Які у Польщі суспільні настрої перед виборами: розповідає докторка Олена Бабакова

15 жовтня в Польщі пройдуть парламентські вибори та загальнонаціональний референдум. Говоримо про це з журналісткою, дослідницею міграції, докторкою Оленою Бабаковою.

Ситуація в Польщі перед виборами

Олена Бабакова: Польське суспільство наелектризоване, тому що Польща, як і багато інших суспільств Центрально-Східної Європи, дуже політизована. Люди набагато більше живуть політикою, політичними чварами, ніж, наприклад, в країнах Північної Європи.

Залишається 8 днів до голосування на парламентських виборах у Польщі. Поляки обиратимуть дві палати свого парламенту. Перша — це Сейм, нижня палата. Хто здобуде перемогу у Сеймі, той зможе сформувати уряд. Також обирають Сенат — це верхня палата, яка контролює нижню. Цікаво, що у парламенті нинішньої каденції у нижній палаті більшість має «Право і справедливість». Відповідно, ця партія формує уряд. У Сенаті ж більшість має опозиція, але їй це не дуже допомагає.

• Також цього року, за ініціативою партії «Право і справедливість», пройде референдум. На ньому буде чотири питання. Одне з них стосуватиметься міграції. Ініціатори агітують брати участь у референдумі, але всі опозиційні партії кажуть протилежне. Мета останніх у тому, щоб не було потрібної кількості голосів, щоб цей референдум взагалі ні до чого не зобов’язував.

На парламентських виборах у Польщі пройде референдум із 4 запитань. Одне з них: «Чи підтримуєте ви ліквідацію бар’єра на кордоні між Польщею та Білоруссю?»
Які інші запитання та як парламентські вибори можуть вплинути на Україну — читайте https://t.co/cV1hm8Ig6w

— hromadske (@HromadskeUA) August 14, 2023

Євген Савватєєв: Все буде влаштовано таким чином, що тому, хто голосує, на виборчих дільницях даватимуть бюлетені? Один стосуватиметься партії, а інші — питань, які виносяться на референдум?

Олена Бабакова: Так. Якщо ви не хочете голосувати в референдумі, то треба відмовитися від того, щоб вам давали відповідні карти. Тоді при вас їх розшивають і дають лиш один виборчий бюлетень.

А щодо атмосфери, то реклами на вулицях польських міст все більше. Польське телебачення вже давно перетворилися на одне суцільне політичне токшоу. Вчора стало відомо, що передвиборчі дебати у публічному телебаченні TVP будуть у середу (11 вересня — ред.). TVP — це польський теоретично публічний, але де-факто державний партійний мовник, який дуже залежить від партії «Право і справедливість». Дебати нетрадиційно будуть о 18:30 за польським часом. Опозиція інтерпретує це не на свою користь, адже менше людей подивиться ці дебати. А одразу після них буде вечірній випуск новин, де опозицію традиційно обіллють помиями.

Читайте також: Ціни на бензин, курс валют і стосунки з Польщею: прогнози економіста Олега Пендзина 

За кого голосуватиме польське суспільство

Олена Бабакова: Дуже велика різниця у голосуванні спостерігається на рівні поколінь. Тобто молодь, середнє покоління і старші. Старші голосуватимуть за «Право і справедливість», для опозиції це програна баталія. Середнє покоління — це конкуренція між «Правом і справедливістю» та «Громадянською платформою». А серед наймолодших виборців є різниця й гендерна. Молоді жінки хочуть обирати лівих, молоді чоловіки — партію альтернативних правих «Конфедерація».

Євген Савватєєв: До речі, які відсотки має «Конфедерація», які вона має шанси стати великою фракцією у парламенті?

Олена Бабакова: Літні соцопитування показували, що в «Конфедерації» виходив би навіть двоцифровий результат. Тобто, що вони могли б розраховувати на 10+ відсотків голосів. Осінні соцопитування вже не такі оптимістичні для цієї політичної сили.

По-перше, їхня економічна програма — це дуже брутальний економічний лібералізм. Це лібертаріанство без пояснення, звідки брати гроші. Наприклад, «Конфедерація» всім обіцяє, що радикально зріже податки, що кожен робітник-поляк зможе мати дві машини. Але не дуже зрозуміло, за які гроші будуть будуватися дороги, по яких будуть їздити ці машини. Тобто їхню економічну програму «розбили» і «Право і справедливість», і більш ліва опозиція.

• «Конфедерація» у 99% випадків буде у Сеймі, але питання в тому, чи наберуть вони 7-8% голосів, чи 11-12%.

Питання міграції в Польщі

Олена Бабакова: На жаль, міграція залишається питанням, яке розколює польське суспільство. Політики про це знають, але замість того, щоб займатися так званим громадянським просвітництвом, тільки підкручують емоції у цьому питанні.

Польща донедавна була країною, де набагато більше людей виїжджало, ніж в’їжджало. Після вступу до ЄС з Польщі виїхало приблизно 2 мільйони людей переважно працездатного віку (20-35 років). Але завдяки економічному розвитку, початку війни Росії проти України, анексії Криму, економічній кризі 2015 року Польща поволі стала країною з еміграцією та імміграцією. Натомість останні роки, через економіку і відносно ліберальне міграційне право, Польща почала притягувати не тільки мігрантів з України, які є більшістю, але й білорусів, грузинів, молдован, громадян Філіппін, Індонезії, В’єтнаму, Індії, Пакистану. Мої знайомі, які працюють в агентствах працевлаштування, почали хедхантити людей в Латинській Америці, у Ганні, в Субекваторіальній Африці. Тобто Польща поволі стає країною доволі різноманітної міграції. 

Читайте також: Українофобія в Польщі виникає через невпевненість у завтрашньому дні — Ігор Кравець

Але це все відбувається, наприклад, без гетоїзації польських міст. Тобто не з’являються національні дільниці. Взагалі, мігранти з польським ринком доволі добре вживаються, особливо якщо це стосується ринку праці. Натомість про їхню інтеграцію польська влада не дбає. Наприклад, «Право і справедливість» каже, що Польща не хоче бути, як Західна Європа, яка має проблеми з міграцією. Але при цьому партія чомусь забуває, звідки проблеми беруться: не стільки з міграції як такої, скільки з ігнорування потреб мігрантів протягом поколінь. Побоюючись тез, які Польща озвучує, вона сама так само і робить.

Ярослав Качинський, партійний організатор «Права й справедливості», геніально грає картою мігрантів, хоча де-факто у Польщі з міграцією нічого особливо поганого не відбувається. Навіть та криза, яку спостерігаємо на польсько-білоруському кордоні, це досі не той масштаб проблем, з якими стикаються Греція та Італія. Але Качинський дуже вдало маніпулює і залякує поляків. За його словами, ще трошки, і поляки не будуть господарями у власній країні. А винен у цьому нібито Брюссель, який нав’язує Польщі євросоюзні норми, і Німеччина, яка пропагує в Європі ідеологію мультикультуралізму.

• Щоб ще більше показати полякам, про що йдеться, є вже згаданий референдум і питання про міграцію, яке на нього винесене. У громадян запитують, чи погоджуються вони на виконання мало не злочинних вимог Брюсселя і розміщення в Польщі нелегальних мігрантів. Тобто це формулювання дуже маніпулятивне.

Читайте також: Польща може суттєво скоротити допомогу українським біженцям

Небезпечні дії «Права й справедливості»

Олена Бабакова: За часів «Права й справедливості» в Польщі відбуваються дуже небезпечні речі, які ми вже понад декаду спостерігаємо, наприклад, в Угорщині. Це зрощення партійних та державних інститутів. Тобто якісь добрі речі рекламуються не як добродійство з боку держави, а добродійство з боку партії. А злі речі рекламуються як дії опозиції, закордонних ворогів.

Загалом партія влади починає виставляти як несправжніх громадян, несправжніх поляків людей, які критикують ситуацію в державі. Це мені й здається небезпечним.

Нагадаємо, 8 серпня польський президент Анджей Дуда призначив парламентські вибори у Польщі на 15 жовтня. Згодом Дуда підписав поправку до закону про загальнонаціональний референдум, яка дозволить провести плебісцит у день парламентських виборів 15 жовтня.

Також нагадаємо, що Bloomberg, посилаючись на польських урядовців, писав, що українським біженцям у Польщі можуть скоротити деякі види соціальної допомоги. Анонсовані зміни очікуються вже наступного року.

Тоді ж 19 вересня Європейська комісія висунула рекомендацію подовжити тимчасовий захист для українців, які виїхали до ЄС через російську агресію, з 4 березня 2024 року до 3 березня 2025 року. Рішення ухвалили, посилаючись на те, що причини для тимчасового захисту зберігаються, і тому він має бути продовжений як необхідна і відповідна реакція на поточну нестабільну ситуацію.

В інтерв’ю PAP, що вийшло 4 жовтня, секретар польського уряду Пьотр Мюллер заявив, що українські біженці в Польщі втратять частину соціальних допомог вже 2024 року. За його словами, польський уряд не збирається продовжувати виплату деяких видів допомоги українським громадянам.

В етері Громадському радіо президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник заявив, що парламентські вибори у Польщі — це перша й найголовніша причина розмов про виплати й українських біженців.

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS