політичним керівництвом країни й, звичайно, з військовими.

  • Військові ж заперечують можливість відкриття аеропорту на сьогодні. Адже, якщо щось і відбудеться, то військовослужбовці будуть зобов’язані контролювати безпеку цих польотів.

А сьогодні наша авіаційна складова і складова повітряної оборони не є настільки потужною, щоб убезпечити польоти на 100%. Але й в деяких аеропортах світу немає такої складової безпеки, і там пристосовуються, здійснюють польоти.

Зі сторони влади, наприклад, голова Офісу президента посилався на те, що Україна скоро отримає системи протиракетної оборони. Справді, у нас є обіцянки на 5 систем Patriot від виробника і на 4 системи від Німеччини. Але Берлін поставить одну систему у 2024-му році, а всі інші — у 2025-му. У нас всього дві системи Patriot, у наступному році буде третя. Військовим складно в цих умовах буде щось гарантувати. При цьому ми бачимо протести на польському й словацькому кордонах. Тобто все це складові, які унеможливлюють забезпечення нас засобами безпеки.

Водночас 3 листопада організація «Украерорух» активізувалася і навіть підписала угоду з румунською стороною про використання спільного повітряного простору.


Читайте також: Наскільки швидко можна відновити українську цивільну авіагалузь і чому про це заговорили зараз?


Над чим варто працювати

Василь Шевченко: Аеропорт перед введенням в офіційну експлуатацію повинен відповідати безпековим викликам, в тому числі з організації польотів, не тільки з фізичного захисту з боку Збройних сил. Термін, який організація могла б зайняти — від 6 до 8 тижнів. Якщо ми не будемо цим займатися, то втрачатимемо кваліфікації й можливості. Але гірше, коли рішення відкриття аеропорту приймуть не базувавшись на безпековій складовій.

Єлизавета Цареградська: Коли ви говорите, що ми будемо втрачати кваліфікацію, то чи йдеться про те, що без нинішнього відновлення польотів згодом їх взагалі відновити буде складно, а то й неможливо? Тому що про таке говорив пан Андрій Садовий. 

Василь Шевченко: Так, це є викликом. До речі, вже згадана співпраця з румунською компанією, яка відповідає за повітряний рух у румунській зоні, стосується підготовки українських фахівців. Але це складова тільки «Украероруху». Є ще багато складових, які фахівці повинні обновити. Вони мають регулярно проводити тренінгові курси відповідно до вимог Євроконтролю. Крім того, при безпосередньому введенні аеропорту в експлуатацію, наскільки я пам’ятаю, потрібно відновлювати сертифікації для польотів.

Ми можемо подивитися, як це працює на Молдові, тому що там також частково закритий повітряний простір, як і в Румунії. Це тому, що російські ударні безпілотники чи ракети залітали, в тому числі на їх території. І це складова, яка передбачає перемовини.

  • Я думаю, що цю дискусію будуть продовжувати у 2024-му, до того часу, поки ми не отримаємо відповідних додаткових систем. На сьогодні розмови вести достатньо складно. І так буде, поки ми не розв’яжемо питання транспортування, додаткових систем, організації, навчання, перепідготовки, нових підходів, маршрутів. Тобто є багато викликів.

Читайте також: Василь Шевченко: Після перемоги найскладнішим питанням у відновленні польотів буде підготовка фахівців


Чи можна порівнювати досвід авіаруху Ізраїлю й України в умовах обстрілів

Василь Шевченко: По-перше, Ізраїль невелика країна. По-друге, щільність системи ППО там дуже висока. По-третє, літальні апарати, якими атакували країну, не високотехнологічні, балістичні чи надзвукові. Тобто це ракети, які в деяких випадках зроблені з водопровідних труб. Втім, масована атака на Ізраїль призвела до того, що вдалося пробити їхню систему захисту, яку вважали однією з найефективніших у світі.

  • Тож я б не порівнював Україну з Ізраїлем, тому що кожна країна має свою індивідуальну ситуацію.

Але подивімося, як це працювало в них. Коли Ізраїль ухвалював рішення щодо польотів під час умов обстрілу чи атак з повітря, то перекладали відповідальність на військових. Але до цього вони забезпечили армію усім, чого вона потребувала для цих цілей.

Тобто, на мою думку, дискусія щодо відкриття аеропортів триватиме доти, доки ЗСУ, які в умовах воєнного стану несуть відповідальність за безпеку, не візьмуть відповідальність за польоти. В іншому випадкові підготовчі роботи можуть бути невизначеними у часі.

Безпекова ситуація в Україні

Василь Шевченко: Нині маємо виходити з того, що безпекова ситуація не найкраща, не вирішена. Коли ми говоримо, наприклад, про безпеку США, то тут йдеться про понад 50 систем Patriot, які має країна для захисту. Невелика за площею країна Тайвань має 20 таких систем для захисту своєї території. А ми маємо на сьогодні дві, а також щоденні атаки. Тож нам слід сконцентруватися на обороні країни.

Пускові установки ЗРК Patriot Фото: Повітряні сили США

Крок два — вирішити ситуацію на міжнародних майданчиках, як от «Рамштайн». Може бути додаткове обговорення з нашими партнерами щодо того, що ми хочемо. Але вони не коментують можливості авіаційного сполучення. Хоча, якби це відбулося, то це була б і комунікація зі світом, і відновлення після агресії, і крок до зміни ситуації на користь України. Але я думаю, що це має бути в найближчому майбутньому.


Нагадаємо, нещодавно керівник Офісу президента Андрій Єрмак під час виступу в Інституті Хадсона у США повідомив, що ще до завершення війни в Україні, ймовірно, відкриють один з цивільних аеропортів. Ідеться про одне з міст на заході країни.

Відомо, що у липні цього року керівництво авіакомпанії Ryanair на чолі з Майклом О’Лірі прибуло до Києва для проведення низки ділових зустрічей. Під час цих зустрічей керівництво оголосило про масштабні плани повернення в Україну, а також перевірило стан аеропортової інфраструктури та операційну готовність до відновлення польотів. Ryanair має намір залучити значні кошти в Україну та очолити  відновлення українського ринку авіаперевезень: інвестувати близько 3 мільярдів доларів і розмістити до 30 нових літаків Boeing MAX у 3-х основних аеропортах України — в Києві, Львові та Одесі.

Нагадаємо, що ще у квітні Василь Шевченко повідомляв Громадському радіо про те, що в українській авіагалузі «багато питань, але вони всі лежать у площині можливих вирішень, тому що ми не можемо бути заблокованими весь час. Ми — країна, яка потребує комунікації, адже сполучення і комунікація з усім світом — найважливіше, що ми зараз маємо».


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Злочини кояться не тільки фізично, а й в інфопросторі: дослідниця Кримської правозахисної групи

Злочини кояться не тільки фізично, а й в інфопросторі: дослідниця Кримської правозахисної групи

Як не вигоріти — історія витривалості волонтерства на Франківщині

Як не вигоріти — історія витривалості волонтерства на Франківщині

Аби довести непридатність, відтепер треба пройти 2 ВЛК — юрист

Аби довести непридатність, відтепер треба пройти 2 ВЛК — юрист