Тетяна Трощинська
Без НАТО ми весь час житимемо в очікуванні війни — Рейтерович
Членство України в НАТО. Чи має Зеленський їхати на саміт? Це та інші головні події останніх семи днів обговорили у новинному шоу «Цей тиждень» з Тетяною Трощинською.
Ведучі1
Гості1
Гість — політолог, кандидат політичних наук Ігор Рейтерович.
«Тезу «не треба їхати» розганяють, як правило, люди чи організації, які не є проукраїнськими»
Ігор Рейтерович: Зараз точаться розмови про те, чи треба президентові Зеленському їхати на саміт НАТО. Але ми усі розуміємо, що особисті зустрічі дають можливість донести свою позицію до аудиторії. Президент має вже великий досвід у цьому. І завжди ж можна зробити акцент на правильній позиції. А у твою відсутність там може відбуватися все що завгодно. Ти не зможеш апелювати або аргументувати. Історія з президентом Болгарії дуже показова. Одна справа? якби він сказав, що треба думати про мирні перемовини, коли б Зеленського там не було. Інша справа — коли президент вирішив не мовчати й прочитав йому лекцію у відповідь. Вийшло насправді непогано та аргументовано. Тому Зеленському, звісно, треба їхати на саміт. Щоб подякувати партнерам та розв’язати багато питань: додаткові запевнення, договори, гарантії щодо техніки, на яку ми очікуємо. Представити вповні позицію України.
- Тезу «не треба їхати» розганяють, як правило, люди чи організації, які не є проукраїнськими.
Без НАТО, поза Альянсом ми будемо постійно жити в очікуванні чергової війни. Однак НАТО без України буде також жити в очікуванні цієї війни. Просто ще не всі це, на жаль, у НАТО на сьогодні розуміють.
Тетяна Трощинська: Торік, і це вже широкомасштабна війна почалася, 73% громадян України були за вступ України до НАТО. Останнє опитування КМІС свідчить, що 89% за НАТО і 92% — за ЄС. Повернімося у 2008 рік. Тоді на саміті у Бухаресті Україні фактично відмовили у вступі з волі Німеччини та Франції. А якби референдум відбувся в Україні, то що було б?
Ігор Рейтерович: Я не переконаний, що ми набрали б 51%. Бо тоді було 48-45%. Це зрозуміло, бо тоді були трохи інші обставини та історія. Зараз — карколомна еволюція. Українці у всіх практично містах максимально підтримують інтеграцію до НАТО і до Європейського Союзу.
Читайте також: У військовій теорії те, що роблять ЗСУ під час контрнаступу, вважається неможливим — Євген Дикий
Що буде хорошим результатом саміту?
Тетяна Трощинська: Реалістично вдалий результат саміту. Яким він має бути?
Ігор Рейтерович: Йдеться про 3 моменти:
- Політична заява. Триває дискусія щодо того, якою вона має бути. Але вона буде формально прийнятною для нас і неприйнятною для Росії.
- План дій: що ми конкретно повинні зараз робити. Не ПДЧ (План дій щодо членства в НАТО — ред.), а розписані якісь ключові реформи. Наприклад, щодо подолання корупції у Мінобороні.
- Гарантії безпеки. Вони повинні бути двосторонніми чи багатосторонніми, підписані між урядами, ратифіковані парламентами. І вони повинні бути довготерміновими. До речі, це не означає, що якщо ми на 5 років підписуємо, війна буде тривати 5 років. Ні. Але ми повинні розуміти, що після нашої Перемоги, ми мінімум років 10 будемо змушені утримувати дуже велику армію, розвивати ВПК, вкладати дуже багато грошей в оборону, будівництво, в тому числі й оборонних споруд на кордоні.
«НАТО зараз треба більше хвилюватися про Білорусь»
Тетяна Трощинська: Західні ЗМІ за останні 2 тижні дуже багато статей опублікували про те, що для нинішньої адміністрації президента США Байдена дуже важливо не виносити війну за межі України. Не знаю, як можна перемогти, не воюючи на жодному сантиметрі території противника.
Ігор Рейтерович: Міністр оборони Німеччини місяць тому сказав, що вважає нормальним, якщо Україна буде завдавати ударів по російській території. Лише б не по цивільних об’єктах. Якщо вони хочуть грати в таку гру, ми можемо в неї грати. Публічно Україна не завдає ударів по території РФ, і якихось великих претензій від наших союзників до нас не було.
- Україна цю червону лінію, в уявлені наших союзників, переходити поки й не буде. У нас вистачає поки справ.
Якщо ж говорити про НАТО, то сьогодні (07.07. 2023 — прим.ред.) з’явилося спільне звернення лідерів Польщі та країн Балтії з приводу Білорусі. НАТО треба зараз більше хвилюватися про Білорусь.
- Бо та гіпотетична ядерна зброя — це ж загроза не для України насправді. Це виключно робиться для НАТО.
І їм треба більше зараз про це думати. Росія переходить «червоні лінії». І займається тим, чим не займалася за часів СРСР, певною мірою не розповсюджуючи ядерну зброю іншими територіями. Зараз вони їх переступили.
Читайте також: «Розвідка вербує усіх підряд» — у Литві попереджають про небезпеку поїздок до Білорусі
Тому їм треба більше про це думати, ніж хвилюватися, щоб Україна не перенесла війну на територію Російської Федерації
Громадське радіо про вступ України до НАТО
Нагадаємо, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що на Вільнюському саміті вони надішлють «потужний сигнал підтримки та солідарності з Україною» і чітко заявляють, що майбутнє України — в НАТО. Але питання формального запрошення України до Північноатлантичного альянсу не розглядатиметься. Сейм Польщі схвалив резолюцію про членство України в НАТО. Заступник міністра оборони України Володимир Гаврилов вважає, що Україна на Вільнюському саміті, який відбудеться у липні, отримає алгоритм вступу до НАТО: країни Альянсу «вийдуть на певний порядок нашого вступу, який буде зафіксовано».
Володимир Зеленський сказав, що не бачить сенсу брати участь у саміті НАТО у Вільнюсі, якщо за його підсумками Україна не отримає конкретних сигналів щодо приєднання до Альянсу.
Державний секретар США Ентоні Блінкен під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн-союзниць в Осло заявив, що міжнародні партнери, зокрема США, сконцентровані на тому, щоб ще більше посилити відносини між Україною та НАТО, а також продовжувати приводити Україну до стандартів Альянсу. Коментуючи потенційний вступ України до НАТО, у Міністерстві оборони США заявили, що Київ матиме власний шлях приєднання до Альянсу. Політолог Олег Саакян в етері ГР також заявляв, що найбільші шанси для вступу України в НАТО будуть по завершенню війни.
Експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв вважає, що перед Вільнюським самітом, що відбудеться у липні, будь-яка ідея мирного плану як такого має бути поставлена на паузу.
Старший аналітик фонду «Повернись живим», головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков в ефірі Громадського радіо заявив, що навіть країни-члени НАТО, як то Польща та країни Балтії, нарощують свої оборонні спроможності, бо розуміють, що Альянс не дає 100 % гарантії безпеки.
Директор Центру досліджень Росії, колишній дипломат, ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко в коментарі ГР стверджував, що на Вільнюському саміті Україна повинна отримати рішення про максимально швидке одержання нами озброєння і чіткі формулювання про те, що у перший день після звільнення України Захід має запросити нас до НАТО.
Зараз є не лише політичний, а й людський консенсус, що Україна має стати частиною Заходу. Заявив ексміністр закордонних справ Павло Клімкін в етері ГР. Він уточнив, що не тільки у сенсі приєднання до НАТО, ЄС, усіх важливих форматів, які визначає Захід, а й в ментальному сенсі.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
