Те, що головним бенефіціаром цієї ситуації є Росія, не викликає ніяких сумнівів: Сергій Вовк про блокування кордону для українських перевізників

Олег Климчук: Стежимо за ситуацією на польському кордоні. Від сьогодні, 4 грудня, фактично з 1 години ночі, з України до Польщі на пункт пропуску «Угринів-Долгобичув» почали пропускати порожні великовагові транспортні засоби — автомобілі масою понад 7,5 тонн. Ті, які повертаються по вантажі в Україну. Це певне досягнення. Водночас сьогодні речник Прикордонної служби України повідомив, що у пункті перетину Тиса, в Закарпатській області, стоїть 750 вантажівок. Там проблеми є. Словаки теж блокують. Як ви бачите розв’язання цієї проблеми?

Сергій Вовк: Сьогодні напевно основна подія, яка стосується в цілому розблокування автомобільного сполучення між Україною та країнами-сусідами, відбувається навіть не на кордоні. А в Брюсселі. Сьогодні проходять певні слухання щодо того, яким є вплив угоди про лібералізацію допуску українських автоперевізників на європейський ринок, які ініціювала Польща, а саме уряд Мазовецького, який вже пішов у відставку. До угоди доєдналися й інші країни, зокрема Словаччина та Угорщина. Це дуже важлива подія. І дуже важливо провести її фахово. Коли я говорю фахово, це означає, що нам потрібно в цьому випадку менше апелювати до якихось політичних складових цього процесу. Вони безумовно є, але це не той рівень, де потрібно до цього апелювати, а предметно розібратися з тими фактами, які має навести польська сторона та можливо з аргументами, які наведуть інші країни. Для того, щоб показати, що спільна робота транспортних систем України відповідно ЄС — це взаємне благо, а не канібалізація або зазіхання на ринок однієї з інших країн.

Олег Климчук: Скільки українських фур приблизно працювали чи працюють на ринку ЄС? Від представника Асоціації вантажних перевезень я чув щось про близько 3 тисяч водіїв. Він каже, що мова не про конкуренцію. Тому що наші 3 000 водіїв не створюють конкуренцію для майже 300 000 польських водіїв, які готові працювати.

Сергій Вовк: Мені складно назвати якусь конкретну цифру фур. Тут питання не скільки в кількості, скільки в інтенсивності цієї роботи. Одна фура може заїхати, виїхати.

Слухайте також: Сергій Вовк: Питання з польськими перевізниками — це бізнес, а не політика

Наскільки дійсно серйозно могла вплинути на цю ситуацію Росія?

Сергій Вовк: Ця проблема існує на трьох рівнях.

• 1. Бізнесовий.

Щоб там не казали, але він є. Дійсно є певний конфлікт бізнес-інтересів українських автомобільних перевізників, які зацікавлені в активній роботі на польському ринку, і польських перевізників, які зараз є домінуючою силою на цьому ринку. Звичайно, вони не хочуть бачити поруч сильного конкурента, який готовий працювати більше і який часто готовий працювати дешевше. Тут немає нічого нового.

• 2. Політичний.

Цілий ряд політичних сил в Польщі намагається використати цей період «між владами», коли один уряд вже де-факто у відставці та вже думає не стільки про уряд, скільки про свої подальші перспективи та кар’єри. Відповідно деякі сили намагаються розхитати цю ситуацію для того, щоб отримати політичну підтримку. Тому що для Польщі траспортні перевезення — це дражливий фактор. Там працює близько 6,5% всього працездатного населення. Тому для них електорально це дуже важливе питання.

• 3. Сторонній слід.

Те, що головним стратегічним бенефіціаром всієї ситуації є Росія, не викликає ніяких сумнівів. Інше питання — чи є конкретний російський слід в діях, які відбуваються? Дуже багато є матеріалів про те, що головні ініціатори цього протестного руху мають відношення до російського ринку або залежні від роботи на російському ринкові. Відповідно, є підстави вважати, що цей протест може бути ініційований ззовні.

• Це питання насамперед до Польщі. Вона має розбиратися у власній ситуації для того, щоб мінімізувати цей вплив. Для цього й існує система правоохоронних органів і спецслужб — щоб відділяти справедливі ринкові вимоги та процеси від відвертих диверсій. І вийти на те, чи є тут зовнішній вплив.

Читайте також: Росіянам вдалось переконати польських перевізників у тому, що «українці забирають у них роботу» — Василь Шевченко

Нагадаємо, 6 листопада десятки польських перевізників почали блокувати три прикордонні переходи з Україною. Вони вимагають, серед іншого, запровадити комерційні дозволи для українських компаній на перевезення вантажів, за винятком гуманітарної допомоги та постачання для українських військових.

За даними ДПСУ станом на 18 листопада, на кордоні з Польщею «застрягли» вже 2 800 вантажівок.

Також повідомлялося, 16 листопада словацькі перевізники на годину заблокували пункт пропуску з Україною, аби показати солідарність із поляками.

Одна з асоціацій польських перевізників, яка не залучена до блокування кордону з Україною, 28 листопада 2023 року запропонувала свій компроміс. Асоціація TLP пропонує зобов’язати віддавати 50% усіх транспортних послуг у товарообігу з Україною польським перевізникам. Крім того, вони вимагають реєструвати усі перевезення українських перевізників у системі SENT.

Раніше стало відомо, що на стоянці неподалік пункту пропуску «Корчова-Краківець», де відбувається страйк польських перевізників, помер український водій. Це вже другий летальний випадок з початку блокади.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі