facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Блокування польсько-українського кордону кожного дня завдає мільйон гривень збитків — Сергій Вовк

Інтерв'ю

Директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк розповідає про ситуацію на українсько-польському кордоні, а також про економічну шкоду для нашої держави від протестів.

Блокування польсько-українського кордону кожного дня завдає мільйон гривень збитків — Сергій Вовк
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про поточну ситуацію

Сергій Вовк: Ситуація змінюється дуже оперативно. Навіть остання заява одного з керівників протестного руху сама собі суперечить. Вони, з одного боку, говорять про те, що можуть заблокувати повністю автомобільні шляхи між Україною і Польщею. З іншого, кажуть про те, що цього не станеться, бо перемовини рухаються в потрібному напрямку.

В України є декілька ліній комунікацій з протестувальниками. Насправді основна вимога, яку виставляють блокувальники кордону, взагалі нашої держави не стосується. Вони виступають проти так званого транспортного безвізу, тобто рішення Єврокомісії про те, що українські перевізники можуть заїжджати на територію Польщі без будь-яких дозволів. Виходячи з цієї логіки, польські перевізники мали б блокувати Брюссель. Йдеться про безсистемність і беззмістовність цих протестних рухів.


Слухайте також: Олександр Краєв: Росіяни 100% мають певний слід у блокуванні кордону польськими перевізниками 


Що можна змінити

Сергій Вовк: Тактично ми можемо змінити ситуацію на трьох рівнях. Спершу забезпечити дотримання базових санітарних та інших стандартів для водіїв, які перебувають в заблокованих автомобілях. Шофери дуже часто відповідають матеріально за той вантаж, який вони перевозять, тому не можуть просто його покинути. Цей пункт зараз реалізується з українського боку разом з польськими волонтерами. Зокрема, водія поставляють харчові продукти та необхідні речі.

Друге питання стосується перевезень вантажів, які впливають на українську обороноздатність, в тому числі це й небезпечні вантажі. Їх просто треба розблокувати. Якщо буде потрібно, то із залученням правоохоронних органів. Існує спеціальна система міжнародно-правових угод, яка гарантує, що такий рух не можна обмежувати. Такі зобов’язання взяла на себе Європа перед Україною. Ба більше, це створює небезпеку для самих земель, які безпосередньо межують з нашою країною. А є сторони, які можуть бути зацікавлені в тому, щоб сталась там якась нехороша ситуація. Росія дуже уважно стежить за цими протестами.

Наостанок, треба шукати можливості для подолання цього конфлікту бізнес-інтересів, який певною мірою відбувається між українськими й польськими перевізниками.

Кому це вигідно

Сергій Вовк: В першу чергу, від цього виграє Російська Федерація. Зриваються постачання в Україну, підривається економічна основа, яка сьогодні дозволяє нам здійснювати бюджетне та валютне наповнення. Польській стороні така ситуація не є вигідною. Якщо Україна буде програвати, від цього не буде вигравати Польща. Вони точно не хочуть наблизити війну до своїх кордонів.

Питання тому, чи розуміє це все польська сторона. Цю проблему треба до них доносити відкрито та послідовно. Я вважаю, що зараз українські політики мали б не сходити з польських екранів. Вони мають пояснювати полякам, що блокування кордону не є просто вузькогалузевим питанням. Наслідки цих протестів можуть бути набагато більш серйозними.


Читайте також: Сергій Вовк: Питання з польськими перевізниками — це бізнес, а не політика


Хто у Польщі підтримує страйки перевізників

Сергій Вовк: Політично підтримують мітингарів представники ультраправої партії «Конфедерація». Крім того, є цілий ряд вузьких галузевих рухів, які не претендують на те, щоб говорити від цього ринку, але дуже голосно про це заявляють. До речі, там постійно змінюються спікери, які представляються, роботодавцями транспортних організацій Польщі.

Треба звернути увагу, що фізично ця блокада виглядає так, як одна-дві машини просто перекривають весь рух. Це вказує на те, що протест не є репрезентативним. З іншого боку, якщо рух заблокований, то вочевидь для цього й не треба більше автомобілів.

Як польські медіа висвітлюють протести

Сергій Вовк: Ми проводили окреме дослідження та зʼясували, що в польських медіа тема з блокуванням кордону не є топовою. Зокрема, в найбільш рейтингових виданнях, таких як «Rzeczpospolita», протести не присутні на перших шпальтах. Медіа не розглядають бізнесову складову, не намагаються розібратись в деталях. ЗМІ тільки описують сам протест. Те, що видання в Польщі не так багато приділяють увагу цим мітингам, свідчить, що в цій історії більше спекуляцій, ніж реальних потреб з польського боку.

Як у ЄС реагують на ситуацію

Сергій Вовк: Євросоюз повністю на українській стороні. Брюссель підтримує нас в тому, що скасування дозволів не буде. В ЄС заявили про те, що «шляхи солідарності» мають бути розблоковані.

Інше питання полягає в тому, що старий уряд в Польщі практично завершив роботу, а новий ще не сформований. Це впливає на ситуацію, бо новоутворений уряд буде нести політичну відповідальність та є зацікавленим в налагодженні конструктивної співпраці з Євросоюзом.

Хтось дуже вдало підібрав цей момент для протесту між зміною урядами, що серйозно ускладнює міждержавні комунікації. Очевидно, що нова влада в Польщі не зможе удавати, що проблеми не існує. Кожен день цього «простою» коштує дуже багато для нашої економіки. Один день блокування вартує одного мільйона гривень збитків. Це дуже великі цифри. Топові експортери кажуть про те, що навіть, якщо найближчими днями вдасться розблокувати кордон, щоб здійснити попередні постачання буде потрібно не менше 2-2,5 місяців в майбутньому.


Читайте також: Латвія готова долучитися до переговорів для розблокування кордону України та Польщі


Нагадаємо, десятки польських перевізників 6 листопада почали блокувати три прикордонні переходи з Україною. Ключова вимога страйкарів — повернення системи видачі дозволів для роботи в ЄС українських перевізників. Учасники блокади вимагають запровадження комерційних дозволів для українських перевізників та скорочення їхньої кількості до рівня, що був до російського вторгнення.

Вранці 7 листопада було відомо про три заблоковані польськими перевізниками пункти пропуску: Ягодин, Краківець, Рава-Руська. На пункті пропуску Ягодин не пропускали вантажні транспортні засоби ні на в’їзд, ні на виїзд. На інших пунктах не пропускають на виїзд з України, але пропускають на в’їзд. Так само пропускають легкові транспортні засоби та пасажирські автобуси.

За даними ДПСУ станом на 18 листопада, на кордоні з Польщею «застрягли» вже 2 800 вантажівок.

23 листопада стало відомо, що на стоянці неподалік пункту пропуску «Корчова-Краківець», де відбувається страйк польських перевізників, помер український водій. Це вже другий летальний випадок з початку блокади.

Пізніше стало відомо, що польські перевізники, які протестують поблизу українського кордону, попри обіцянки, блокують проходження в Україну гуманітарної допомоги та цистерн з паливом. Про це заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач.

 23 листопада станом на ранок були заблоковані для проїзду вантажівок всі чотири пункти пропуску на кордоні з Польщею, через які здійснюється пропуск вантажівок вагою понад 7,5 тонн. На цьому напрямку зараз на в’їзд до України на території Польщі очікували майже 1400 вантажівок.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Суспільство повинно бачити, що ЛГБТК+ спільнота також воює»: історії двох військових

«Суспільство повинно бачити, що ЛГБТК+ спільнота також воює»: історії двох військових

«Це спільна трагедія»: як формується пам’ять про Бабин Яр в Україні

«Це спільна трагедія»: як формується пам’ять про Бабин Яр в Україні

Культурне та державотворче значення Українських січових стрільців

Культурне та державотворче значення Українських січових стрільців

Такі ж бойові підрозділи, як решта — правда про медійно-комунікаційні підрозділи ЗСУ

Такі ж бойові підрозділи, як решта — правда про медійно-комунікаційні підрозділи ЗСУ