facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Дональд Туск — прем'єр-міністр Польщі: чого очікувати Україні

Інтерв'ю

Розмова про майбутнє українсько-польських відносин.

Дональд Туск — прем'єр-міністр Польщі: чого очікувати Україні
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 7 хвилин

Гість — кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.

Станіслав Желіховський: 13 грудня уряд Дональда Туска склав присягу, а за день до того, 12 грудня, новообраний прем’єр-міністр Польщі, представив парламенту склад та програму діяльності своєї ради міністрів. Водночас під час своєї понад двогодинної промови голова уряду згадав також про Україну, необхідність її підтримки у війні проти Російської Федерації та про блокаду на польсько-українському кордоні. Ну і, вочевидь, як тільки вже стало відомо, що він вже став прем’єр-міністром, з Києва почали надходити привітання на адресу Дональда Туска, який, як відомо, є давнім прихильником України.

Очікування від Дональда Туска на посаді прем’єр-міністра Польщі

Станіслав Желіховський: Ще з перших днів війни, яка триває з 2014 року, він підтримував нашу державу і всіляко ініціював те, щоб і Польща, і країни Заходу робили так, щоб Україна змогла перемогти в цій війні. І ми бачимо, навіть коли він працював у Брюсселі, також він багато чого робив для того, щоб все ж таки відстоювалися інтереси нашої держави на європейській арені, як в контексті допомоги, так і в контексті її євроінтеграційних устремлінь.

Тож зараз ми бачимо, що дійсно є дуже багато надій, що все ж таки за прем’єрства Дональда Туска відносини між Україною не лише відновляться, а й значно покращаться. Враховуючи, власне, як саму фігуру Дональда Туска, так і, власне, ті дії, які він учиняв, і що він ще може зробити, враховуючи те, що він ще під час передвиборчої кампанії підтримував Україну. Він навпаки критикував партію «Право і справедливість» за те, що вона здійснювала не надто конструктивну і дружню політику щодо України.

Особливо останні місяці, коли ми бачили, як розпочалася і зернова криза, і палкі дебати в польському політикумі щодо України. Наша держава не завжди там згадувалася в гарному світлі, і багато було якихось заяв безпідставного характеру, і вже навіть зараз, коли мав місце у Польщі тимчасовий уряд Матеуша Моравецького, виникла оця криза на кордоні. І це також розкритикував Дональд Туск і його однопартійці. Що, власне, саме через «ПіС» і їхню діяльність виникла ця ситуація, яка не покращила відносини між країнами, а навпаки ще більше відкотила їх назад. І є велике завдання для польського прем’єра, щоб все-таки ситуація нормалізувалася і поліпшилася в багатьох сферах.

Перша зустріч (Дональда Туска з українськими представниками — ред.) має відбутися на полях саміту в Брюсселі. Саме тоді українська сторона зможе більше дізнатися про те, як надалі діятиме уряд Туска.

  • Зараз ми будемо бачити на саміті 14-15 грудня, як Польща буде поводитись. Як держава, яка має новий проєвропейський уряд (і я сподіваюсь, що проукраїнський).

Також ми очікуємо всі, що незабаром Дональд Туск особисто відвідає Україну, і про це вже теж багато говориться, і, відповідно, зможе в нашій державі представити вже позицію у вужчому контексті, в контексті двосторонніх відносин.

Є надія, що ті кризові явища, які ми бачили протягом цього року, відійдуть у минуле, і це лише сприятиме покращенню відносин між Україною та Польщею.

Про кризу на українсько-польському кордоні

Станіслав Желіховський: Ця ситуація неоднозначна, я не хотів би зараз говорити про те, що прямо прихід до влади Дональда Туска стане в короткій перспективі панацеєю, але все ж таки те, що його уряд заявляє про те, що цю проблему потрібно вирішити, і що це можливо без завдання шкоди сторонам. То це дуже позитивний сигнал. На відміну від заяв уряду Моравецького, у яких взагалі перші тижні, коли тривала блокада на кордоні, уникали коментарів з цього приводу, або обмежувалися лише короткими заявами. І лише вже наприкінці каденції Моравецького почали говорити про те, що потрібно виконати вимоги, і, звичайно, мав з їхніх слів виконувати саме Київ. Тобто фактично вони стали на бік протестувальників, що, звичайно, є досить таки контрпродуктивним актом з їхнього боку.

Тому що перегляду тих угод, які ми уклали з Європейським Союзом, неможливо робити. Це фактично було б на шкоду нашим інтересам в Європейському Союзі, і, власне, сам Брюссель не може на це піти. Ми бачили, як Європейська Комісія неодноразово виступала проти таких дій з боку офіційної Варшави. І навіть ми бачили, що інші країни-члени самі доєдналися до різного роду акцій протесту, блокуючи західні і південні кордони Польщі, і це теж варто розуміти.

Тож фактично вона опинилася у своєрідній ізоляції в цьому контексті, і, звичайно, Дон Туск хоче врегулювати ситуацію, враховуючи те, що він є ще й європейським політиком, який багато років працював в Брюсселі, в європейських інституціях, він добре знає, як усе там відбувається. І він не хотів би стати таким собі другим Моравецьким, який фактично протиставляв себе разом з іншими членами партії «Право і справедливість» у Європейському Союзі, Німеччині, і віднедавна в Україні. І, на жаль, багато заяв було, м’яко кажучи, недружнього характеру щодо українців і нашої держави.


Читайте також: Ситуація на кордоні з Польщею дає підстави для обережного оптимізму — Сергій Вовк


Про розв’язання питання зерна

Станіслав Желіховський: Щодо зерна, ситуація специфічна, треба враховувати те, що все ж таки якщо не значна, то є певна частина електорату партії «Громадянська платформа», лідером якої є Дональд Туск, належить до фермерства, селян, аграріїв, і, вочевидь, тут потрібно з цим Дональду Туску врахуватися.

Тим паче співкоаліціянтами в новому уряді є «Польська селянська партія». Для неї фермерство і селянство є базовим електоратом, і треба враховувати, що для того, щоб збереглася єдність, і ця коаліція, яка була також, скажімо, зшита з різних політичних сил, щоб вона збереглася. Адже фактично ми можемо говорити про те, що «Польська селянська партія», яка складає блок разом з партією «Польща 2050» — вони мали золоту акцію для того, щоб все-таки можна було підписати коаліційну угоду, яка б не унеможливила власне повторного приходу до представників партії «Право і Справедливість». І, звичайно, це враховується Дональдом Туском.

Тут буде пошук компромісів. Але Дональд Туск говорив, що потрібно цю проблему вирішити, хоча з обмовкою про те, що інтереси польських фермерів вони відстоюватимуть надалі. Але я думаю, що це не буде так, як це робилося за «ПіСу», це не буде на шкоду Україні, я думаю, також будуть знайдені компроміси.


Читайте також: Румунія вдвічі збільшить транзитний коридор для українського зерна 


Нагадаємо, 15 жовтня у Польщі відбулися парламентські вибори. За офіційними результатами, перемогла керівна партія «Право і справедливість» Ярослава Качинського. Політсила здобула 194 мандати й цього було недостатньо, щоб створити парламентську більшість і сформувати уряд. Для цього треба щонайменше 231 депутатський голос.

Також відомо, що чотири опозиційні партії Польщі: Громадянська коаліція, PSL, «Польща 2050» та «Нова Лівиця», — оголосили, що їхнім спільним претендентом на прем’єр-міністра буде Дональд Туск. За словами керівника аналітичного відділу Центру контент-аналізу Сергія Стуканова, нормалізація стосунків Варшави та Брюсселя за прем’єрства Дональда Туска буде одним із ключових завдань і для нього буде важливо відразу з перших тижнів показати, що Польща підтримує Україну.

Президент Польщі Анджей Дуда доручив сформувати уряд чинному прем’єр-міністру Матеушу Моравецькому. Якщо «Право і Справедливість» не зможе отримати вотум довіри й сформувати уряд, коаліція зможе запропонувати своїх кандидатів в окремі міністерства. 11 грудня стало відомо, що Польський Сейм не висловив вотум довіри уряду партії «Право і Справедливість» прем’єра Матеуша Моравецького. Зрештою, 11 грудня  польський Сейм обрав нового прем’єра, ним став Дональд Туск. Це сталося після восьми років правління партії «Право і Справедливість». «За» проголосували 248 депутатів, а «проти» — 201.

6 листопада польські перевізники розпочали блокаду руху вантажівок біля трьох найбільших пунктів пропуску на кордоні з Україною: «Корчова – Краківець», «Гребенне – Рава-Руська», «Дорогуськ – Ягодин». Серед основних вимог – повернення практики дозволів для українських перевізників, скасованої угодою з Європейським Союзом до 30 червня 2024 року. Протестувальники хочуть, щоб угода була розірвана, а дозвільний режим перетину кордону відновили з 1 січня.

Блокування польсько-українського кордону кожного дня завдає мільйон гривень збитків. І те, що головним бенефіціаром цієї ситуації є Росія, не викликає ніяких сумнівів.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Радянський Союз під час Другої світової так само був агресором — фактчекерка

Радянський Союз під час Другої світової так само був агресором — фактчекерка

Потрібно не лякати людей банерами, а пояснювати усе — Фабричева про соцрекламу фонду Соколової

Потрібно не лякати людей банерами, а пояснювати усе — Фабричева про соцрекламу фонду Соколової

«Ми біжимо, ми донатимо» — пластун про благодійний марафон на підтримку ЗСУ

«Ми біжимо, ми донатимо» — пластун про благодійний марафон на підтримку ЗСУ

Рада ЄС дозволила забирати прибуток від заморожених активів РФ: коментар економіста

Рада ЄС дозволила забирати прибуток від заморожених активів РФ: коментар економіста