Раніше росіяни запускали ракет більше, ніж виготовляють, а тепер — стільки ж — Киричевський

Гість — військовий експерт Іван Киричевський.

Чому росіяни за останні дні не скоїли ніяких масованих атак

Іван Киричевський: У росіян немає ніякої затятості на датах в плані виконання ракетних ударів. У них все підв’язане хіба що під цикл розвідка-планування-застосування тих чи інших способів ураження.

Я розумію, що ті дні, коли росіяни нічого не випускають, вже стають новинами: «А як так, що в них трапилось?», то давайте, кажучи по-народному: «тьфу-тьфу-тьфу». У мене для вас в даному ракурсі не зовсім радісна новина, тому що росіяни освоюють виробництво «шахедів» у себе на території.

Там якраз в цього випливають такі диференційні критерії, що якщо «Іл-76» прилітає з Ірану в Москву, то це не готові «шахеди» везуть, а запчастини, щоб ці «шахеди» склали на території РФ. Тому, знаєте, в такому випадку це той приклад, коли немає нічого такого і слава Богу. Юрій Ігнат був вимушений визнати, що росіяни орієнтовно виготовляють за місяць 100 ракет великої дальності, і 100 ракет за місяць випускають.

• І це така небезпечна тенденція, коли раніше вони відстрілювали більше, ніж виготовляють, а тепер у них це все вирівнялось.

Російська ракета та загроза залишається перманентною незалежно від дат. Просто багато якихось тенденцій у силу специфіки нашого інформаційного простору випадають. Поки що в офіційних джерелах не обговорюється детально історія, що росіяни почали застосовувати, наприклад, новий тип керованих бомб по сходу на основі FAB-250. Не сильно обговорюється ця історія, що росіяни почали «Іскандерами» бити по сходу України. Не економлять, негідники такі, ці дефіцитні ракети.

• У росіян все залежить виключно від того, коли вони підготують якісь ракети для ударів. Про дати у них, на велике щастя чи на жаль, мови давно вже й не йде.

Наскільки завод «шахедів» у Татарстані може збільшити саме дронові атаки по Україні?

Іван Киричевський: Що відомо у нашій агенції Defence Express, про що ми точно можемо говорити: що справді росіяни намагаються зменшити виробничі затрати, щоб їм дешевше було виробляти самим «шахеди», ніж купувати в Ірані (але у них все це поки на етапі розгортання) (Москва та Іран таємно продовжують співпрацю у виробництві бойових БПЛА та активно будують завод для виготовлення бойових дронів — прим. ред.).

А по-друге, щоб зменшити ці затрати, вони використовують якісь радянські чи російські штатні боєголовки, як в них це на «Ланцетах» є (ZALA Lancet — російський баражуючий боєприпас розробки компанії ZALA Aero, має кілька типів наведення. Швидкість руху в повітрі становить до 300 км/год, радіус польоту — до 40 км. — прим. ред.). Вони під «Ланцет» нічого не стали вигадувати нового, використовують цей інженерний кумулятивний заряд КАЗА-6. За таким принципом вони пішли на своїх «шахедах». З цього всього спливає ще один неприємний нюанс, особливо в контексті цивільного населення: там вибух сильно гучніше.

Ще фахівці з’ясовують, якщо опиратись на відомі нам дані, що це саме таке. Але те, що ця штука буде вибухати гучніше, відповідно справляти відповідний морально-психологічний ефект, це, на жаль, теж так. Тут якраз пригадується, хіба що така історична паралель. За деякими твердженнями, що нацисти під час Другої світової війни на своїй сумнозвісні бомбардувальники «Юнкерс-87» вішали спеціально сирену, щоб коли літак пікірує, скидає бомбу, додатково лякати людей.

Про касетні боєприпаси, які Вашингтон пообіцяв Україні

На цій історії з касетними боєприпасами проявилися тенденції, що якщо США починають розповідати щось про складні морально-етичні вибори, офіційно від Білого Дому, то це означає, що вони перевіряють технічний стан того чи іншого виду озброєння.

І з касетними боєприпасами це було саме те. Тому що ці DPCIM виготовлялися у 70-х і 90-х роках. Стандарт Пентагону: якщо снаряду 40 років, його використовувати не можна, то, зрозуміло, що частина цих касетних боєприпасів перетворилась на непридатну для використання, їх треба у буквальному сенсі перебрати: що в технічному стані, що відправити на утилізацію, а що можна віддати нам. Виходить, ця вся якась затримка чи тривалість історії з касетними снарядами була пов’язана саме з тим. У будь-які історії знаходяться люди, які, сидячи на дивані, думають, що вони знають точно краще.

Тут варто в контексті з касетними боєприпасами зосередитися тому, що Білий Дім і Пентагон озвучили по суті революційну для себе думку. Вони розмили поняття про червоні лінії, сформулювали поняття так: що якщо нам якоїсь зброї не дати, то ми будемо страждати ще більше, і наше цивільне населення буде страждати ще більше.

Слово «ескалація» в принципі, кудись зникло, і судячи з усього, історія зараз залежить вже від того, наскільки технічно швидко можна це все підготувати.

---

Читайте також: В МЗС Франції анонсували нові пакети військової допомоги Україні

---

Олена Новікова: А по чому цими касетними снарядами варто бити в першу чергу? Це жива сила і, наскільки я розумію, якась звичайна стандартна бронетехніка?

Іван Киричевський: Ну, насправді ж, з характеристик снарядів DPCIM випливає, що вони мають працювати по бронетехніці, або дивлячись, які цілі, тобто неброньована техніка, машини, піхота. Тут просто питання в тому, що варто поставити акцент на іншому. Не варто очікувати, що навіть якщо нам цих касетних снарядів дадуть одразу багато, що ми тільки ними почнемо працювати на фронті і будемо шукати: «Так, а де, виросли вже в кілька разів втрати росіян? Не виросли?».

Попри те, що наскільки таку складну бюрократичну процедуру прописали, що ми там маємо повідомляти американцям, куди саме ми ці снаряди стріляємо, засвідчувати, що це ж не по міській місцевості, там, де може бути цивільне населення, маркувати місцевість, де мають розриватися ці снаряди, щоб потім ці всі боєприпаси знаходити були легше. Я так підозрюю, що в першу чергу ці касетні боєприпаси з дальністю польоту 30 км будуть застосовувати, імовірно, навіть не більше по цілях безпосередньо на полі бою, а, можливо, по резервах, які будуть підходити на поле бою. Ну, тому що на полі бою самому росіяни намагаються діяти невеликими групами.

Наприклад, з цим була пов’язана їхня тактика живих штурмів, де невеликі групи рухаються постійно на наші позиції. Ну, щоб зменшити імовірність ураження артилерію. Так само з танками. Відповідно, там, якщо вибирати, чим простіше і швидше буде ударити по таких цілях, то там буде простіше вибрати класичний снаряд.

А от коли там буде мова йти про те, що десь росіяни ще рухаються відносно великою масою до передової, отам, як я особисто припускаю, буде той самий момент, коли буде пора попрацювати по рашистах тими самими снарядами DPCIM.

Якщо зовсім спростити пояснення від ефекту щодо снарядів DPCIM, його можна описати так: росіяни мають померти втомленими, бігаючи від цих касет. Ну, а де вони, в якому місці помруть, ну, даруйте, це не має великого значення. Головне, що вони помруть.

Не варто чекати, що там втрати виростуть в кілька разів. Якщо виростуть хоча б на 20% — це вже буде гарна новина насправді.

---

Читайте також: Без НАТО ми весь час житимемо в очікуванні війни — Рейтерович

---

Кримський міст

Іван Киричевський: Я так розумію, що наступні кілька тижнів, якщо там буде мова про те, що ми там імітуємо, чи готуємося бити по Кримському мосту, насправді наше військове командування буде цікавити тільки те, щоб росіяни звідти туди притягнули якомога більше засобів протиповітряної оборони, і JDAM (Joint Direct Attack Munition — комплект обладнання, що перетворює прості вільноспадні бомби у всепогодні кориговані боєприпаси — прим. ред.) було літати звідти простіше. Те, що там у росіян є перестраховка для логістики, я думаю, що всі, кому треба, це прекрасно знають, тому що вже наше військове командування, наприклад, говорило, що росіяни там залучили десантні кораблі в якості паромів.

Є ще така кваліфікація, що росіяни створили дублюючий логістичний маршрут навколо Кримського мосту, тому навряд чи зараз хтось там береться знищувати сам міст. Ось така може бути штука із ППО саме.

Олена Новікова: Може це з якоїсь наукової фантастики, але вони ж скаржилися, що там підводні дрони на них якимось чином нападають, і деякі навіть були пошкоджені кораблі минулоріч, ми пам’ятаємо. А от може міст підводними дронами по опорах?

Іван Киричевський: Там бойові частини не настільки потужні, по-перше. А, по-друге, вони туди мають дійти. А по-третє, це таке, одна справа — провести подібні атаки на ефекті несподіванки. А також у них є бойова поліція ФСБ і інше, інше, інше.

Навряд чи зараз варто зосереджуватись саме на Кримському мосту.

Судячи з усього, наше військове командування саме на Кримському мосту і не зосереджується. Але, можливо, цікавиться саме тим, щоб у росіян лінія протиповітряної оборони на передовій розрідилася раптом.

---

Читайте також: У військовій теорії те, що роблять ЗСУ під час контрнаступу, вважається неможливим — Євген Дикий

---

Нагадаємо, учора, 9 липня, російські окупанти обстріляли Нікопольщину та Херсонщину, поранений директор лікарні.

Протягом 9 липня на східному та південному фронтах ситуація не зазнала суттєвих змін, однак на південному флангу біля Бахмута є певне просування. Про це повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

На півдні на напрямках наступу Сил оборони — Мелітопольському та Бердянському — тривають гарячі бої.

Україна помітно збільшила темпи виробництва снарядів. У червні поточного року Україна виробила більше мінометних та артилерійських снарядів, ніж за весь попередній рік. Про це в інтерв’ю Bloomberg завив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.

Нагадаємо, 7 липня США виділили новий пакет допомоги Україні із касетними боєприпасами. Касетні боєприпаси – це авіабомби, артилерійські снаряди або ракети, які замість одного великого вибухового снаряда містять кілька сотень дрібних. Їх можна запускати з неба, землі або з моря. Після пострілу цей боєприпас в певній точці гальмує і розпадається в повітрі, випускаючи численні вибухові «бомби», або суббоєприпаси, що падають на велику площу. Таким чином одна бомба може знищити багато цілей. Здебільшого ці боєприпаси є вільнопадаючі, тобто вони не направляються до конкретно вказаної цілі.

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS