Олександр Краєв: Росіяни 100% мають певний слід у блокуванні кордону польськими перевізниками

Гість — експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв.

Чи достатньо працює українська дипломатія в цьому питанні?

Олександр Краєв: Перше. Насправді, якщо дивитися з точки зору офіційної дипломатії, ми вже зробили дуже багато. Наші делегації їздять до поляків просто як на роботу. Наші постійно присутні на місцях. Ми ведемо переговори з польською владою. Разом із поляками ми розробили та подали судовий позов у польський суд із застосуванням польських юристів. Це був спільний позов проти організацій, які влаштували цю блокаду. Але, на превеликий жаль, поки результати, м’яко кажучи, доволі обмежені. Якщо не сказати — відсутні.

Тому так, цілком можна дорікати, що ми не запобігли цьому питанню. Так, зараз ми його розв’язуємо. Є активності в плані його розв’язання, але було мало зроблено для того, щоб його попередити. Бо польські перевізники попереджали за декілька тижнів до того, як почнуть ці блокування про те, що вони будуть.

Друге. Тут треба дорікнути польській владі. Попри те, що дуже багато питань із зерном, кордоном і митницею було нами з ними вирішено, не все вони проговорюють до кінця. На жаль, досі є такий аспект, що не завжди всі питання, які треба проговорити, до кінця озвучуються. Можливо, це тому, що в Польщі як такий бізнесовий лобізм є скоріше сірою сторінкою відносин і людей. Можливо, тому що сама польська влада частини тих запитів не знала. Але все-таки є таке недопрацювання в плані комунікації з їхньої сторони.

• На жаль, маємо справу з дуже різноманітними факторами, кожен із яких сам по собі є проблемою.

Читайте також: Польські перевізники заблокували всі «вантажні» пункти пропуску на кордоні з Україною

Чи дотична партія «Конфедерація» до протестів перевізників?

Олександр Краєв: Партія «Конфедерація» чітко діє по методичці, яку всім продемонстрували трампісти в межах Палати представників. Тобто «вас може бути мало, ви можете бути не особливо впливові в плані кількості голосів або внутрішньополітичних перемовин, але ви можете дуже чітко знайти методи неформального впливу на ситуацію. Ви можете просто блокувати роботу законодавчого органу або економічну співпрацю з ключовим союзником поза ЄС». Вони це можуть робити так, щоб це ставало міжнародною проблемою і щоб лише за їхнього втручання, хоча вони самі цю проблему і створили, її було можливо вирішити. Це класичний популістичний підхід до того, що таке політика.

Проблема ще в тому, що досі не розв’язано питання про можливий російський вплив на цю партію та загалом на ситуацію, яка склалася. Тому що їх скоріше можна приписати до більш радикальних партій європейської політики. Зважаючи на це, не забуваймо про те, що росіяни в тій чи іншій формі та відсотковій ставці, але відповідальні за створення кожної радикальної партії в Європі.

• Сказати, що загострення цієї ситуації має присмак російських грошей ми не можемо. У нас немає підтвердження, що це зробили росіяни. Але те, що вони мають певний слід в цій історії — це 100%.

Ми бачимо, що питання блокування кордону набуло не лише ваги в наших двосторонніх відносинах. Ми бачимо, що це стає питанням регулювання внутрішнього польського ринку, підтримці польських фермерів і співвідношення вітчизняних і закордонних товарів на польських ринках. А це теж прив’язується до відкритості кордону.

Чому словаки «заспокоїлися»?

Олександр Краєв: Те, що я чую з інсайдів, це те, що словакам неформально сказали, що вони публічно можуть казати все, що завгодно, але щоб «поводилися як дорослі люди». Вони й сповідують цю логіку. З іншої сторони, словаки весь минулий рік нам активно допомагали зі зброєю, хоча проросійські настрої в словацькому суспільстві ніхто не відкидав. 60% населення все одно не могло сказати, хто винен у російській агресії.

• У випадку словаків ми знову бачимо, що звичайне бажання заробити та розуміння того, хто їхні спонсори та донори, змусили популіста Фіцо стати більше виваженим політком. Хоча б на трішки.

Читайте також: Сергій Вовк: Питання з польськими перевізниками — це бізнес, а не політика

Нагадаємо, десятки польських перевізників 6 листопада почали блокувати три прикордонні переходи з Україною. Ключова вимога страйкарів — повернення системи видачі дозволів для роботи в ЄС українських перевізників. Учасники блокади вимагають запровадження комерційних дозволів для українських перевізників та скорочення їхньої кількості до рівня, що був до російського вторгнення.

Вранці 7 листопада було відомо про три заблоковані польськими перевізниками пункти пропуску: Ягодин, Краківець, Рава-Руська. На пункті пропуску Ягодин не пропускали вантажні транспортні засоби ні на в’їзд, ні на виїзд. На інших пунктах не пропускають на виїзд з України, але пропускають на в’їзд. Так само пропускають легкові транспортні засоби та пасажирські автобуси.

За даними ДПСУ станом на 18 листопада, на кордоні з Польщею «застрягли» вже 2 800 вантажівок.

23 листопада стало відомо, що на стоянці неподалік пункту пропуску «Корчова-Краківець», де відбувається страйк польських перевізників, помер український водій. Це вже другий летальний випадок з початку блокади.

Пізніше стало відомо, що польські перевізники, які протестують поблизу українського кордону, попри обіцянки, блокують проходження в Україну гуманітарної допомоги та цистерн з паливом. Про це заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі