Чому з 1 січня замовкає Польське радіо для України?

Гість — директор і головний редактор «Польського радіо для закордону» Андрій Рибалт.

У чому причина припинення мовлення?

Андрій Куликов: Це ж треба, щоб в іншій країні було цілодобове мовлення українською мовою — це колосальна праця, колосальна добра воля і, ясно, — великі гроші. Так чи не це є причиною припинення мовлення української служби?

Андрій Рибалт: Коли почалося повномасштабне вторгнення, негайно, буквально, першого дня, на першому і третьому каналі Польського радіо «Національний мовник», ми почали випуск коротких інформаційних новин. І це були новини, які готували журналісти української служби польського радіо «Іномовник». Опісля, через кільканадцять днів, серйозні люди у Польщі, які тоді мали владу (шеф відомства культури професор Глінський, а також шеф Ради національних мовників Криштоф Чабанський)  дали мені і всьому іномовленню доручення негайно готувати проєкт 24-годинного мовлення українською мовою на території Польщі.

Андрій Рибальт

У ході двох років історія цього проєкту, як кожного проєкту, мала різні долі, але зрештою вдалося зробити щось таке, що Польське радіо для України мовило з 9:00 по 23:00 кожен день зі своїм оригінальним продуктом, разом із залученими продуктами журналістів з України. Серед іншого, нашого кореспондента у Києві Олександра Савицького.

Доля цього проєкту була різна. На мою думку, тут не про фінанси йдеться. Однозначно не каже влада про гроші, але користується цим, на мою думку, фейковим аргументом. Його дуже легко збити. Чому? Тому що впродовж місяців дуже потужні українські компанії зверталися до нас з проханням, чи можуть розмістити за суто комерційними принципами рекламу. Тобто, видно, цей продукт мав настільки цікавий економічний аспект, що вони визнавали, що є доречно вкладати свої кошти у рекламу цього продукту.

Отримував я негативну відповідь попри ряд офіційних звернень до влади. Ну, і аргумент, що буцім-то немає грошей, на мою думку, є тут аргументом, дозволю собі сказати, популістським.


Читайте також: «Ілюзія віддаленості». Чому Захід недостатньо відреагував на масований обстріл по Україні


Політичний контекст

Андрій Рибалт: Треба пам’ятати про весь контекст нинішньої долі суспільних ЗМІ в Польщі.

Отже, відбувалася зміна правління Польського радіо, Польського пресового агентства та Польського телебачення. 20 грудня на основі, як каже теперішня влада, ухвали парламенту, теперішній міністр національної культури, пан Бартоломей Сенкевич, прийняв рішення про те, що він призначає нове правління і нові наглядові ради всіх трьох суспільних мовників.

Нинішня опозиція, а донедавна влада, каже, що це не за законом. І також об’єктивні юристи це кажуть. Тому що, за законом, правління всіх суспільних мовників має призначати Рада національних ЗМІ, яку очолює Кшиштоф Чабанський. А ніколи в історії так не було, що ухвала парламенту становить вищий юридичний акт від закону.

Дуже погано було б, якби «Польське радіо для України» стало заручником нинішньої ситуації.

«Польське радіо для України» роблять дуже професійні журналісти, здебільшого вони з України, але не лише. Вдалося впродовж цих двох років наладнати зв’язки з іншими журналістами, поширити зв’язок з Громадським радіо, чи налагодити зв’язки з українською службою «Голосу Америки».

Слухачі знають, що також поляки тут у Польщі дуже цінують ці передачі, оскільки визнають їх найшвидшим джерелом інформації про те, що зараз відбувається в Україні, зокрема на фронті.

Останні новини є такі, що дуже мене просили люди, які розв’язували питання у Польському радіо, щоб впродовж перших днів січня, це була хоча б музична радіостанція. На волонтерських засадах будемо намагатися це зробити, і дати шанс тим людям, які управляють Польським радіо, задуматися, чи справді «Польське радіо для України» має стати жертвою спору чи діалогу між опозицією та владою. Це буде велика шкода, якщо цей проєкт закінчиться.

Маємо свідомість, яка зараз геополітична ситуація.

  • Новина про те, що «Польське радіо для України» має припинити мовлення прозвучала буквально у цей день, коли російська ракета залетіла на територію Республіки Польщі.

Читайте також: Хто і навіщо заснував естонську україномовну радіостанцію?


Чи можна сприймати цю ситуацію як зміну настроїв у Польщі?

Андрій Куликов: Наскільки можна трактувати оцю ситуацію як зміну суспільних настроїв у Польщі і зміну політики нового уряду відносно України? Чи це спекуляція?

Андрій Рибалт: На словах і пан міністр Радослав Сікорський, і новий прем’єр Дональд Туск однозначно заявляють про підтримку Україні. І завжди так було. Але для мене знаковим є те, що коли буквально тілоохоронці з поліції увійшли до центрального офісу суспільного мовника TVP, першим їхнім рішенням було відключення силоміць сигналу TVP-Інфо, а також TVP World. До речі, TVP World (я знаю це від моїх українських друзів) — доволі відоме також в Україні, оскільки там було дуже багато репортажів про події в Україні після повномасштабного вторгнення.

І знаковим у відповідь на твої запитання про можливу зміну настрою є те, що ці люди, які увійшли до центрального офісу суспільного мовника, перше, що зробили, це зняли також з інтернету відомий фільм журналіста Михайла Рахоня та професора Славоміра Ценцкевича «Перезавантаження Руси». Цей фільм розповідав про історію польсько-російських взаємин у роках 2008-2015, але також він розповідав дуже широко про російські впливи у світі.

І це є знакове, що ці люди, які увійшли до суспільного мовника, прийняли рішення, що цей фільм треба зняти (забрати з сайту). Звичайно, там було дуже багато про те, яку політику вів і пан прем’єр Дональд Туск, і пан міністр законної справи Радослав Сікорський по відношенню і до Російської Федерації, і до України. У фільмі представлено наявні докази, що 11 вересня 2013 року Служба військової контррозвідки Республіки Польща, 40-мільйонної держави НАТО, підписала договір про співробітництво зі ФСБ, тобто з російською службою. І навіть там, у цьому договорі, користувалися таким поняттям стосовно служби Путіна. Тобто ФСБ як партнерське співробітництво. На думку журналіста Михайла Рахоня, але також професора Ценцкевича, це становило однозначне порушення договору про співробітництво, чи ж про членство навіть Республіки Польща в НАТО. Для мене це дуже знакове.

Крім того, зняли такий фільм іншої журналістки Дороти Кані «Відомчі діти». Це фільм, зроблений на основі книжки такого ж заголовку, яка була випущена вперше і стала бестселером в ході Революції Гідності, і розповідає на основі історичних документів про зв’язки сучасних еліт Республіки Польща зі спецслужбами комуністичної Польщі, тобто цієї Польщі, яка впала у 1989 році.

Обкладинка книги Дороти Кані

Я свідомий того, що Дональд Туск має дуже позитивний піар в Україні. Але він завжди намагався, на мою думку, вручну керувати ЗМІ. У нього цей піар позитивний, але я би порадив українським журналістам об’єктивно подивитися на те, що зараз відбувається зі суспільними ЗМІ в Польщі.


Читайте також: Як і на що англомовне видання про Україну The Gaze витратило понад 60 млн бюджетних грн 


«Польське радіо для України» — це україномовний канал польського суспільного мовника, який було створено на основі Української служби «Польського радіо» у 2022 році.

Важливо, що Української служби Польського радіо не замикають, призупинені передачі Польського радіо для України. УСПР продовжує працювати у звичному режимі та щодня готуватиме етери для Громадського радіо.

Нагадаємо, 15 жовтня у Польщі відбулися парламентські вибори. За офіційними результатами, перемогла керівна партія «Право і справедливість» Ярослава Качинського. Політсила здобула 194 мандати й цього було недостатньо, щоб створити парламентську більшість і сформувати уряд. Для цього треба щонайменше 231 депутатський голос.

Також відомо, що чотири опозиційні партії Польщі: Громадянська коаліція, PSL, «Польща 2050» та «Нова Лівиця», — оголосили, що їхнім спільним претендентом на прем’єр-міністра буде Дональд Туск. За словами керівника аналітичного відділу Центру контент-аналізу Сергія Стуканова, нормалізація стосунків Варшави та Брюсселя за прем’єрства Дональда Туска буде одним із ключових завдань і для нього буде важливо відразу з перших тижнів показати, що Польща підтримує Україну.

6 листопада польські перевізники розпочали блокаду руху вантажівок біля трьох найбільших пунктів пропуску на кордоні з Україною: «Корчова – Краківець», «Гребенне – Рава-Руська», «Дорогуськ – Ягодин». Серед основних вимог – повернення практики дозволів для українських перевізників, скасованої угодою з Європейським Союзом до 30 червня 2024 року. Протестувальники хочуть, щоб угода була розірвана, а дозвільний режим перетину кордону відновили з 1 січня.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Теги: